- •Одеса онахт 2016
- •1. Мета і завдання дисципліни
- •2. Зміст дисципліни Статистика (теорія»
- •Тема 1. Предмет і метод статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •Тема 4. Статистичні показники
- •Тема 5. Ряди розподілу
- •Тема 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Тема 7. Види взаємозв’язків, їх характеристика
- •Тема 8. Ряди динаміки
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку і коливань
- •Тема 10. Індекси
- •Тема 11. Вибіркове спостереження
- •Тема 12. Графічний метод
Тема 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
Характеристика форм розподілу. Розрахунки коефіцієнтів концентрації та локалізації.
Криві розподілу. Обчислення теоретичних частин нормальної кривої.
Запитання для самоконтролю
Суть одно-, дво- і багатовершинних розподілів.
Що таке симетричний розподіл?
Які є види розподілу?
Які є моменти розподілу?
Яке значення коефіцієнтів асиметрії і ексцесу?
Які показники характеризують концентрацію і локацію?
Криві розподілу.
Тести для самоконтролю
1.Варіація значень досліджуваної ознаки ряду розподілу, а також
співвідношення варіант і частот (часток) характеризується за допомогою:
а) таблиць; в) форм розподілу;
б) діаграм; г) люди.
2. У симетричному розподілі значення ознаки:
а) асиметричні;
б) від центру і мають однакову частоту;
в) вершини зміщені вправо;
г) вершини зміщені вліво.
3. Найбільш наочною мірою асиметрії є величина на відхилення між:
а) середньо арифметичною і модою;
11.
б) середньо арифметичною і медіаною;
г) обидві відповіді вірні.
4. В статистиці напрям і міру скошеності визначають за допомогою:
а) моди і медіани; б) стандартизованих відхилень;
б) асиметрії; г) ексцесу.
5. Гостровершинність розподілу відображає скупченість значень ознаки навколо
центру і називається:
а) ексцесом; б) симетрії;
б) асиметрії; г) стандартизованим відхиленням.
Література: [1,5,11,12,13]
Тема 7. Види взаємозв’язків, їх характеристика
Поняття та види взаємозв’язків. Ознаки факторні і результативні.
Зв’язки – функціональні , стахостичні, кореляційні. Регресійний аналіз. Рівняння
регресії, параметри рівняння. Парна і множинна регресія в дослідженнях
Запитання для самоконтролю:
1.Яка ознака є фактичною, а яка результативною?
2.Які види зв’язку розрізняються в статистиці?
3. Яка різниця між функціональними та стахостичними видами зв’язку?
4. Які характерні риси кореляційного зв’язку?
5. Які основні характерні риси парної кореляції?
6. Які є форми зв’язку?
7. Які показники використовують для визначення тісноти зв’язку?
8. Для чого використовують коефіцієнт детермінації?
9. Яка різниця між парною і множиною кореляції?
Тести для самоконтролю
1 У статистиці виділяють такі види зв’язку:
а) факторні і результативні;
. б) функціональні і стахостичні;
в) функціональні та кореляційні;
г) повні та неповні;
2. При функціональному зв’язку кожному значенню факторної ознаки відповідає:
а) декілька значень результативної ознаки;
б) одне значення результативної ознаки;
в) середнє значення результативної ознаки;
г) усі відповіді вірні.
3.Стахостичний – це зв'язок при якому кожному значенню фактора «Х» відповідає:
а) одне значення результативної ознаки «у»;
б) декілька можливих значень «у» які варіюють і утворюють розподіл за
даною ознакою;
в) середнє значення результативної ознаки;
г) одне фіксоване значення результативної ознаки;
4. Кореляційний зв'язок є:
а) повним функціональним;
б) неповним, що виявляється при великій кількості спостережень і лише через,
середні величини ;
в) середнім;
г) умовним.
5. За напрямами кореляційні зв’язки бувають:
а) повні; в) функціональні;
б) ненові; г) прямі та обернені.
12.
6. Лінійні рівняння регресії використовуються у випадках коли:
а) із зміною ознаки «х» результат «у» змінюється більш менш рівномірно;
б) із зміною ознаки «х» результат «у» змінюється нерівномірно;
в) із зростанням ознаки «х», ознакою «у» зменшується;
г) між ознаками «х» та «у» зв'язок відсутній.
7. Коефіцієнт регресії показує:
а) тісноту зв’язку міх факторною ознакою «х» і результативною «у»;
б) на скільки одиниць збільшиться (зменшиться) результат при зміні фактора на
одну одиницю при зміні фактора на одну одиницю при незмінних значеннях
решти факторів;
в) на скільки процентів зменшиться функція при зміні аргументу (фактору) на
г) на скільки процентів зміна рівне результативної ознаки залежить від включених
8.Оцінка тісноти зв’язку при парній кореляції забезпечується за допомогою розрахунку:
а) коефіцієнта кореляції;
б) параметрів а та в лінійному рівнянні;
в) коефіцієнта множинної кореляції;
г) коефіцієнт регресії.
9. Корінь квадратний з коефіцієнта детермінації називається:
а) кореляційним відношенням;
б) коефіцієнтом кореляції;
в) коефіцієнт регресії;
г) кореляційним рівнянням.
10.Квадрат коефіцієнта кореляції представляє собою:
а) міжгрупову факторну дисперсію;
б) загальну дисперсію;
в) коефіцієнт детермінації;
г) залишкову дисперсію.
11. Оцінка зв’язку множини незалежних змінних з результативною ознакою
забезпечується шляхом використання:
а) парні кореляції;
б) непараметричних методів зв’язку;
в) множинної кореляції;
г) часткові кореляції.
Література:[1,4,5,9,12]
