2. Характерні риси світового ринку

Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внут­рішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі держав­них кордонів. Для нього характерні такі риси:

1. він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

2. він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впли­вом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;

3. він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;

4. він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного об­міну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити між­народний стандарт якості за конкурентних цін;

5. на ньому існує особлива система цін — світові ціни;

6. на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіона­ми країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.

Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, вико­нує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зво­ротний вплив на виробництво: показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. З цього боку світовий ринок є первинним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної еко­номіки та МЕВ.

3. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пере­сування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошо­вих відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зов­нішня торгівля держави, стосовно торгівлі двох країн — міждер­жавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною — міжнародна, або світова, торгівля.

Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як това­рами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і по­слугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків то­варів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Експорт — це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт — це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторговельне сальдо — різниця вартісних обсягів екс­порту та імпорту.

Зовнішньоторговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної тор­гівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, про­дажу товару — експортом, а купівлі — імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась амери­канська компанія Coca-Cola.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характе­ризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торго­вельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то відносно світового ринку можна зробити такі висновки:

1. світовий ринок — це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;

2. обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропо­зиції товару, обсяги імпорту — обсягами надлишкового попиту на товари;

3. факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового по­питу на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівноважні ціни на однакові товари у різних країнах;

4. ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;

5. з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості то­варів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншо­го — зміна кількості експортованих та імпортованих товарів при­водить до зміни світової ціни.

У теорії міжнародної економіки товар розглядають не як продукт виробництва, а як об'єкт попиту і пропозиції. При цьому найважливішими аспектами є обіг і споживання, що повинні діяти із-за кордону. Якщо певного з цих атрибутів нема, товар стає звичайною річчю і перестає бути предметом міжнародної економіки.

У сфері міжнародної торгівлі прийнято ділення товарів на торгові і неторгові. До торгових належать товари, які можуть переміщати між країнами. Неторговими товарами вважають такі, які використовують у тій країні, де їх виробляють, і не переміщають між країнами. Як видно з таблиці 1.1, до торгових товарів належать продукти сільського господарства, обробної промисловості та. ін. До неторгових товарів належить значна частина будівельної продукції, а також багато видів послуг: освіта, охорона здоров'я, комунальні послуги і т. д. Наприклад, ціна масажу або жіночої зачіски в Україні набагато нижча, ніж у США. Однак найбагатшим американцям не спаде на думку літати в Україну, щоб тут зекономити на цих послугах.

Таблиця 1.1.