Дослiд 2. Взаємодiя глiцерину з купрум (II)гiдроксидом

Реактиви та матеріали: глiцерин, купрум сульфат (0,2М розчин), їдкий натр (2н розчин)

Обладнання: пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi розчину купрум (II) сульфату, 2 краплi роз­чину їдкого натру i перемiшують – утворюється блакитний дра­глистий осад купрум (II) гiдроксиду. Додають краплю глi­церину i розмiшують. Осад розчиняється i з’являється темно-синiй колiр внаслiдок утворення купрум глiцерату.

Хiмiзм процесу:

Глiцерин - триатомний спирт. Кислотнiсть його бiльша, нiж одно­­атомних спиртiв; збiльшення числа гiдроксильних груп пiдвищує кислотний характер. Глiцерин легко утворює глiцерати з гiдроксидами важких ме­талiв. Але здатнiсть його утворювати металiчнi похiднi (глiцерати) з багатовалентними металами пояснюється не стiльки його пiд­вищеною кислотнiстю, скiльки тим, що при цьому утворюються внутрiшньокомплекснi сполуки, якi вiдзначаються особливою стiй­кiстю. Сполуки такого типу часто називають хелатними (вiд грецького “хела” – клешня).

Дослiд 3. Реакцiя фенолу з ферум (III) хлоридом

Реактиви та матеріали: фенол (насичений розчин), ферум (III) хлорид (0,1н розчин)

Обладнання: пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi розчину фенолу, додають 3 краплi во­ди i краплю розчину ферум (III) хлориду. З’являється iнтенсивне че­рвоно-фiоле-тове забарвлення.

Феноли з ферум (III) хлоридом у водному розчинi дають кольорову ре­а­кцiю внаслiдок утворення забарвленої сполуки, або, точнiше, за­барвленого iона. Ця реакцiя служить для якiсного визначення фенолу:

синій розчин

Дослiд 4. Отримання трибромфенолу

Реактиви та матеріали: фенол (водний розчин), бромна вода (насичений розчин)

Обладнання: пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi бромної води i додають краплю фенолу. При цьому бромна вода знебарвлюється, i утворюється бiлий осад трибромфенолу.

Хiмiзм процесу:

2,4,6-трибромфенол

Гiдроксильна група належить до найбiльш сильних орто-пара-орiєн-тантiв. Реакцiя електрофiльного замiщення Гідрогену у бензольному ядрi для фенолiв проходить значно легше i в бiльш м’яких умовах, нiж для бензолу.

Лабораторна робота № 9

АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ

Дослiд 1. Окиснення альдегiдiв амонійним розчином аргентум оксиду

(реакцiя "срiбного дзеркала")

Реактиви та матеріали: формальдегiд (40%-вий розчин); амоніак (15%-вий розчин); аргентум нiтрат (0,2н розчин)

Обладнання: пробiрки, пальник, пiпетки

У чисту пробiрку вводять по 2 краплi розчину амiаку і аргентум нітра-ту. Утворюється осад аргентум гiдроксиду, який розчиняють надлишком (1-2 краплi) розчину амонiаку. Потiм додають краплю розчину формальдегiду i повiльно пiдiгрiвають сумiш у пробiрцi над полум’ям пальника. При обережному нагрiваннi сумiш пробiрки бурiє i на стiнках може видiлитися срiбло у виглядi блискучого дзеркального нальоту (комплексний iон металу вiднов-люється до металiчного срiбла). Альдегiд окиснюється до кислоти, яка утво-рює амонійну сiль.

Хiмiзм процесу:

AgNO₃ + NH₄OH  AgOH + NH₄NO₃

2AgOH  Ag₂O + H₂O

Ag₂O + 4NH₄OH  2[Ag(NH₃)₂]OH + 3H₂O

Ця реакцiя – якiсна на альдегiди:

H-COH + 2[Ag(NH₃)₂]OH  HCОONH₄ + 2Ag + 3NH₃ + H₂O