Складіть психологічний портрет письменника б.Грінченка

Борис грінченко

ТВОРЧИЙ ДОРОБОК

• До творчої спадщини письменника належать п’ять повістей, кілька драматичних творів, майже п’ятдесят оповідань, один том поезій і велика кількість публіцистичних, історико-літературних і науково-популярних праць.

• Борис Грінченко як поет дебютував у __________ р. у галицькому часописі «___________» за сприяння І. Франка.

• Протягом життя він видав друком ______ збірок, найпопулярніші з них — «Пісні Василя Чайченка» (1884), «Під сільською стріхою» (1886), «Хвилини» (1903). Найчастіше в них ідеться про страдницьке життя народу.

• Борис Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець («Словарь української мови»), фольклорист та етнограф, педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф.

Розгорнута хронологічна таблиця за творчою спадщиною митця

• Збірки віршів

1884 рік — «Пісні Василя Чайченка»

1886 рік — «Під сільською стріхою»

1893 рік — «Під хмарним небом»

1893 рік — «Хвилини»

1895 рік — «Пісні та думи»

• Проза

1885 рік — оповідання «Сестриця Галя», «Сама, зовсім сама»

1888 рік — оповідання «Каторжна»

1890 рік — повість «Сонячний промінь»

1890 рік — оповідання «Олеся»

1891 рік — повість «На розпутті»

1891 рік — оповідання «Украла»

1894 рік — оповідання «Екзамен»

1897 рік — оповідання «Дзвоник»

1900 рік — оповідання «Палій»

1900 рік — повість «Серед темної ночі»

1901 рік — повість «Під тихими вербами»

• П’єси

1897 рік — «Ясні зорі», «Нахмарило»

1898 рік — «Степовий гість»

1899 рік — «Серед бурі»

1899 рік — «На громадській роботі»

• Поеми

1889 рік — «Лаврін Костер»

1889 рік — «Беатріче Ченчі»

1892 рік — «Хома Макогін, убогий наймит»

1897 рік — «Матільда Арюманте»

1902 рік — «Дон Кіхот»

1895–1899 рр.— етнографічний збірник у трьох томах

1907–1909 рр.— «Словарь української мови»

Аналіз оповідання Бориса Грінченка «Каторжна»

• Тема: ____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________, яка зростала без матері в родині без любові та розуміння, через що виявилася зовсім неспроможною пристосуватися до реалій дорослого життя та врешті загинула через протиріччя власних почуттів, і «її поховано, і ніхто не пожалів її».

• Головна думка: ___________________________________________________________________

__________________________________________. Душа дитини прекрасна, сповнена любові та тепла, але може легко бути скривджена нерозумінням та жорстокістю дорослих, відсутністю любові, ласки, дружби, та все ж залишається прекрасною в мить, коли іншим загрожує смерть, дозволяючи людині демонструвати найкращі свої якості – людяність, жалість, сміливість, жертовність, нехай і незрозумілу, і неоцінену ніким. У будь-якому разі, дорослі відповідальні за маленьку людину, яка ще тільки вчиться жити у великому світі, і їхня неспроможність бути для дитини помічником і провідником приводить до трагедій.

• Проблематика оповідання:

• ___________________________________________________________________________

• ___________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________

• Новела, проста за сюжетом та композицією, водночас вражає глибиною психологізму.

• Композиція:

• І частина – ______________________________________________________________________

• ІІ частина – _____________________________________________________________________

• ІІІ частина – _____________________________________________________________________

Складання «сюжетного ланцюжка» оповідання Б. Грінченка «Каторжна»

Чинники формування характеру головної героїні оповідання Б. Грінченка «Каторжна»

ХАРАКТЕР

Складання схеми «Причини трагедії»

Основна думка оповідання Б. Грінченка «Каторжна»

• _________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

• _________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

• _________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

• _________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

• _________________________________________________________________________________

Т е м а 14-15

Михайло Коцюбинський. Загальний огляд творчості.

Повість «Тіні забутих предків». Язичницьке світовідчуття наших предків; глибока символічність назви у зв’язку з метою написання повісті. Проблематика твору: кохання як найвищий вияв духовної краси, невідповідність між високим призначенням людини й умовами її будення, необхідність гармонійного єднання людини й природи. Утілення в образах Івана та Марічки народних уявлень про кращі моральні якості українців

Опорний конспект «Життєвий шлях Михайла Коцюбинського»

Михайло Коцюбинський
При народженні	Коцюбинський Михайло Михайлович
Дата народження	5 (17) вересня 1864
Дата смерті	12 (25) квітня 1913 (48 років)
Мова творів	українська
Рід діяльності	прозаїк, драматург
Роки активності	1890-1913
Напрямок	імпресіонізм
Жанр	оповідання, повість
Magnum opus («головний твір»)	«Тіні забутих предків»

• Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців.

• М. Коцюбинський одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Новаторство позначилося на стилістиці творів, жанровій системі.

• За мотивами творів письменника зняли фільми: «Навздогін за долею» (1927) М.Терещенка, «Фата моргана» (1937) Б.Тягна, «Кривавий світанок» (1956) О.Швачка, «Пекоптьор!» (1956) В.Карасьова, «Коні не винні» (1956) С.Комара, «Дорогою ціною» (1957) М.Донського, «Тіні забутих предків» (1964) С.Параджанова, «Тіні забутих предків» Ю.Суярка (1990, відео), «Подарунок на іменини» (1991) Л.Осики, «Тіні забутих предків» (1990) К.Костюкова.

Особливості творчості

• Михайло Коцюбинський — __________________________________ на початку своєї творчості, згодом — носій нового напряму в українській літературі — ______________________________.

• Творчість Михайла Коцюбинського розділяється на два періоди:

• перший охоплює повісті і розповіді 90-х рр.., коли Коцюбинський писав у народному дусі та реалістичному стилі;

• другий – від 90-х рр.. до смерті, коли письменник виявив себе великим майстром-імпресіоністом і написав більшість своїх творів.

• Між цими двома періодами був «перехідний» етап, але виділяти його не доводиться.

• До творів першого періоду відносяться: повість «________________», оповідання «______________________», «Ціпов’яз», «Хо», «Для загального добра», «Пекоптьор», «Відьма» та ін., а також кілька оповідань для дітей («__________________», «Маленький грішнік» та ін.)

• Селянин, його побут, морально-етичний і культурний рівень, з одного боку, і завдання національної інтелігенції по відношенню до народу, способи і невдачі дозволу цих завдань — з іншого — ось основна тематика першого періоду.

• Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901 р. стає _________________________________________ новела.

• Із початку 1900-х у його творчості посилюється імпресіоністична манера письма, що передбачає специфічну техніку відтворення безпосередніх вражень, які й становлять те «повідомлення», що несе в собі твір.

• Яскравим зразком імпресіоністичного стилю є новела «______________________». У ній пошук внутрішньої рівноваги особистості героя передається через потік складних і мінливих вражень.

• Останній період творчості Коцюбинського характеризується його інтересом до загадкового світу народної міфології. Результатом такої зацікавленості стала поява одного з кращих творів письменника «_______________________________________________________».

• Як талановитий письменник-новатор звертався до різних жанрів літератури:

- ______________________________________ («Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник»);

- ______________________ («Хо»);

- ________________________________________________ («П’ятизлотник», «Для загального добра», «Дорогою ціною», «Сміх», «Persona grata», «В дорозі»);

- ________________________ («Лялечка», «Inermezzo», «На камені», «Сон»);

- ________________________ («Цвіт яблуні», «Невідомий»);

- ________________________ («Fata morgana», «Тіні забутих предків»);

- ________________________ («Хвала життю!» та ін.);

- ________________________________ «На острові»;

- ________________________________.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Імпресіонізм (від франц. іmрrеssіоn — враження) — літературно-мистецька течія раннього модернізму, яка відзначається ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних вражень і спостережень, мінливих миттєвих відчуттів і переживань.

Виник у Франції у другій половині XIX ст. насамперед у живописі (назва походить від картини К. Моне «Враження. Схід сонця», 1873). Згодом імпресіонізм поширився в країнах Європи та Америки. Він був доволі плідним у музиці (М. Равель, К. Дебюссі, М. де Фалья, Дж. Пуччіні, С. Скотт та ін.). У літературі представниками імпресіонізму були брати Гонкури, А. Доде, Гі де Мопассан, П. Верлен (Франція), С. Цвейг, А. Шніцлер (Австрія), С. Віткевич, С. Жеромський (Польща), М. Коцюбинський, М. Вороний, Г.Косинка, А.Головко (Україна).

Поезія в прозі — невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.

Новела ( з італ. – novella – новітній) – невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

Новела дуже подібна до оповідання. Однак на відміну від нього:

• менша за обсягом;

• вирізняється особливим динамізмом і психологізмом.

У творах цього жанру найчастіше зображається подія, яка стала поворотною в долі героя; подається психологічне умотивування змін у поведінці особистості. Творцем цього жанру в українській літературі разом із В.Стефаником, О.Кобилянською був М.Коцюбинський.

Аналіз повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»

• Поштовх для написання: перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів.

• Рік написання: ____________________________________________________________________

• Літературний рід: __________________________________________________________________

• Жанр: ____________________________________________________________________________

• Тематичний різновид: _______________________________________________________________

• Напрям: _____________________________

• Течія: імпресіонізм із символічно-міфологічним елементом.

• Тема: _____________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Ідея: ______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Інші назви повісті:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Образи:

• людей:

• родина _______________________________ (батько, мати, Марічка);

• родина _______________________________ (батько, мати, Іван);

• Юра — ___________________________ (чарівник);

• Палагна — ________________________________________;

• баба Хима; люди;

• міфологічних істот:

• Чугайстир — добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок;

• Нявка — лісова мавка, загублена дівоча душа, з діркою замість спини, що обертається на дівчину й зводить чоловіків;

• щезник — лісовий дух;

• арідник — злий дух;

• Композиція (сюжет):

• експозиція: зображення карпатської природи — збирання гуцульських родин на Храмове свято до церкви — бійка між родинами Гутенюків і Палійчуків на ґрунті давньої, незапам’ятної неприязні

• зав’язка: знайомство малих Івана й Марічки — зустрічі малих Івана та Марічки, які пасуть скотину — малий Іван вирізає флояру й підслуховує мелодію Чугайстира — зародження кохання й стосунків юних Івана та Марічки — Іван прощається з Марічкою перед тим, як іти на кілька місяців на пасовище — перебування Івана на полонині — повернення Івана, який довідується, що Марічка втопилася — пошуки Іваном Марічки, зникнення його на 6 років — повернення Івана та його одруження на нелюбій Палагні — господарювання Івана й Палагни, «гуляння» Палагни в корчмі — Палагна проводить таємний обряд перед Великоднем і перша її зустріч із мольфаром — Палагна спостерігає битву Юра з грозовою хмарою — Палагна стає любаскою мольфара й нехтує Іваном — бійка Івана з мольфаром — Іван іде в гори, де його починає зводити нявка, яка набула вигляду Марічки — Чугайстир наздоганяє нявку — Іван грає на флоярі, щоб примусити танцювати Чугайстира й тим урятувати нявку

• кульмінація: нявка повертається й заводить Івана до прірви — понівечений Іван помирає

• розв’язка: похорони Івана: сумна частина + веселощі.

• Конфлікт твору (складний, багатоплановий):

• між родами (Палійчуки – Гутенюки) – Іван – кохання — Марічка;

• _______________________________________________________ (Іван – злі духи та істоти);

• ________________________________________________________(роздвоєність Івана);

• ________________________________________________________(Іван – Палагна);

• ________________________________________________________ (Іван – смерть).

• У 1964 році режисер Сергій Параджанов та оператор Юрій Іллєнко зняли однойменний фільм.