3.3.3.4 Параметр «Ip protocols» команди «Show»
Дана команда використовується для перегляду протоколів маршрутизації, включених на даному пристрої
Приклад виконання команди:
Router#show ip protocols
Routing Protocol is "rip"
Sending updates every 30 seconds, next due in 18 seconds
Invalid after 180 seconds, hold down 180, flushed after 240
Outgoing update filter list for all interfaces is not set
Incoming update filter list for all interfaces is not set
Redistributing: rip
Default version control: send version 1, receive any version
Interface Send Recv Triggered RIP Key-chain
FastEthernet0/0 1 2 1
Serial2/0 1 2 1
Automatic network summarization is in effect
Maximum path: 4
Routing for Networks:
192.168.1.0
192.168.2.0
Passive Interface(s):
Routing Information Sources:
Gateway Distance Last Update
192.168.2.2 120
Distance: (default is 120)
Router#
Виводиться інформація про включені протоколи маршрутизації.
3.3.4 Команда «Ping»
Для перевірки зв'язку між пристроями мережі можна використовувати дану команду. Вона відправляє ехо-запити вказаному вузлу мережі і фіксує відповіді, що надходять.
Формат команди:
ping A.B.C.В
Приклад виконання команди:
Router#ping 77.134.25.133
Type escape sequence to abort
Sending 5, 100-byte ICMP Echos to77.134.25.133, timeout is 2 seconds
..!!!
Success rate is 60 percent (3/5)
Router#
Кожен ICMP-пакет, на який була отримана відповідь, позначається знаком оклику, кожен втрачений пакет – точкою.
3.4 Контекст користувача
3.4.1 Команда «Enable»
Виконання конфігураційних або керуючих команд вимагає входження в привілейований режим, використовуючи дану команду.
Приклад виконання команди:
Router>enable
Router#
При введенні команди маршрутизатор перейшов в привілейований режим. Для виходу з даного режиму використовується команда disable або exit.
Також слід зазначити, що в даному контексті можна користуватися командою show для перегляді деякої службової інформації.
3.5 Контекст конфігурації маршрутизації
3.5.1 Команда «Network»
Даною командою вказують|вказують| адреси мереж, які будуть доступні даному маршрутизатору.
Формат команди:
network A.B.C.D, де A.B.C.D – адреса мережі
Приклад виконання команди:
Router(config-router) #network 192.168.3.0
Дана команда означає, що пакети, направлені в підмережу 192.168.3.0 відправлятимуться через даний шлюз.
Докладніше про це і про інші команди можна дізнатися з [1] [2] .
4. Лабораторні роботи
4.1 Лабораторна робота №1. Знайомство з симулятором Cisco Packet Tracer 5.2
Метою даної лабораторної роботи є знайомство з симулятором Cisco Packet Tracer і отримання| базових навиків по роботі з ним.
Завдання
Спроектувати просту мережу;
Ознайомитися з утилітою Ping і запустити ping-процес.
Спостерігати за трафіком у спроектованій мережі
Рекомендації до виконання:
Мережа, яку треба спроектувати , зображена на рис.4.1.
Як відомо, локальна обчислювальна мережа – це комп'ютерна мережа, що покриває зазвичай відносно невелику територію або невелику групу будівель. У нашому випадку це всього лише 6 робочих станцій, певним чином зв'язаних між собою. Для цього ми використовуватимемо мережні концентратори (хаби) і комутатори (світчі).
Рис.4.1. Проектована мережа
У нижньому лівому кутку Packet Tracer вибираємо пристрої «ережні комутатори», і, в списку справа, вибираємо комутатор 2950-24, натискаючи на нього лівою кнопкою миші, вставляємо його в робочу область. Так само зробити з «ережним концентратором (HUB-PT)» і «Робочими станціями (PC-PT)».
Далі необхідно з'єднати пристрої, як показано на рис.4.1, використовуючи відповідний інтерфейс. Для спрощення вибираємо в нижньому лівому кутку Packet Tracer «Тип зв'язку» і указуємо «Автоматично вибрати тип з'єднання»: натискаючи на даний значок лівою кнопкою миші, потім натискаємо на необхідний нам пристрій, і з’єднуємо з іншим тим же натисненням.
Далі йде найважливіший етап – налаштування. Оскільки ми використовуємо пристрої, що працюють на початкових рівнях мережевої моделі OSI (комутатор на 2-ому, концентратор – на 1-ому), то їх настроювати не треба. Необхідне лише налаштування робочих станцій, а саме: IP-адреса, маски підмережі, шлюзу.
Нижче наведено налаштування лише однієї станції (PC1) – решта настроюються аналогічно.
Проводимо подвійне клацання по потрібній робочій станції, у вікні, що відкрилося, вибираємо вкладку Робочий стіл, далі – Конфігурація інтерфейсу, і проводимо відповідне налаштування:
IP-адреса. Як відомо, в локальних мережах, заснованих на протоколі IP, можуть використовуватися наступні адреси:
• 10.0.0.0—10.255.255.255;
• 172.16.0.0—172.31.255.255;
• 192.168.0.0—192.168.255.255.
Тому вибираємо IP-адреси з даних діапазонів, наприклад 192.168.0.1
IP-адреси всіх робочих станцій повинні знаходитися в тій самій підмережі (тобто межах одного діапазону), інакше процес ping не виконається.
Маска підмережі. Значення підставиться автоматично, коли буде введена IP-адреса.
Шлюз. Поле можна не заповнювати.
Коли налаштування завершене, можна переходити до другої частини|частки| роботи – до запуску ping-процесу. Наприклад, запускати його будемо з PC5 і перевіряти наявність зв'язку з PC1.
Не має значення, звідки запускати ping-процес, головне, щоб виконувалася умова: пакети повинні обов'язково пересилатися через комутатор і концентратор.
Для цього проводимо подвійне клацання по потрібній робочій станції, у вікні, що відкрилося вибираємо вкладку «Робочий стіл», далі – «Командний рядок». Нам пропонують ввести команду, що ми і робимо
PC>ping 192.168.0.1
і тиснемо клавішу Enter. Якщо все настроєно вірно, то ми побачимо наступну інформацію:
Pinging 192.168.0.1with 32 bytes of data:
Reply from 192.168.0.1: bytes=32 time=183ms TTL=120
Reply from 192.168.0.1: bytes=32 time=90ms TTL=120
Reply from 192.168.0.1: bytes=32 time=118ms TTL=120
Reply from 192.168.0.1: bytes=32 time=87ms TTL=120
Ping statistics for 192.168.0.1:
Packets: Sent = 4, Received = 4, Lost = 0 (0% loss)
Approximate round trip times in milli-seconds:
Minimum = 87ms, Maximum = 183ms, Average = 119ms
РС>
Це означає, що зв'язок встановлений і дана ділянка мережі працює справно.
У Packet Tracer передбачений режим моделювання, в якому детально описується і показується, як працює утиліта Ping. Тому необхідно перейти в даний режим, натиснувши на однойменний значок в нижньому лівому кутку робочої області, або по комбінації клавіш Shift+S. Відкриється «Панель моделювання», в якій відображатимуться всі події, зв'язані з виконання ping-процесу.
Тепер необхідно повторити запуск ping-процесу. Після його запуску можна зсунути «Панель моделювання», щоб на схемі спроектованої мережі спостерігати за відправкою/прийомом пакетів.
Кнопка «Автоматично» має на увазі моделювання всього ping-процесу в єдиному процесі, тоді як «Покроково» дозволяє відображувати його покроково.
Щоб дізнатися інформацію, яку несе в собі пакет, його структуру, досить натиснути правою кнопкою миші на кольоровий квадрат в графі «Інформація».
Моделювання припиняється або при завершенні ping-процесу, або при закритті вікна «Редагування» відповідної робочої станції.
6. Щоб здійснити контроль за заданим типом трафіку, вибираємо режим «Параметри моделювання», «простий пакет»
У вікні фільтрів вибираємо досліджуваний тип трафіку (ARP, ICMP).
Для того, щоб переглянути інформацію про структуру пакету даних, здійснити подвійне клацання на конверті, що символізує пакет даних
Для дослідження динаміки процесу натиснути Auto Capture/Play