Дослiд 5. Приєднання брому до ацетилену

Реактиви та матеріали: ацетилен, бромна вода (насичений розчин)

Обладнання: пробiрка, газовiдвiдна трубка, піпетки

Додають у пробiрку з карбiдом кальцію ще двi краплi води, за­кривають пробiрку пробкою з газовiдвiдною трубкою, кiнець якої опускають в пробiр-ку з п’ятьма краплями бромної води. Бромна вода зне­барвлюється внаслiдок приєднання атомiв брому за мiсцем потрiйного зв’язку.

Хiмiзм процесу:

HC ^ CH + 2Br₂  Br₂HC  CHBr₂ 1

Дослiд 6. Утворення аргентум ацетиленiду

Реактиви та матеріали: ацетилен, аргентум нiтрат (0,2н розчин), амонiак (конц. розчин)

Обладнання: пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять двi краплi аргентум нiтрату i додають одну кра­плю розчину амонiаку – утворюється аргентум гiдроксид. При додаваннi однiєї-двох крапель розчину амонiаку осад AgOH легко розчиняється з утворенням амонійного розчину аргентум оксиду Аg₂O.

Хiмiзм процесу:

AgNO₃ + NH₄OH  AgOH + NH₄NO₃

2AgOH  Ag₂O + H₂O

Ag₂O + 4NH₄OH  2[Ag(NH₃)₂]OH + 3H₂O

Через амонійний розчин аргентум оксиду пропускають ацетилен. У пробiрцi утворюється свiтло-жовтий осад ацетиленiду срiбла, який по­тiм стає сiрим:

НССН + 2[Ag(NH₃)₂]OH  AgССAg + 2H₂O + 4NH₃.

Лабораторна робота № 7 арени Дослiд 1. Дiя калiй перманганату на бензол

Реактиви та матеріали: бензол, калiй перманганат, сульфатна кислота, вода

Обладнання: пробiрки, пiпетка

У пробiрку вiдбирають 3 краплi води, краплю розчину калiй перман­ганату i краплю розчину сульфатної кислоти. До отриманого розчину додають краплю бензолу i струшують вмiст пробiрки. Рожевий розчин при цьому не знебарвлюється. Однiєю з найважливiших властивостей бензолу є його стiйкiсть до дiї окисників. Саме цим ароматичнi вуглеводнi найбiльше вiд­рiзняються вiд ненасичених вуглеводнiв жирного ряду.

Дослiд 2. Окиснення гомологiв бензолу

Реактиви та матеріали: толуол, калiй перманганат (0,1н розчин), сульфатна кислота (2н розчин)

Обладнання: пробiрки, пiпетка

У пробiрку вiдбирають пiпеткою 3 краплi води, краплю роз­чину калiй перманганату i краплю розчину сульфатної кислоти. Потiм до­дають краплю толуолу i енергiйно струшують протягом 1-2 хв. Рожеве забарвлення поступово зникає, i розчин знебарвлюється.

С₆Н₅ – СН₃ + 2KMnO₄ С₆Н₅COOK + 2MnO₂ + KOH + H₂O

толуол калійна сіль

бензойної кислоти

Лабораторна робота № 8 спирти. Феноли. Дослiд 1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв

Реактиви та матеріали: етиловий спирт, металiчний натрiй, фенолфталеїн (1%-вий розчин)

Обладнання: пробiрки, пальник, пiпетки

У суху пробiрку кладуть маленький шматочок металiчного на­трiю, додають 2-3 краплi етилового спирту i закривають пробiрку. По закiнченнi реакцiї пробiрку пiдносять до полум’я пальника i вiд­кривають. Бiля отвору пробiрки спалахує водень, який видiляється. До рiдини, залишеної на днi пробiрки, додають 1 мл дистильованої во­ди i краплю спиртового розчину фенолфталеїну – з’являється ма­линове забарвлення.

Хiмiзм процесу:

C₂H₅OH + Na  C₂H₅ONa + 1/2H₂

C₂H₅ONa + H  OH  C₂H₅OH + NaOH

Атоми Гідрогену гiдроксильних груп у спиртах проявляють певну ру­хомiсть (активнiсть). Подiбно до води спирти реагують з лужними металами (натрiєм, калiєм та iн.), котрi замiщують водень спиртових гi­дро-ксильних груп. При цьому утворюється так званий алкоголят i ви­дiляється водень. Алкоголяти – твердi речовини. Вони подiбнi до солей дуже слабких ки­слот i при дiї води гiдролiзуються з утворенням спирту і лугу.