Раунд 5 «Математика в загадках»
Загадки для команди «Висота»
Ці числа є великі, а є і малюки,
Проте з них кожне має
Лише два дільники.
Як відомо, числа ті називаються … .
(Прості.)
Із комами дружать,
Людям вірно служать.
Нам допомогти готові. Що це?
Дроби … .
(Десяткові.)
Дія ця з плюсом дружить,
І вона важлива дуже,
Бо вона – даю вам слово –
Арифметики основа.
Щирі вам вітання від дії … .
(Додавання.)
Загадки для команди «Медіана»
Ця точка, як відомо нам,
Відрізок ділить пополам.
І неповторна, і єдина,
Вона – відрізка … .
(Середина.)
Якщо в руки кутник взяти,
Більший кут обмалювати,
Вийде результат такий:
Кут дістанемо … .
(Прямий.)
Поділки з штрихами має,
Нам про все доповідає.
Масу, довжину і час –
Все показує для нас.
І велика, і мала
Є на прикладах … .
(Шкала.)(слайди45-57)
Раунд 6 «Конкурс капітанів»
Капітани команд по черзі виконують завдання біля дошки.
Завдання
Записати число нуль трьома п’ятірками.
(0=5*(5-5).)
Записати число два трьома п’ятірками.
(2=(5+5):5.)
У скільки разів кілометр довший від міліметра?
(У 1 000 000 разів.)
Скільки кілометрів у мільйоні міліметрів?
(1 км.)
Чи може бути так, щоб одночасно Іван стояв за Андрієм, а Андрій за Іваном?
(Так, якщо хлопці стануть один до одного спинами.)
В одному місті кожний п’ятий чоловік – Іван, а кожний десятий – Петро. Кого в цьому місті більше – Іванів Петровичів чи Петрових Іванів?
(Однакова кількість.)(слайди58-67)
Раунд 7 «Конкурс вболівальників»
До кожної букви в слові «паралельні» записати найбільшу кількість математичних термінів.
Можливі варіанти відповідей: периметр, призма, піраміда, ар, нуль.
Підбиття підсумків. Нагородження переможців. (слайди68-70)
ВИСНОВОК
Завдання вчителя навчитися будувати навчально-виховний процес так, щоб викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів, давати учням змогу відчути радість від зроблених «відкриттів», подолання перешкод, виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання.
Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх зацікавленість процесом і результатами навчальної праці забезпечується не окремими фрагментарними заходами, а якісною організацією всіх компонентів навчального процесу: цільового, мотиваційно-стимулюючого, змістового та оцінювально-результативного.
Головним напрямком у викладанні математики є викладання математики як засобу мислення учнів. Методика викладання випливає з того, що є метою навчання, спирається на вікові особливості учнів та на розуміння причин, що гальмують сприйняття відповідного матеріалу.
Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням, приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань. Потрібно періодично проводити математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи.
До позакласної роботи як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів доцільно підходити диференційовано, враховуючи рівень математичного
Практична спрямованість дозволяє сформувати систему знань, розвиває здібності до їх перенесення в інші галузі, сприяє формуванню цілісного світогляду учня. На жаль, вивчення відповідних тем різних предметів не завжди збігається в часі, що створює низку труднощів і дає поштовх до самоосвіти педагога. У процесі діяльності постійно доводиться шукати відповіді на запитання: як допомогти дитині вчитися? як зробити щоденну роботу радістю, а не необхідністю? як навчати, щоб сформувати математичну компетентність учнів? як дозволити їм стати компетентною людиною, затребуваною суспільством?
Збільшення навчального навантаження на учнів, зменшення годин на вивчення математики вимагає пошуку ефективних форм, методів, прийомів навчання.
Тому конструюю систему уроків, використовуючи елементи технологій проблемного навчання. Продумуючи урок, створюю проблемну ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності, спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі усвідомлення і засвоєння, веде до використання їх у нових ситуаціях. Найчастіше використовую такі методи: проблемний виклад, пошуковий, дослідницький, евристичний тощо.
З метою створення проблемних ситуацій на уроках математики використовую історичні екскурси, життєві факти, цікаві задачі, у математичному змісті яких міститься суперечність наукових фактів зі звичними життєвими уявленнями учнів, що викликає в них здивування, суперечність чи нерозуміння і створює потребу нових знань.
Роботу на уроці організовую так, щоб кожен учень працював активно, на повну силу, і як слідок – розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, формування чітких умінь і навичок.
Чільне місце в навчально – виховному процесі відведено роботі над проектами. Метод проектів дозволяє перевірити та закріпити теоретичні знання, сприяє набуттю учнями цінного досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетентностей, так і життєвої компетентності в цілому.
Особливу увагу приділяю факультативним заняттям та позакласній самостійній компетенції дитини. Зібраний у кабінеті математики роздавальний матеріал, моделі геометричних фігур, математичні стіннівки, журнали добре впливають на загальний розумовий розвиток дітей, підвищують їх інтерес до предмета, активізують просторове уявлення. Підвищує внутрішню мотивацію учнів і виготовлення наочності (моделей геометричних фігур: многогранників, тіл обертань; оформлення стендів власноруч). Усе це активізує у старшокласників не тільки просторову уяву, але й закріплення і запам’ятовування складних тригонометричних формул, графіків тригонометричних функцій за допомогою зорової пам’яті.
Невід’ємною частиною роботи є участь дітей в олімпіадах, у щорічному Міжнародному математичному конкурсі “Кенгуру”, де учні розв’язують нестандартні й цікаві логічні задачі.
Щоб підготувати дитину до життя, сформувати компетентну особистість, необхідно спонукати її до самоосвіти. Адже вона передбачає самостійне, за власною ініціативою, здобуття і засвоєння учнями важливої математичної інформації. Я постійно намагаюся створювати навчально – пізнавальну мотивацію для пошуку математичних знань, бо вони розвивають в учня цікавість і тільки за цієї умови дитина буде займатися самоосвітою.
На мою думку за цих умов у класі неодмінно з’являться старанність, свідоме ставлення до навчання. Закріплюючись, ці якості стають гарними звичками. Вплив учителя, який з любов’ю і наснагою віддає учням свою працю, багато сприяє тому, щоб пожвавити учнів, скерувати їх на працю, передавати бадьорий настрій, вказати правильний напрямок.
Стародавні римляни вважали, що корінь навчання гіркий. Але коли вчитель бере в союзі інтерес, коли учні “хворіють” жагою знань і потягом до активної розумової праці, корінь навчання змінює смак.