1Висновкиисновки

1.15.3 Лабораторна робота №3. Налаштування статичної маршрутизації на обладнанні Cisco.

Метою даної лабораторної роботи є вивчення процесів налаштування статичних маршрутів на маршрутизаторах Cisco.

Нові навики, що набуваються в роботі з обладнанням Cisco:

1. Синхронізація часу для послідовних мережних інтерфейсів (clock rate );

2. Завдання статичних маршрутів і маршрутів «за умовчанням» (ip route );

3. Перегляд створеної таблиці маршрутів (show ip route ?).

Теоретичні відомості

Маршрутизатор або роутер (Router) - це мережевий пристрій, що використовується в комп'ютерних мережах передачі даних, який на підставі інформації про топологію мережі (таблиці маршрутизації) і певних правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня моделі OSI їх одержувачу. Маршрутизатори часто застосовуються для зв'язку декількох сегментів мережі. Основна функція маршрутизатора - читання заголовків пакетів мережевих протоколів, прийнятих і буферизованих по кожному порту (наприклад, IP), та прийняття рішення про подальший маршрут слідування пакета.

Маршрутизатор використовує таблицю маршрутизації і адресу одержувача, який знаходиться в пакетах даних, для подальшої передачі даних. Виділяючи цю інформацію, він визначає за таблицею маршрутизації шлях, за яким слід передати дані і направляє пакет по цьому маршруту. Якщо в таблиці маршрутизації для адреси немає описаного маршруту, пакет відкидається. Маршрутизатори допомагають зменшити завантаження мережі, завдяки її розділенню на домени колізій і широкомовні домени, а також фільтрації пакетів. В основному їх застосовують для об'єднання мереж різних типів, часто несумісних за архітектурою і протоколами. Налаштування маршрутизатора - це в першу чергу настройка таблиці маршрутизації. Ось три найбільш поширених варіанти настройки маршрутизатора:

Примітивна маршрутизація. Мережа, повністю ізольована від всіх інших мереж TCP/IP, вимагає лише примітивної маршрутизації. Найпростіша таблиця маршрутизації зазвичай створюється при налаштуванні мережевих інтерфейсів: на кожен з інтерфейсів додається по одному маршруту. Якщо відсутній прямий доступ до інших мереж і поділ на підмережі, інших таблиць маршрутизації може не знадобитися.

Статична маршрутизація. У мережі з обмеженою кількістю шлюзів в інші мережі TCP / IP є сенс застосовувати статичну маршрутизацію. Для мережі з єдиним шлюзом статична маршрутизація - ідеальний вибір. Статична таблиця маршрутизації створюється вручну адміністратором. Статична таблиця маршрутизації не спроможна реагувати на зміни в мережі, тому вона оптимальна для випадків, коли маршрути постійні.

Динамічна маршрутизація. У великих мережах, де існує кілька шляхів до одного пункту призначення, слід застосовувати динамічну маршрутизацію. Динамічна таблиця маршрутизації створюється на основі відомостей, якими обмінюються протоколи маршрутизації (RIP, OSPF, EIGRP, IS-IS, BGP, HSRP і ін.). Завдання цих протоколів - поширення інформації, що дозволяє автоматично налаштовувати маршрути у випадку змін в мережі. Протоколи маршрутизації справляються зі складними завданнями швидше і точніше, ніж системний адміністратор. Протоколи маршрутизації дозволяють не тільки перемикатися на резервний маршрут, якщо стає непрохідним основний, але також вибирати «кращий» маршрут з декількох доступних. Протоколи маршрутизації слід застосовувати у всіх мережах, де існують альтернативні маршрути.

Хід роботи

У Cisco Packet Tracer зібрати мережу, схема якої представлена на рис. 4.3

Рис.4.3. Схема мережі

Завдання:

1. Задати IP адреси мережним інтерфейсам маршрутизаторів, інтерфейсам управління комутаторів і мережним інтерфейсам локальних комп'ютерів;

2. Встановити зв'язок на фізичному і канальному рівнях між сусідніми маршрутизаторами по послідовному мережному інтерфейсу;

3. Добитися можливості пересилки даних по протоколу IP між сусідніми об'єктами мережі (C1-S1, C1-R1, S1-R1, R1-R2, R2-S2, R2-C2, і так далі);

4. Настроїти на маршрутизаторі R2 статичні маршрути до мереж локальних комп'ютерів C1, C3

5. Настроїти на маршрутизаторах R1, R3 маршрути «за замовчуванням» до мереж локальних комп'ютерів C2-C3 і C1-C2 відповідно;

6. Добитися спроможності пересилки даних по протоколу IP між будь-якими об'єктами мережі (ping);

7. Переключившись в «Режим симуляції» розглянути і пояснити процес обміну даними по протоколу ICMP між пристроями (виконавши команду Ping з одного комп'ютера на іншій), пояснити роль протоколу ARP в цьому процесі. Детальне пояснення включити в звіт.

Структура звіту по роботі:

1. Завдання

2. Топологічна схема мережі:

   1. Вказати на схемі найменування вузлів мережі, адреси і типи мережних інтерфейсів.

3. Хід роботи:

   1. Даний розділ складається з послідовного опису значущих виконуваних кроків (з вказуванням їх суті) і копій екранів (має бути показна набрана команда і реакція системи, якщо вона є).

4. Конфігурації обладнання:

   1. Привести значущі фрагменти конфігураційних файлів (startup—config) для комутаторів і маршрутизаторів Cisco, пояснити значення команд.

5. Висновкиисновки