- •Лабораторна робота № 6
- •Передмова
- •1. Цілі лабораторної роботи
- •2. Організація виконання лабораторної роботи
- •Вимоги безпеки:
- •Завдання:
- •3. Методичні рекомендації до виконання роботи
- •Оформлення результатів роботи
- •4. Питання для підготовки до захисту лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 передача висоти z з земної поверхні в шахту за допомогою сталевої стрічки або рулетки Передмова
- •1. Цілі лабораторної роботи
- •2. Організація виконання лабораторної роботи
- •Вимоги безпеки:
- •Завдання:
- •3. Методичні рекомендації до виконання роботи
- •Оформлення результатів роботи
Вимоги безпеки:
- переносити прилад і штатив необхідно відкріпленими один від одного;
- необхідно надійно закріплювати нівелір на штативі за допомогою станового гвинта;
- нівелір необхідно встановлювати поблизу стін коридору, щоб не заважати проходу людей; - нівелір необхідно встановлювати не ближче 2 м від вхідних дверей в аудиторії, щоб дверима не пошкодити прилад і не травмувати виконавця вимірювань;
- нівелірні рейки треба надійно тримати в руках щоб вони не впали на підлогу;
- якщо рейки та штативи тимчасово не потрібні, їх треба класти на підлогу біля стіни, або встановлювати у спеціально відведених місцях.
Завдання:
1. Навчитися виконувати геометричне нівелювання ΙV класу.
2. Виконати нівелювання ΙV класу відповідно до вимог маркшейдерської інструкції.
3. Розрахувати висоту Z підхідного репера відповідно до індивідуального завдання.
3. Методичні рекомендації до виконання роботи
Перед виконанням роботи студент повинен вивчити основні вимоги маркшейдерських інструкцій [2,3] і далі дотримуватись цих вимог при виконанні роботи. Ці вимоги такі:
Ходи нівелювання ΙV класу прокладають в одному напрямку між вихідними реперами більш високого класу. Вихідних реперів має бути мінімум два. Довжина ходів не повинна бути більше ніж 8 км на забудованій території і 12 км на незабудованій.
Для виконання нівелювання ΙV класу необхідно використовувати нівелір, який за класом точності відповідає нівеліру типу Н-3. Нівелірні рейки за класом точності повинні відповідати рейкам типу РН-3.
Перед початком нівелювання виконують повірки нівеліра і компарування рейок.
Нівелір на станції необхідно встановлювати посередині між суміжними пунктами. Для визначення відстані від нівеліра до рейки беруть відліки по далекомірним ниткам по чорній стороні рейки. Оптимальна відстань до 100 м. Нерівність відстаней від нівеліра до задньої та передньої рейок на станції не повинна бути більше ніж 5 м, а накопичення цих нерівностей у нівелірному ході не повинно бути більше ніж 10 м.
Для визначення перевищень між пунктами ходу відліки по чорній і червоній сторонам рейки беруть по середній нитці сітки ниток труби нівеліра. Різниця відліків між червоною і чорною сторонами повинна дорівнювати різниці «п`яток» для рейки, яку використовують. Відхилення від цієї різниці не повинно бути більше ніж ±2 мм. Перевищення на кожній станції визначають окремо по відлікам на чорній стороні і відлікам на червоній стороні. Відхилення між цими перевищеннями не повинні більше ніж ±5 мм.
Нев`язка
у нівелірному ході повинна бути не
більше ніж
,
мм, де L
– довжина ходу в кілометрах. Фактичну
нев`язку
визначають за формулою
,
де
– середні перевищення між пунктами на
станціях;
висота кінцевого вихідного репера;
– висота початкового вихідного репера.
Приклад запису результатів вимірювань і розрахунків перевищень h між пунктами нівелірного ходу та висот пунктів Z приведено в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Приклад запису результатів нівелювання ΙV класу
Місце роботи:_________________________ Виконавець:_____________ Дата:_________ Нівелір:_____№_________ |
||||||||||
№ станції |
№ пункта |
Відстань S, м |
Відліки по рейці, мм |
Перевищення, мм |
Висота Z, м |
№ пункта |
Примітки та ескізи |
|||
задній |
передній |
виміряні |
середні |
виправлені |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
|
12,3 |
1422 6107 |
|
489 492 |
490,5 |
492 |
151,248 |
|
|
1 |
14,8 |
|
0933 5615 |
151,740 |
1 |
|||||
2 |
1 |
21,7 |
1488 6171 |
|
-17 -15 |
-16 |
-15 |
151,740 |
1 |
|
2 |
20,5 |
|
1505 6186 |
151,725 |
2 |
|||||
3 |
2 |
37,2 |
1403 6085 |
|
-22 -22 |
-22 |
-21 |
151,725 |
2 |
|
3 |
41,0 |
|
1425 6107 |
151,704 |
3 |
|||||
4 |
3 |
18,4 |
1451 6133 |
|
869 868 |
868,5 |
870
|
151,704 |
3 |
|
|
16,1 |
|
0582 5265 |
152,574 |
|
|||||
5 |
|
25,7 |
0557 5242 |
|
-850 -847 |
-848,5 |
-847 |
152,574 |
|
|
|
24,8 |
|
1407 6089 |
151,727 |
|
|||||
L
= 232,5 м
|
||||||||||
У
приведеному прикладі п`ять станцій
нівелірного ходу. Хід прокладено в
одному напрямку між двома вихідними
реперами
і
і проходить через підхідний репер
.
Пункти 1, 2 і 3 – це тимчасово закріплені
пункти на земній поверхні, а при виконанні
лабораторної роботи – це тимчасові
мітки на підлозі коридору першого
поверху. Відстані від нівеліра до рейки
визначають за допомогою ниткового
віддалеміра, коефіцієнт якого дорівнює
100. Щоб розрахувати відстань треба
різницю відліків по ниткам віддалеміра
помножити на цей коефіцієнт. Наприклад.
Відлік по верхній нитці дорівнює 1361 мм,
по нижній – 1484 мм. Відстань S = (1484 –
1361)·100 = 12300 мм = 12,3 м. Відліки в журнал не
записують, а записують тільки відстані
до рейок (див. графу 3 в табл.6.1).
Різницю відліків між червоною і чорною
сторонами теж не записують у журнал, а
тільки порівнюють зі встановленою
різницею «п`яток»
в усній формі.
Середні перевищення
записують у графу 7 з точністю до 0,5 мм,
а поправки розподіляють таким чином,
щоб виправлені перевищення у графі 8
були визначені з точністю до 1 мм. Сума
виправлених перевищень повинна
дорівнювати різниці висот між кінцевим
і початковим вихідними реперами.
Висоти пунктів обчислюють за формулою
і записують у графу 9 в метрах. Остаточним
контролем розрахунків є результат, коли
обчислена по виправленим перевищенням
висота кінцевого репера дорівнює його
заданій вихідній висоті.
