1.3.Дворянська родина Щербиніних

Рід Щербиніних веде своє старовинне походження від родоначальника Григорія Матвійовича, якому за службу його батька були пожалувані від государів царів Івана і Петра Олексійовичів маєтки в Московській губернії, на які була видана грамота 22 березня 1683 року, у відомості до якої всі особи роду входять до числа шляхетних дворян Московської губернії, занесених в шосту частину дворянської родословної книги. Деякі особи роду, одержавши в спадкове володіння маєтки – населені пункти в Харківському повіті в селах Бабаї, Жихір, Філіпове село, Рогань, Буди, порушили хлопотання про внесення їх в ту ж частину родословної книги і по Харківській губернії.

На основі дворянської грамоти московського дворянства, за визначенням Харківського Дворянського зібрання, від 14 січня 1794 року, прізвища представників роду було занесено в шосту частину дворянської родословної книги (відповідно поколінному роспису). Родоначальник Щербиніних не був корінним жителем Харківської губернії, а був вихідцем із Псковської губернії, тільки одруження на княгині Т.Я. Крапоткіній примусило його поселитися назавжди у цій місцевості.

За переписом 1724 р. у Бабаях налічувався 41 двір. За межевою відомістю 1785 р. села Бабаї, Жихір, Лідне, Філіповка, Березове, Яковівка, Коротич, Ржавець, Довжик, Рогозянка складали помістя П.А.Щербиніна: 7221 десятин землі та 1053 дворів кріпосних селян [8. C.99]

Андрій Петрович Щербинін успадкував від батька такий же величезний маєток, але він віддав землі під заставу і так заплутався в боргах, що вже в 1795 р. помістя було передано в управління дружині та брату Дмитрові, в 1802 р. формально віддано під опіку. Лише у 1815 р. справи вдалося поліпшити. Андрій Петрович, одержавши по службі чин полковника, в молодому віці володів дуже великим багатством, яке одержав у спадщину від батька. За точними підрахункам у нього було в Харківському повіті 1980 душ селян і 9176 десятин всяких угідь, але він віддав землі під заставу і так зумів заплутатись в боргах, що вже в 1795 р. його маєток було взято під опіку дружиною і братом Дмитром, а в 1802 році формально було віддано під опікунство. Лише в 1815 році справи вдалося владнати. Станом на 1819 р., за архівним даними, у поміщика Андрія Щербиніна був кінний завод на 15 коней.

Сім’я мала будинок у місті (він знаходився на розі вулиць Чернишевського та Скрипника, зараз там розмістився ресторан „Подворье”). Літній будинок було збудовано в Бабаях. Садиба знаходилась в 12 верстах від Харкова, біля мальовничої рівнини у підніжжя пагорба. Заснована була Федором Клементійовичем Бабаєм, із дітей боярських, чугуєвських, називалась Архангельське, на честь першого храма (збудованого в 1650 році), який проіснував до 1782 року (до спорудження кам’яного храму П.А. Щербиніним).

Петро Андрійович Щербинін був харківським губернським прокурором в 1782 році, і за своїм службовим положенням, так і за родинними зв’язками з намісником Харківським і Воронезьким генерал-поручиком Є.А. Щербиніним, який доводився йому троюрідним братом, а, головне, за своїм великим багатством, користувався в губернії дуже великим авторитетом. Петро Андрійович був людиною освіченою, брав активну участь у громадському житті. Про це свідчить видатний історик Д.І.Багалій, що коли в кілька дворян вирішили організувати у Харкові першу аптеку, найбільше за всіх (50 рублів) вніс Щербинін. Керівництво Харківського колегіуму зверталося до нього з пропозицією викладати французьку мову. У Петра Андрійовича гостював український філософ Г.С. Сковорода, який в підтримував тісні стосунки з бабаївським священиком Яковом Правицьким.

Андрій Петрович Щербинін, старший із синів, народився 1 липня 1760 року, був дуже здібним, але дуже впертим, виховувався разом із братом Дмитром і двоюрідним братом Хомутовим за кордоном в Берліні, побував в Англії, Голландії, Італії. В Росію повернувся в 1780 р. Андрій Петрович був одружений з російською німкою, Катериною Петрівною Берг, яка прийняла православ’я після одруження. В 1814 – 1816 рр. вона виконувала обов’язки начальниці Харківського інституту шляхетних дівчат, активно займалася благодійною діяльністю. Катерина Петрівна померла 8 березня 1849 р. на 82 році життя, була похована біля бабаївської церкви. Андрій Петрович помер 28 лютого 1820 р., похований у Петербурзі на Смоленському кладовищі.

Доля родини Щербиніних у радянські часи складалася трагічно. Дані про життєвий шлях Олексія Андрійовича Щербиніна, онука князя Михайла, були одержані в Харківському управлінні Служби Безпеки. Народився 8 квітня 1884 р., жив в м. Харків, вул. Артема, 6 кв. 47; батько – коллежський радник; службовець банку, закінчив юридичний факультет, арештований 10 жовтня 1937 року. Сім’я: дружина – Євгенія Панасівна, бухгалтер держбанку, дочка - Горячун Ірина, 1907 р. (Додаток 1)