Алгоритм оцінки платоспроможності за французькою методикою

Складові французької моделі оцінки платоспроможності	Джерело інформації для 2013 року	2013 рік	2014 рік	2015 рік
		0,0051929	0,0056621	0,00822
		0,6874961	0,5205311	0,314548
		-0,060201	-0,029892	-0,19487
		5,9271567	1,1992297	0
		0,9408542	0,7487086	0,669607

Розрахуємо дискримінантні показники за формулою 2.1: на 2013 рік Q складає -0,92293, на 2014 дорівнює -0,392773, на 2015 дорівнює -0,06503.

Як бачимо, показники за роками навіть від’ємні, тобто підприємство не є платоспроможним.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. На відміну від ліквідності підприємства, фінансовий стан з погляду платоспроможності може бути досить змінним: незважаючи на те, що підприємство на конкретну дату характеризується як платоспроможне, вже наступного дня ця ситуація може змінитися внаслідок настання строків розрахунку, з одного боку, і відсутності коштів, наприклад, у результаті їх не надходження за відвантажену раніше продукцію – з другого.

На відміну від ліквідності підприємства, фінансовий стан з погляду платоспроможності може бути досить змінним: незважаючи на те, що підприємство на конкретну дату характеризується як платоспроможне, вже наступного дня ця ситуація може кардинально змінитися внаслідок настання строків розрахунку, з одного боку, і відсутності коштів, наприклад, у результаті їх не надходження за відвантажену раніше продукцію – з другого.

Неплатоспроможність може бути випадковою, тимчасовою, хронічною або тривалою. Тому, аналізуючи стан платоспроможності підприємства, необхідно розглянути причини фінансової скрути, частоту її виникнення та тривалість прострочених боргів.

Причинами неплатоспроможності можуть бути:

1. невиконання плану по виробництву і реалізації продукції;

2. підвищення її собівартості;

3. невиконання плану по прибутку і, як результат, нестача власних джерел самофінансування.

Отже, облік ризикової складової ліквідності та платоспроможності з позиції управлінського персоналу підприємства зводиться до вибору оптимальної політики управління величиною, складом і структурою оборотних активів, яка дає змогу привести до прийнятного значення ризик втрати ліквідності та за рахунок цього підвищити рентабельність діяльності.

3. Аналіз прибутковості ПАТ «Укрнафта»

Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї діяльності. Це може бути як прибуток, так і збитки. Позитивний фінансовий результат діяльності підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками (сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності).

Прибуток – це додаткова вартість, яка утворюється в процесі виробництва понад вартість спожитих виробничих ресурсів і робочої сили.

Аналіз загальної суми прибутку підприємства здійснюють за таким алгоритмом: спочатку розраховують темп зростання прибутку за звітний рік порівняно з минулим роком, а потім цей показник – з даними плану (прогнозу) прибутку за звітний період. Такий аналіз доповнюють вивченням складових частин загальної суми прибутку, напрямів розвитку їх у звітному періоді, аналізом структури прибутку за звітний період. Досконале вивчення та аналіз загальної суми прибутку на підприємстві здійснюють при використанні моделі економічного аналізу, яка основана на даних фінансової звітності і будується у формі таблиці.

За даними моделі аналізу загальної суми прибутку можуть бути три варіанти аналітичних висновків:

I. Загальна оцінка виконання плану прибутку;

II. Зміна окремих складових частин прибутку і вплив цієї зміни на загальну суму прибутку;

III. Зміна темпів зростання загальної суми прибутку через вплив окремих складових частин.

У процесі аналізу фінансових результатів необхідно:

1. проаналізувати рівень і динаміку фінансових результатів;

2. оцінити темпи зростання прибутку в цілому та окремих його складових;

3. виявити чинники, що впливають на зміни прибутку, та визначити рівень їх впливу;

4. оцінити рівень рентабельності підприємства;

5. виявити резерви збільшення прибутку;

6. проаналізувати розподіл прибутку та оцінити його раціональність.

Таблиця 2.8