18

Зміст

Вступ 2

1. Договір управління майном: загальна характеристика 5

1.1. Поняття управління майном 5

1.2. Зміст, форма та строки договору управління майном 6

1.3. Порядок припинення договору 8

2. Окремі аспекти управління майном в українському законодавстві та законодавстві інших країн 11

2.1. Трастова угода в законодавстві інших країн 11

2.2. Особливості українських трастів 14

Висновок 17

Список використаних джерел 18

Вступ

Актуальність теми дослідження. Договір довірчого управління є актуальним з багатьох причин.

По-перше, нерідко виникають ситуації, коли особа, придбавши у власність майно, не знає як ним розпорядитися, тут виникає необхідність у залученні організації, яка професійно займається розпорядженням майном власника з метою отримання прибутку з даного майна в інтересах насамперед власника.

По-друге, довірчий керуючий несе відповідальність за порчу, втрату довіреного йому майна, що є певною гарантією для власника в збереженні майна і раціональному його використанні.

І, нарешті, по-третє, довірче управління передбачає участь довіреної власності в майновому обороті, що є передумовою для розвитку економічних процесів в українському суспільстві.

Довірче управління майном - новий інститут українського цивільного права. Його поява була обумовлена розвитком ринкових відносин.

Раніше існував тільки один метод вибору господарського керівника - адміністративний. В нових умовах господарювання цей метод став піддаватися критиці як неефективний. Це послужило поштовхом для виникнення ідеї створити систему визначення господарського керівника не на адміністративній, а на цивільно-правовій основі, коли керівник виявиться матеріально заінтересованим у результатах своєї діяльності, буде нести відповідальність за неналежні результати. Цю функцію було покликано виконувати інституту довірчого управління.

Довірче управління майном - це універсальний інститут, який розрахований на застосування як в комерційній, так і некомерційній сфері. Застосування даного інституту покликане забезпечувати стабільність цивільних відносин, т. к. довірче управління орієнтоване не просто на миттєву вигоду, а на встановлення тривалих відносин з вилучення доходів з майна.

Новизна конструкції довірчого управління породжує цілий ряд проблем як в юридичній науці, так і на практиці. Здебільшого вони стосуються тлумачення норм про довірче управління, а також можливостей використання довірчого управління в різних ситуаціях, прямо не передбачених законом. На сьогоднішній день довірче управління використовується не так широко, як хотілося б. У зв'язку з чим необхідно визначити причини недостатнього використання цього інституту, а також виявити можливі шляхи їх усунення.

Об'єктом роботи є цивільно-правові аспекти, пов'язані з розкриттям сутності договору довірчого управління майном як явища, що представляє собою певну значимість для формування громадянського суспільства в Україні.

Предметом даної роботи є закономірності існування та розвитку інституту договору довірчого управління майном, а також правовідносини, що виникають у результаті укладення договору довірчого управління майном.

Мета роботи: аналіз інституту договору довірчого управління майном.

Тільки в результаті такого аналізу можуть бути виявлені причини недостатнього використання довірчого управління, а також способи подолання наявних перешкод. Для досягнення поставленої мети необхідне рішення наступних завдань:

1. Розглянути поняття, особливості і значення договору довірчого управління майном;

2. Розкрити зміст договору довірчого управління майном;

У відповідності з цим в даній роботі визначена правова природа договору довірчого управління майном, його суб'єкти.

Теоретичною основою послужили дослідження таких авторів:

Методологічною основою дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, що передбачає об'єктивність і всебічність пізнання досліджуваних явищ, а також такі спеціальні методи дослідження: комплексний, системний, порівняльно-правовий, формально-логічний, історичний.