Гіпоталамо-гіпофізарна система.

Нейросекркторні клітини гіпоталамуса продукують рилізинг-гормони. Останні потрапляють у передню частку гіпофіза через його ворітну систему вен і стимулюють (ліберини) або гальмують (статини) вивільнення його гормонів.

Гіпофіз

центральна залоза внутрішньої секреції, розташована в гіпофізарній ямці турецького сідла клиноподібної кістки. Гіпофіз лійкою з’єднаний з гіпоталамусом.

Має дві частки: передню і задню.

- Аденогіпофіз (передня і середня долі);

- нейрогіпофіз (задня доля – нервові клітини).

Гормони аденогіпофіза.

І група

1. Соматотропін (гормон росту) сприяє синтезу білка, зумовлюючи ріст організму.

При знижені функції в дитячому віці – карликовість;

при підвищенні функції в дитячому віці – гігантизм;

при підвищенні функції в дорослому віці – акромегалія – збільшення тих частин тіла, що зберігають здатність рости – кисті, стопи, ніс, нижня щелепа, губи, язик.

2. Пролактин – сприяє утворенню молока в молочній залозі (після пологів).

ІІ група

1. Адренокортикотропний (АКТГ) стимулює синтез і секрецію гормонів надниркових залоз.

2. Тиреотропний гормон – стимулює синтез і секрецію гормонів щитоподібної залози.

3. Гонадотропні гормони – стимулюють функції статевих гормонів (фолікулостимулюючий і лютеотропний).

Гормони середньої долі гіпофіза:

меланотропін – регулює пігментний обмін.

Гормони задньої долі – утворюються в гіпоталамусі, накопичуються в задній долі гіпофіза:

1.Вазопресин (антидіуретичний гормон):

підвищує зворотнє всмоктування води в канальцях нирок, зменшується кількість сечі;

збільшує тонус артеріол – підвищується артеріальний тиск.

2.Окситоцин – посилює скоротливість матки під час пологів, після пологів сприяє виділенню молока.

Хвороба іценко - кушинга.

Надлишкова продукція АКТГ гіпофізом, що стимулює виділення кортикостероїдів, альдостерону, андрогенів корою наднирників. Частіше у жінок.

Ожиріння за верхнім типом (обличчя та тулуб), підвищення артеріального тиску, стероїдний цукровий діабет та вторинна дисфункція яєчників. Стриї на шкірі живота і стегон, остеопороз. Вторинний пієлонефрит та ниркова недостатність.

Нецукровий діабет

Дефіцит вазопресину. Поліурія, зневоднення організму, полідипсія (збільшується спрага).

Епіфіз

Або шишкоподібне тіло

належить до проміжного мозку.

Мелатонін:

• регуляція пігментного обміну , антагоніст меланоцистимулюючого гормону;

• гальмує розвиток статевих функцій у дитячому віці.

• Діяльність залежить від добового ритму. При збільшені освітлення зменшується секреція мелатоніну.

Аденогломерулотропін – бере участь у регуляції водно – електролітного обміну.

Епіфіз бере участь в адаптивно - пристосувальних реакціях організму,

виступає в ролі „біологічного годинника”.

Надниркові залози

знаходяться в заочеревинному просторі над верхнім полюсом кожної нирки.

Складається з кіркової і мозкової речовини.

Гормони кіркової речовини:

1. Глюкокортикоїди: кортизон, кортикостерон, гідрокортизон:

• регулюють обмін речовин, сприяють розпаду білків, мобілізують жири із жирової тканини, збільшують процес утворення глюкози із білків, збільшують відкладання глікогену в печінці, затримують використання глюкози в тканинах (збільшення глюкози в крові);

• протизапальна дія;

• пригнічення вироблення антитіл (імуносупресивна, антиалергічна дія).

2. Мінералокортикоїди – альдостерон, дезоксикортикостерон

• підвищується зворотнє всмоктування Na +, а значить і води, зменшується зворотнє всмоктування калію і водню.

• Альдостерон підвищує тонус судин (збільшує артеріальний тиск).

3. Статеві гормони (андрогени, естрогени, прогестерон). Сприяють у дитячому віці розвитку статевих (залоз) органів і появі вторинних статевих ознак.

Естрогени мають антисклеротичний ефект.

Андрогени стимулюють синтез білка в організмі, сприяють збільшенню маси тіла й органів.

Гормони мозкової речовини – катехоламіни – адреналін (80%) і норадреналін (20%).

Адреналін - підвищує силу і частоту серцевих скорочень, підвищує збудливість і скоротливість серцевого м’яза, звужує кровоносні судини, за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних м’язів, які під дією адреналіну розширюються. Підвищує артеріальний тиск, розслаблює бронхіальні м’язи, розширює бронхи, підвищує працездатність скелетних м’язів, гальмує секрецію, моторику і всмоктування в шлунково – кишковому тракті. Розширює зіниці, впливає на обмін жирів, білків, вуглеводів, сприяє перетворенню глікогену печінки в глюкозу, підвищує рівень глюкози в крові.

Норадреналін: підтримує тонус кровоносних судин; медіатор (передача збудження) у нервовій системі.