Розділ II Матеріальна культура дворянства

2.1. Економічний розвиток маєтків у XIX – на початку XX ст.

Головним заняттям населення було сільське господарство: землеробство, скотарство та ремесла - ко­вальське, столярне, чоботарське. Сільськогосподарські роботи розпочинались щороку у другій декаді квітня та закінчувались у другій декаді жовтня. Селяни обро­бляли землі та скошували сіна для поміщика по 200 десятин, а решту - для себе, причому робили це дуже старанно. Це зрозуміло, бо залишки сільськогосподарської продукції можна було реалізувати на ринку у м.Харкова, подолавши 12 верст.

Жінки, крім польових робіт, займались рукоділлям: пряли льон, коноплі, виробляли прості полотна та сукно для особистого вжитку, а частину - для поміщика. Вирощували пшеницю, овес, жито, коноплю, ячмінь, навіть ананаси, для особистого вжитку по­міщика та для продажу. Зернові культури перероблялися на поміщицькому млині чотирьох поставах, що знаходився на річці Уди та працював весь рік. Він був побу­дований в 1791 р. З великими труднощами вдалося князю Олександру одержати дозвіл на його спорудження. Поміщику Щербиніну дозволили в департаменті побудувати млин за умови, що «від того млина ні в кого орних земель і всяких угідь не буде затоплювати водою. На протоці було два ставки, на ниж­ньому - млин на дві постави, який діяв весною і восени.

В панському саду й оранжереях росли дерева і плоди 300 сортів. Біля будинків селян (1884 рік - 193 будинки) були городи і садки. На городах впрошували картоплю, капусту, буряки. В садках росли яблуні, груші, вишні, сливи, малина, смородина. В еко­номії перероблялось 7350 пудів житнього борошна для вино­куріння. Ціни на сільськогосподарську продукцію були такими: жито коштувало 82 копійки за пуд, ячмінь 78 копійок. В Бабаях діяло в той час 16 млинів. В панській економії працювало 70 чоловік, серед них, один коваль, вісім столярів і теслярів. В 1848 році від страшної засухи, яка продовжувалась все літо, вигоріли не тільки хліб на полях, а й трава. Пасовища та сінокоси стали схо­жими на дороги. Тільки в низинах і в заболочених місцях було скошено трохи трави. Від сухого та спекотного літа селяни не змогли під­готувати достатньої кількості корму для худоби на сувору і довготривалу зиму 1848-1849 років. Нестача кормів, спека літа і холод зими були причиною смерті великої кількості худоби - 180 голів, в 1881-1882 рр. селяни села Бабаїв мали 175 корів, 50 волів, 50 телят, 170 коней, 183 свиней. Великої рогатої худоби приходилось на один двір в середньому 0,8 душ. Розмір подушного землеволодіння складав 1,4 десятини (на одну чоловічу душу). У маєтку був кінний завод на 15 коней.

Розвиток промисловості та лісового господарства. У ХУІІІ столітті П.А. Щербинін мав великий цегельний завод, найбільший у Харківський губернії. В 1830 році було збудовано спиртозавод. Крім нього, діяв також і винокурен­ний завод, який давав великий прибуток - 2 тис карбованці золотими у рік. В 1790 році реалізовано вина на суму 2202 крб. золотими, пива на 146,96 тис крб. на рік. Значні прибутки приносив селітряний завод - на 1993 крб. золотими на рік. у 1851 році винокурний завод виробив продукції на суму 5240 крб., пивоварний - 4830 крб. В 1883 році на винокуренному заводі П.П.Флоти працювало 10 робітників, один службо­вець, завод виробляв 173270 л спирту, за рік.

.