Лабораторна робота № 13 амінокислоти Дослiд 1. Реакцiя амiнокислот на iндикатори
Реактиви та матеріали: амiнооцтова кислота; метилоранж; метиловий червоний; розчин лакмусу |
Обладнання: пробiрки; пiпетки |
У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнооцтової кислоти i додають краплю метилоранжу. Такий же дослiд проводять з метиловим червоним i лакмусом. Забарвлення iндикаторiв не змiнюється.
Амiнокислоти проявляють як кислотнi, так i основнi властивостi – кислотна група –СООН i основна –NН2 взаємно нейтралiзуються, тому амiно-кислоти мають структуру амфотерних або бiполярних iонiв (внутрiшнi солi):
H3N+ - CH2COO–
У зв’язку з вищезгаданим воднi розчини одноосновних амiнокислот нейтральнi по вiдношенню до iндикаторiв.
Дослiд 2. Дiя нітритної кислоти на амiнокислоти
Реактиви та матеріали: натрiй нiтрит; 0,2н розчин амiнооцтової кислоти; 2н розчин хлоридної кислоти |
Обладнання: пробiрки; пiпетки |
У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнокислоти, 2 краплi розчину нiтриту натрiю i 2 краплi хлоридної кислоти. При струшуваннi сумiшi у пробiрцi видiляються бульбашки газу.
Хiмiзм процесу:
NaNO2 + HCl HNO2 +NaCl
оксиоцтова кислота
Ця реакцiя покладена в основу кiлькiсного визначення амiногруп в амiнокислотах, а також у бiлках i продуктах їх розпаду.
Лабораторна робота № 14 моносахариди Дослiд 1. Доказ присутностi гiдроксильних груп у глюкозi
Реактиви та матеріали: розчин глюкози (0,5%), гiдроксид натрiю (2Н роз-чин), сульфат мiдi (2Н розчин) |
Обладнання: пробiрки, пiпетки |
У пробiрку вносять краплю розчину глюкози i 5 крапель розчину їдкого натру. До утвореної сумiшi додають краплю розчину купрум (II) сульфату i перемiшують. Спочатку утворюється прозорий розчин купрум сахарату (свiтло-синього забарвлення).
Хімізм процесу:
CuSO4 + 2NaOH Cu(OH)2 + Na2SO4
глюкоза купрум сахарат
Моносахариди взаємодiють з гiдроксидами, а також з оксидами важких металiв, подiбно до багатоатомних спиртiв. При цьому атом Гідрогену гiдро-ксильних груп замiщується на метал i утворюються похiднi моносахаридів типу алкоголятiв, якi називаються сахаратами.
Розчинення Сu(ОН)2 доводить наявнiсть гiдроксильних груп у глюкозi. Отриманий розчин зберiгають для наступного дослiду.
Дослiд 2. Окиснення глюкози купрум (II) гiдроксидом в присутностi лугу (проба Тримера)
Реактиви та матеріали: розчин сахарату мiдi |
Обладнання: пробiрки, пiпетки, пальник |
До лужного розчину купрум сахарату додають 5-6 крапель води (висота шару рiдини повинна бути 10-15 мм). Вмiст пробiрки нагрiвають над полум’ям пальника, тримаючи пробiрку так, щоб грiлась верхня частина розчину, а нижня зоставалась холодною (для контролю). При обережному нагрi-ваннi до кипiння нагрiта частина синього розчину забарвлюється в жовтий колiр внаслiдок утворення купрум (I) гiдроксиду CuOH. При бiльш iнтенсив-ному нагрiваннi може утворюватись червоний осад оксиду мiдi (I) Cu2O.
Хімізм процесу:
|
|
[O] + 2CuOH + H2O |
2CuOH |
|
Cu2O + H2O |
При вiдновленнi Cu(OH)2 видiляється кисень, який йде на окиснення глюкози. Окиснення моносахаридiв (альдоз i кетоз) у лужному середовищi вiдбувається неоднорiдно, з розривом молекули i утворенням бiльш простих молекул формальдегiду, мурашиної кислоти та їхніх сполук, якi мають вiдновнi властивостi.