Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
робочий зошит.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.32 Mб
Скачать

Ольга Кобилянська. Загальний огляд творчості

Опорний конспект «Життєвий шлях Ольги Кобилянської»

  • Ольга Кобилянська народилася ___________________________ у містечку Гура-Ґумора (сучасна назва Гура-Гуморулуй) на півдні Буковини (територія сучасної Румунії) у родині _________________________________________.

  • Батько письменниці, Юліан Кобилянський, за національністю ___________________________. Народився в Галичині й належав до шляхетного роду, який мав герб і походив із Наддніпрянщини. Рано осиротів, самотужки здобував освіту, заробляючи на неї приватними уроками (навчав грамоти дітей по різних сім'ях). Це дало змогу обійняти посаду підрядного урядника, а згодом — мандатора. Свою кар'єру Юліан Кобилянський завершив гучним процесом проти жорстокості одного багатого дідича, після цього працював у суді.

  • Мати Ольги, Марія Вернер, походила _________________________________________ родини. Вона довго працювала гувернанткою в родині сільського священика. Будучи німкенею, з любові до свого чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала дітей у пошані й любові до свого українського коріння.

  • У Юліана Яковича та Марії Йосипівни було семеро дітей – ______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Ольга була четвертою дитиною в сім'ї. Зростала волелюбною, витонченою. Шанувала літературу та народну творчість. У сім'ї більшою мірою говорили німецькою та польською мовами, зрідка — українською.

  • 1866 року родина Кобилянських переїздить до містечка __________________. Ольга зблизилася з сім'єю українського поета Миколи Устияновича. За його порадою вона прочитає свою першу книжку – чеські казки.

  • Родинна риса Кобилянських – залюбленість у ______________________. Максим грав на скрипці, Володимир на гуслях, Євгенія на фортепіано, а інші три брати та батько співали.

  • Улюбленим музичним інструментом Ольги Кобилянської було __________________________.

  • Незначний час родина Кобилянських жила в м. Садгорі, але через хворобу батька, якому необхідне було гірське повітря, 1869 року Кобилянські переїхали до ______________________. Там Ольга закінчила чотири класи початкової школи, де викладання велося німецькою мовою. Приватно дівчина брала уроки української мови. У цей період Ольга багато читає німецькою мовою (інших книг не було), починає писати вірші. Але про подальшу освіту думати не доводилось через нестатки великої родини.

  • У 1880 році Ольга Кобилянська написала своє перше оповідання німецькою мовою « _______________________________________________________________________».

  • Велике значення для неї мало знайомство (1881 р.) і дружба з першою на Буковині жінкою-лікарем __________________________________________________ та відомою письменницею і громадською діячкою __________________________________________, які спрямовували дівчину на шлях служіння рідній українській культурі.

  • У ______________ році молода письменниця закінчила роботу над повістю «Доля чи воля». Яскраво виступає постать головної героїні, яка, незважаючи на бідність, досягає мети — здобуває освіту.

  • В наступні роки молода письменниця продовжує шукати себе в прозі, працює над оповіданням «Вона вийшла заміж». Але всі спроби надрукувати твір не приносять успіху: їй відмовили і в українському, і в німецькому виданнях через ______________________________.

  • Але Ольга Кобилянська не зламалась, продовжувала доопрацьовувати оповідання і займатись самоосвітою.

  • 1891 року родина переїздить на постійне проживання до _________________________. На цей час припадає захоплення Ольги ідеєю жіночої емансипації та закінчення роботи над твором, який переріс в повість під назвою «____________________». Це була перша повість Ольги Кобилянської українською мовою.

  • 1894 року повість «Людина» була надрукована в журналі «_______________». Паралельно з повістю письменниця працює над рядом оповідань, займається перекладацькою роботою, веде активне громадське життя (робота в «Товаристві руських жінок»).

  • У Чернівцях доля звела Кобилянську з ___________________________________. Цей молодий обдарований критик, прозаїк, поет був першим, хто проклав дорогу творам Кобилянської до українського читача.

  • З 1895 року О.Маковей на сторінках своєї газети «_____________________» друкує цілу низку творів О.Кобилянської:

  • гумореску «Він і вона»;

  • оповідання «Жебрачка», «Мужик», «Некультурна»;

  • новели «Час», «Битва» та ін.

  • 1895 року вийшла друком повість «_________________», яка принесла письменниці визнання.

  • У _____________ році письменниця побувала на святкуванні 25-річного ювілею літературної діяльності І. Я. Франка, познайомилась і потоваришувала з Василем Стефаником. Їхня дружба вилилась в багаторічне листування.

  • У 1899 році Ольга Кобилянська відвідує Київ і Канів, знайомиться з Коцюбинським, Старицьким, Лисенком. Того ж року вийшла перша збірка «__________________», окремі твори якої перекладалися польською і російською мовами.

  • Кобилянська проявила себе і як талановитий перекладач. Вона переклала на німецьку мову твори ___________________________, ______________________, _______________________.

  • У 1901-1903 роках Ольгу Кобилянську відвідує Леся Українка, між ними зав'язується дружба і творча співпраця.

  • У 1902 році вийшла у світ повість «___________________».

  • Наприкінці 1903 року важка недуга – частковий параліч – на тривалий час приковує письменницю до ліжка.

  • 1906 року помирає мати О.Кобилянської, 1909 року смерть забирає наймолодшого і найулюбленішого Ольжиного брата Володимира, 1912 року не стало батька, 1913 року помирає вірна подруга – Леся Українка.

  • У ______________ році письменниця закінчує поетичну повість «В неділю рано зілля копала», а у 1912 — повість «_________________________».

  • Хвора письменниця особливо гостро сприйняла людське горе, спричинене війною.

  • У 1914 році вона пише антивоєнні новели «________________», «_________________», «________________________», «____________________________________________________».

  • Наступні новели «Вовчиха», «Одігрівай, сонце», «Але Господь мовчить» не внесли чогось особливого в творчість письменниці.

  • 1926 року публікується роман «___________________________», в якому письменниця втілює ідеал досконалої особистості, самодостатньої у готовності служити своєму рідному народові.

  • _______________ року прогресивною громадськістю широко відзначено 40-річний ювілей літературної діяльності Кобилянської.

  • У _______________ р. здійснено видання повного зібрання творів письменниці. За гонорар, одержаний від цього видання, авторка придбає власний будинок, у якому оселиться разом із сім’єю своєї вихованки Олени Панчук.

  • Уряд України встановив їй пенсію, хоч вона жила в сусідній боярській Румунії. Ольгу Кобилянську було прийнято до Спілки письменників України.

  • У період 20-30-х років з-під пера О.Кобилянської виходять друком новели, в яких відчувається вплив _____________________________ та _______________________. Сюжетами творів стають злочини, зумовлені патологічними відхиленнями людської психіки: «Лісова мати», «Василка», «Вовчиха», «Огрівай, сонце», «Пресвятая Богородице, помилуй нас!», «Не смійтесь».

  • 1931 року Кобилянську іменували першим почесним доктором __________________________

_______________________________________________ у Празі.

  • У 30-х роках хвороба все більше підточувала життєві сили письменниці і змусила її з _____________ року залишити перо.

  • Новий параліч 1936 року позбавить здатності рухатися.

  • У __________________ році широко відзначено 55-річчя літературної діяльності О. Кобилянської (ювілейні засідання у Києві та Чернівцях).

  • Під час Другої світової війни хвору письменницю профашистський румунський уряд мав відправити до трибуналу, але не встиг.

  • __________ березня _________________ р. О. Кобилянська померла. Похована у Чернівцях.

  • У 1944 р. прийнята постанова про відкриття в Чернівцях літературно-меморіального музею, пізніше музею-садиби письменниці у с. Димки. Її ім'ям названо Чернівецький обласний драматичний театр і центральна вулиця Чернівців.