Причини швидкої перемоги Лютневої революції

1. Могутнім каталізатором подій стала Перша світова війна.

2. Кризовий стан в імперії.

3. Загострення політичних, соціально-економічних та національних проблем.

4. Зростаюча активність політичних сил.

5. Падіння авторитету та слабкість чинної влади.

Висновки

1. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. скинула царя Миколу І, проголосила Росію республікою і надала можливість народам творити свою державність.

2. Активно в цьому напрямку працювали Польща, Фінляндія, Литва, Латвія та Естонія і вони домоглися незалежності.

3. Мала такі можливості й Україна.

Наслідки Лютневої революції для України

1. Посилення політичної боротьби.

2. Вихід на політичну боротьбу широких народних мас.

3. Зростання ролі політичних партій.

4. Перетворення армії на впливовий чинник внутрішнього життя.

5. Поява органів Тимчасового уряду і Рад в Україні.

6. Створення Української Центральної Ради, яка намагалася вирішити питання національного розвитку.

В Україні виникають органи влади Тимчасового уряду

1. 4 (17) березня 1917 р. у Києві від імені Тимчасового уряду оформився Виконавчий комітет Ради громадських організацій, який проіснував до 4 вересня 1917 р.

2. Губернаторів було усунено, а вищою посадовою особою в губернії став комісар Тимчасового уряду, а у повітах — повітові комісари.

3. На місцях почали створюватися нові органи Тимчасового уряду — громадські ради та їхні виконавчі комітети.

4. Тимчасовий уряд в Україні спирався на промисловців, землевласників й урядовців.

Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів створювалися у великих містах і промислових центрах

1. Засновниками були в основному загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів (меншовиків).

2. Ради виникли у Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Кременчуці, Полтаві тощо.

3. У середині 1917 р. їх налічувалося 252, зокрема в Донбасі — 180.

• Національні політичні сили були роздроблені, тому необхідно було створити український керівний центр.

• Так в Україні виник альтернативний центр влади — Українська Центральна Рада (УЦР).

• Вона була створена 4 березня 1917 р. в Києві на зборах представників Товариства українських поступовців (ТУП) і українських соціал-демократів.

• УЦР стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні. Українська

• Голова Ради (обраний заочно) — видатний історик і громадський діяч М. С. Грушевський (повернувся до Києва 12 (25) березня 1917 p.).

• Видатними діячами УЦР стали також С. Єфремов, Б. Винниченко, С. Петлюра.Д. Антонович, С. Веселовський, Д. Дорошенко, В. Коваль, Ф. Крижанівський.

• Партійний склад УЦР був різноманітний, її членами стали представники ТУП, який згодом було перейменовано у Союз українських автономістів-федералістів, Української соціал-демократичної робітничої партії, Української партії соціалістів-революціонерів, Української народної партії.

• Крім партій до складу УЦР увійшли представники громадських організацій.

  • Рада обрала Виконавчий комітет, який згодом отримав назву Мала рада.

  • Вагому роль в організації Центральної Ради відіграли

  • Резиденцією Центральної Ради був Педагогічний музей у Києві .

  • Офіційним органом Центральної Ради була «Нова рада» з редактором Андрієм Ніковським.

• Добу Центральної Ради історики поділяють на два етапи:

перший — автономістський (березень 1917 р. — січень 1918 р.);

другий — самостійницький (січень — квітень 1918 p.).