Ергономічні показники

Кришки бідонів повинні утримуватись на посуді, коли його нахиляють до 45°, чайників і кавників – 75°. Утримання кришки на корпусі перевіряють, нахиляючи виріб на потрібний кут.

Зливне обладнання посуду повинно виключати підтікання рідини на корпус виробів, коли її виливають. Злив без підмочених місць перевіряють виливанням води з посуду, що наповнений не менше ніж на половину місткості. Виріб нахиляють таким чином, щоб вода виливалась неперервним струменем.

Зовнішня поверхня кришок із корозійностійкої сталі та алюмінію повинна бути полірованою. Поверхня обідків повинна бути без задирок, не дозволяються пологе зачищення та сліди абразивного зачищення. На пластмасових деталях ручок задирки повинні бути зачищені. Поверхня дерев’яних ручок повинна бути покрита меблевим лаком. Зовнішній вигляд лакофарбового покриття повинен відповідати сьомому класу згідно з ГОСТ 9.032. Дозволяється парафінування ручок.

Показник легкості обертання рухливих ручок характеризує здатність обертатися без затримки у напрямах, передбачених конструкцією виробу. Рухомі ручки (дужки) повинні вільно повертатися у місцях кріплення.

Показники безпеки (безпечності)

Емалеве покриття, яке контактує з харчовими продуктами, повинно мати дозвіл Міністерства охорони здоров'я України. Допустимий вміст токсичних речовин не повинен перевищувати у модельних середовищах: бору – 4 мг/дм³, хрому, нікелю, кобальту – 0,1 мг/дм³, фтору – 0,5 мг/дм³, цинк, свинець, мідь, миш’як – виявлятися не повинні. Їх вміст контролюють за методичними вказівками, затвердженими у встановленому порядку.

Допустима температура нагрівання поверхні ручок посуду – максимальна температура нагрівання поверхні ручок, при якій неможливий опік.

Естетичні показники

Досконалість виробничого виконання металевої поверхні, захисно-декоративного покриття, ручок, борта корпуса й кришки посуду характеризує чистоту виконання контурів, заокруглень і з’єднань окремих елементів виробу, ретельність нанесення декоративних і захисних покриттів, інформаційних знаків, раціональність і рекламну виразність, упаковку тощо. Недосконалість виробничого виконання проявляється через наявність дефектів зовнішнього вигляду, вимоги до яких встановлюється у нормативних документах, наприклад, ДСТУ 3276.

Увігнутість дна посуду не повинна перевищувати 1,5 %, посуду для теплового оброблення продуктів – 1,3 % від номінального діаметра корпусу, за винятком посуду з рельєфним формуванням дна. Увігнутість дна посуду для електроплит не повинна перевищувати 0,6 % від номінального діаметра корпусу.

Овальність корпусу посуду не повинна перевищувати 1,5 % величини діаметра.

Увігнутість дна посуду, овальність корпусу визначають індикаторними приладами годинникового типу, штангенциркулями та іншими приладами. Овальність корпусів посуду вимірюють по борту.

Зміщення арматури (ручок) від номінального розташування не повинно перевищувати: 3 мм – для посуду з діаметром до 200 мм включно; 4 мм – для посуду з діаметром більшим ніж 200 мм.

Зовнішній вигляд, якість збирання посуду, дефекти емалевого покриття і малюнка перевіряють візуально на відстані 300-400 мм за умови комбінованого освітлення світильниками, що мають скло розсіювання.

Показники естетичних властивостей, які оцінюються у балах, визначаються експертним методом.