Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку і коливань

Дослідження тенденцій динамічних рядів. Аналітичне вирівнювання. Статистичне

вивчення стійкості рівнів динамічних рядів та сезонності.

Запитання для самоконтролю

1. Порядок розрахунку коефіцієнта випередження.

2. Найважливіші показники інтенсивності структурних зрушень рівнів динамічного ряду.

3. Способи згладжування динамічних рядів.

4. Суть методу плинних середніх.

5. Суть методу аналітичного групування.

6. Поняття „екстраполяція” та „інтерполяція”.

7. Показники сезонності.

8. Розрахунок індексу сезонності.

Тести для самоконтролю

1.Практичне використання прийому згладжування через переведення абсолютних рівнів динамічних рядів у відносні дає можливість:

а) встановити напрям розвитку досліджуваної ознаки;

б) визначити коефіцієнти росту рівнів ряду;

в) забезпечить порівнянність динамічних ряді непорівнянних величин;

г) розрахувати середній приріст рівнів ряду.

2. Суть аналітичного вирівнювання полягає втому, що:

а) тенденцію динамічного ряду визначають шляхом укрупнення періодів;

б) поряд з емпіричними рівнями ряду розраховують теоретичні, які розглядають

як функції часу;

в) всі відповіді вірні.

3. Вибір функції за допомогою якої буде описано тренд ряду залежить від:

а) числа рівнів динамічного ряду;

б) варіації рівнів ряду;

в) види динамічного ряду;

г) середнього лінійного відхилення.

4.Знаходження невідомого рівня в середині динамічного ряду називається:

а) екстраполяція; в) трендом;

б) інтерполяція; г) ковзною.

5. Знаходження невідомого рівня в кінці ряду називається:

а) екстраполяція; в) трендом;

б) інтерполяція; г) ковзною.

а) систематичних причин;

б) випадкових причин;

в) зовнішніх і внутрішніх причин;

г) систематичних і випадкових причин.

7. Мірою сезонних коливань є:

а) коефіцієнт варіації;

б) хвиля сезонності;

в) середнє лінійне відхилення;

г) розмах варіації.

8. Показником, за динамікою якого характеризується коливання в рядах динаміки

за відносно невеликі проміжки часу є:

а) коефіцієнт варіації;

б) розмах варіації;

в) коефіцієнт нерівномірності;

г) індекс сезонності.

9. Коефіцієнт нерівномірності, за допомогою якого характеризується коливання

15.

в рядах динамік и за відносно невеликі проміжки часу розраховуються

як відношення:

а) максимального рівня ряду за максимального;

б) мінімального рівня ряду до максимального;

в) мінімального і максимального рядів динамічного ряду до середнього рівня;

г) середнього рівня ряду до величини розмаху варіації.

10.Лог – це:

а) середній рівень динамічного ряду;

б) початковий рівень динамічного ряду;

в) кінцевий рівень динамічного ряду;

г) період часу відставання в розвитку одного з двох взаємозв’язаних рядів.