Універсали Центральної Ради
І Універсал,
23 (10) червня 1917 р.
Проголошення національно-територіальної автономії України у складі Російської федерації
Вищим органом влади в Україні проголошувалася Центральна рада
Україна брала на себе право скликати Всеукраїнські Установчі збори для прийняття законів
Сподівання, що Всеросійські Установчі збори ухвалять рішення про надання Україні автономії, що національні меншини підтримають боротьбу за автономію
Утворення 15 (28) червня 1917 р. українського уряду — Генерального Секретаріату, який очолив В. Винниченко. Уряд складався з восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Генеральним писарем став П, Христюк, секретарем військових справ — С. Петлюра, секретарем міжнаціональних справ — С Єфремов, секретарем внутрішніх справ — В. Винниченко; інші секретарства очолили X. Барановський, Б. Мартос, В. Садовський, М. Стасюк, І. Стешенко (за партійною приналежністю уряд був переважно соціал-демократичним)
Звіт делегації Тимчасового уряду після повернення з переговорів у Києві про готовність визнати автономію України спровокував гострі суперечки між членами уряду, чим поглибив політичну кризу в Росії
Тяжке становище в країні, яке дедалі погіршувалося,
масові демонстрації 18 червня в Петрограді й інших містах,
невдалий наступ на Південно-Західному фронті
з
мусили
Тимчасовий уряд шукати угоди з Центральною
Радою. У Петрограді непокоїлися з приводу
подій в Україні, й уряд, пообіцявши
забезпечити права її народу в місцевому
управлінні та самоуправлінні, звернувся
із закликом до Центральної Ради не
відриватися від єдиної батьківщини і
не розколювати армію. Однак марність
подібних відозв стала настільки
очевидною, що
29 червня до Києва прибула російська делегація на чолі з міністрами О. Керенським, І. Церетелі та М. Терещенком для переговорів.
Центральна Рада має відкласти остаточне розв’язання питання про статус України до Установчих зборів
Постанова Тимчасового уряду про затвердження Генерального секретаріату, надіслана до Києва 3 липня 1917 р.
закріплювалося становище «вищого органу для керування крайовими справами на Україні.
Склад українського уряду мав затверджувати Тимчасовий уряд.
Петроград не заперечував проти створення українських військових частин, однак стояв на тому, щоб зберігалась єдність командування, дотримувався мобілізаційний план, а українські національні формування вчасновідбували на фронт.
Т.Ч. Переговори на деякий час зняли напругу у відносинах УЦР з правлячими колами в Петрограді.
II Універсал,
16 (3) липня 1917 р.
Проголошення Центральної Ради й Генерального Секретаріату крайовими органами влади в Україні
Запрошення увійти до складу Центральної влади представників неукраїнських народностей
Обіцянка не відривати України від Росії
Визнання, що автономію України мають встановити Всеросійські Установчі збори
У ведення до складу Центральної Ради 30 представників національних меншин (до Генерального екретаріату — п'ять осіб) перетворило Центральну Раду з національного на територіальний демократичний представницький орган
Поглиблення кризи Тимчасового уряду, оскільки деякі його представники все одно вважали занадто значною поступкою Україні визнання за нею права на автономію
Надходження в Україну 17 (4) серпня 1917 р. «Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду в Україні», у якій, в обхід досягнутих домовленостей, значно обмежувалися права України:
Генеральний Секретаріат проголошувався органом Тимчасового уряду,
повноваження Генерального Секретаріату поширювалися лише на п'ять із дев'яти українських губерній,
кількість членів Генерального секретаріату зменшувалася до дев'яти осіб