2.2.Методичні рекомендації з дисципліни “Цивільне та сімейне право”.

Цивільне право як галузь українського права. Цивільне законодавство.

При вивченні цих тем слід звернути особливу увагу на те, що відносини, які регулюються цивільним правом, є найважливішими серед усіх. Студентам слід знати засади цивільного права згідно ст.3 Цивільного Кодексу України ( в подальшому ЦКУ), його функції, звернути увагу на цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин, джерела цивільного права та важливість цивільно-правових відносин у суспільному житті. Також студент повинен усвідомити співвідношення цивільного законодавства з іншими галузями законодавства. Слід пам’ятати, що основою розвитку цивільного законодавства є Конституція України, що цивільні правовідношення регулюються не лише Цивільним Кодексом, а й великою кількістю як законів так і підзаконних актів, а також що деякі чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України. Студенту потрібно відрізняти джерела цивільного права і цивільного законодавства, а також аналогію права і аналогію закону. При розгляді питання про значення судової практики необхідно звернути увагу, що поняття “судова практика” має декілька аспектів.

Цивільно-правові відносини.

Перш за все студентам необхідно засвоїти поняття цивільних правовідносин, навести приклади цивільних правовідносин, детально пояснити, що являють собою склад цих правовідносин.

Особливу увагу слід приділити суб’єктам і об’єктам цивільних правовідносин.

Функціональне призначення поняття цивільних правовідносин полягає у відповіді на питання про суб’єктивне право і правоздатність, про цивільну правоздатність та дієздатність. Студент, вивчаючи цю тему, повинен зрозуміти, як впливає предмет регулювання на особливості цивільних правовідносин, знати, що підставою виникнення трансформації та припинення цивільних правовідносин є юридичні факти, уміти класифікувати цивільні правовідносини.

Фізична особа, як суб'єкт цивільного права.

Необхідно мати на увазі, що суб’єктом цивільних прав є фізична особа, а до фізичних осіб належать громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Слід знати особливості правового статусу цих осіб у цивільно-правових відносинах.

Студентам слід розуміти сутність поняття цивільної правоздатності та її зміст, поняття дієздатності, її елементів, обсяг дієздатності різних категорій фізичних осіб, підстави і порядок обмеження дієздатності.

Студенту необхідно знати про виникнення і припинення правоздатності фізичних осіб, умови визнання особи недієздатною, що таке обмеження дієздатності фізичних осіб, знати умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення померлою. Також студенту необхідно знати порядок призначення опікунів і піклувальників, їх правовий статус, а також правовий статус помічника і фізичної особи підприємця.

Юридичні особи.

При вивчені теми необхідно усвідомити поняття юридичної особи, її ознаки та роль у цивільному праві. Слід звернути увагу на такі питання, як правоздатність і дієздатність юридичних осіб, момент їх виникнення, місцезнаходження та найменування юридичної особи. Особливо важливим є питання про види юридичних осіб. Потрібно вміти розрізняти юридичні особи залежно від виду форм власності (приватні, комунальні, державні та спільні), мети створення (комерційні, некомерційні), підстав фінансування (госпрозрахункові і бюджетні), кількості засновників (унітарні і створені кількома засновниками), типу правосуб’єктності і функціями (публічного і приватного права), організаційно-правової форми( господарські товариства, установи, об’єднання громадян, об’єднання юридичних осіб). Треба також з’ясувати існуючий порядок утворення юридичних осіб і порядок припинення їх діяльності.

Особливі суб'єкти цивільного права. Об'єкти цивільних прав.

Вивчаючи ці теми, треба врахувати, що держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальні громади відносяться до суб’єктів публічного права і тому їх правосуб’єктність і участь в цивільних правовідносинах має певні особливості в порівнянні з фізичними і юридичними особами. Студенту необхідно знати в чому полягають ці особливості, а також як держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади беруть участь у внутрішньому і зовнішньому обігу і яка відповідальність виникає в зв’язку з порушенням зобов’язань.

Студенти також повинні знати сутність поняття об’єктів цивільного права, їх види. Необхідно детально зупинитися на тому, що об’єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, продукти творчої діяльності. Слід вміти розкривати сутність поняття особистих немайнових благ як об’єктів цивільних прав і пам’ятати, що послуги та інші дії теж є об’єктами цивільних прав. Слід розрізняти поняття об’єкта і предмета.

Правочини.

Вивчаючи тему, необхідно перш за все розкрити поняття правочину як різновиду юридичних фактів, з'ясувати відмінність його від інших юридичних фактів: події, правопорушення, адміністративного акту, вчинку. При цьому слід проаналізувати ст. 11 Цивільного Кодексу України, визначивши місце і правове значення правочину в системі юридичних фактів. Особливо слід зупинитися на значенні волі і засобах її вираження, питанні про класифікацію правочинів. Основну увагу слід звернути на дотримання вимог при здійсненні правочинів юридичними особами. Воля юридичної особи формується її органом, а в окремих випадках вона проявляється через дії представника.

Також треба розкрити сутність поняття та види недійсних правочинів, а також знати в чому відмінність нікчемного і оспорюваного недійсного правочину. Необхідно визначити загальні наслідки недійсності правочинів (реституція) та додаткових (наприклад, відшкодування збитків потерпілій стороні).

Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків. Представництво.

Студенту треба знати поняття, принципи і способи здійснення цивільних прав та необхідність виконання обов’язків. При здійснені своїх прав суб’єкт повинен дотримуватись положень закону, договору і моральних принципів суспільства, а також не зловживати правом. Здійснювати своє право уповноважена особа може шляхом юридичних чи фактичних дій, при цьому вона діє на свій власний розсуд. Також слід пам’ятати, що деякі права можуть водночас бути і обов’язком. Слід пам’ятати, що представництво це правовідношення, у якому одна сторона зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Студенту треба знати підстави представництва (договір, закон, акт органу юридичної особи), його склад (суб’єкт, об’єкт та зміст, тобто права і обов’язки сторін), види (добровільне /договірне/, обов’язкове /закон/ та змішане /подружжя/), передовіреність, а також що таке довіреність її зміст, форма, строк, види.

Захист цивільних прав. Строки та терміни в цивільному праві. Позовна давність.

Студент повинен знати, що підставами для захисту цивільних прав є його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав здійснюється судом, адміністративними органами, нотаріусом. Право на звернення про захист має особа, яка має матеріально-правову заінтересованість у справі. Особа також має право захищати свої права і інтереси своїми власними діями тобто має право на самозахист. Суб’єкт цивільного права може обрати один або декілька способів захисту. Студентам треба знати, способи захисту прав та інтересів судом, адміністративними органами, нотаріусом, а також умови, при яких допускається самозахист, форми самозахисту, поняття збитків і моральної шкоди.

Строки та терміни – це різновиди юридичних фактів (подій). Слід звернути увагу на сутність поняття і значення позовної давності, на поділ її на загальну і спеціальну, на початок перебігу строку, на особливості його обчислення в абсолютних і відносних правовідносинах, на співвідношення строків позовної давності з претензійними строками, пропуск яких припиняє саме суб’єктивне право. Необхідно вивчити наслідки закінчення позовної давності, а також правила зупинення, переривання і поновлення позовної давності.

Особисті немайнові права фізичної особи.

При вивченні даної теми слід уяснити сутність поняття немайнових прав, і їх основних ознак, звернути увагу на різницю між майновими та немайновими правами. Студенту треба знати, що до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи належать право на життя, репродуктивні права, право на здоров’я, право на безпечне довкілля, право на свободу та особисту недоторканість, право на сім’ю, опіку та піклування; а до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи належать право на ім’я, право на гідність, честь і ділову репутацію, право на індивідуальність, право на особисте життя, право на інформацію, право на свободу творчості та вибір роду занять, право на місце проживання та недоторканість житла, право на свободу пересування, право на свободу об’єднань та мирні зібрання. Також потрібно знати, що змістом права на захист особистих немайнових прав є такі повноваження : вимагати непорушення цих прав, вимагати припинення всіх діянь, які порушують ці права, вимагати відновлення цих прав у разі порушення. Для захисту особистих немайнових прав застосовуються як загальні способи захисту прав (глава 3 ЦКУ) так і спеціальні. До спеціальних способів відносяться: поновлення порушеного особистого немайнового права, спростування неправдивої інформації, заборона поширення інформації, якою порушено особисті немайнові права.

Право власності. Види власності. Питання про поняття власності і права власності є одним з найважливіших і складних в науці цивільного права. При розкритті теми слід виходити з того, що правове регулювання власності зазнало суттєвих змін у зв'язку зі змінами в соціально-економічному розвитку країни, які знайшли своє відображення в Конституції України, Цивільному Кодексі України і багатьох інших Законах прийнятих після 1991 року (зокрема, було введено поняття приватна власність). Треба дати аналіз власності як юридичних відносин, виходячи при цьому з положень, що право власності є центральним інститутом цивільно-правової системи.

Студент повинен знати, що право власності відноситься до основних речових прав і в цивілістиці розрізняють право власності в об’єктивному і суб’єктивному сенсі.

Слід пам’ятати, що традиційно поділ права власності на види проводиться за формами власності, тобто на приватну, державну і комунальну. В Конституції України також передбачається право власності українського народу. Необхідно звернути увагу на рівноправність форм власності і відсутність переваг однієї форми перед іншою.

Інші речові права.

Вивчаючи запропоновану тему слід пам’ятати, що речовим правом є право, яке забезпечує задоволення інтересів правомочної особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що знаходиться у сфері її господарського відання. . Речове право належить до абсолютних і його захист забезпечується за допомогою речових позовів. Речове право є протилежністю зобов’язання. Речове право поділяється на основні (первинні – право власності, права на чужі речі) та вторинні (право повного господарського відання, право оперативного управління).

Студент повинен знати поняття права на чужі речі та його характерні ознаки і розкрити кожний із видів цих прав, розуміти різницю між законним і незаконним володінням, добросовісним і недобросовісним. Слід також звернути увагу на те, що право володіння чужим майном, на відміну від володіння (посідання), стосується лише випадків законного володіння, а володіння (посідання) може бути як законним так і незаконним добросовісним. Звідси і різні підстави виникнення і припинення володіння (посідання) і права володіння чужим майном. Також треба ці два поняття відрізняти і від елементу змісту права власності – права володіння. При розгляді питань пов’язаних з сервітутами, емфітевзисом та суперфіцієм слід звернути увагу на підстави їх виникнення та припинення. Розглядаючи питання права повного господарського відання і права оперативного управління слід пам’ятати, що ці речові права вторинного характеру і не можуть існувати самостійно, а є засобом реалізації права власності.

Захист права власності та інших речових прав.

При вивченні теми треба мати на увазі, що право власності охороняється не тільки нормами цивільного права, але й нормами кримінального, адміністративного, державного і інших галузей права. Студенти повинні знати цивільно-правові засоби захисту права власності, їх класифікацію, пояснити речово-правові засоби захисту права власності, звернути увагу на захист прав власника від порушень, які не поєднані з позбавленням володіння, а також знати зобов’язально правові засоби захисту права власності і засоби захисту речових прав на чуже майно.

Треба звернути увагу і проаналізувати вимоги до захисту інтересів власника при неправомірному втручанні державних органів у здійсненні ним своїх повноважень, а також вимоги про визнання недійсними актів державного органу управління, які порушують права власника.

Право інтелектуальної власності.

При вивченні теми треба мати на увазі, що право інтелектуальної власності може вживатися в суб’єктивному і об’єктивному розумінні. Також потрібно відрізняти право власності і право інтелектуальної власності. Студенти повинні знати суб’єкти, об’єкти, види права інтелектуальної власності. Слід також звернути увагу на те, що право інтелектуальної власності може виникати (створення літературних, художніх творів) і набуватися (шляхом правонаступництва або передачі автором). Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові і майнові права суб’єктів права інтелектуальної власності і суб’єктивне право творця, яке містить три складових: 1) можливість певної власної поведінки (здійснення права); 2) можливість вимагати певної поведінки від інших осіб; 3) можливість вимагати захисту від суду чи інших державних органів. Здійснення права інтелектуальної власності відбувається шляхом реалізації права володіння, права користування і права розпорядження і права легітимації. Треба пам’ятати, що порушення права інтелектуальної власності можливе у формі дії, бездіяльності і змішаній формі. Захист можливий як загальними способами, визначеними в главі 3 ЦК України, так і спеціальними встановленими ст.432 ЦК України. При самостійній роботі по даній темі студентам необхідно звернути на особливості окремих видів права інтелектуальної власності, зокрема на авторське право, суміжні права і право промислової власності (так зване “патентне право”).

Загальні положення про зобов’язання.

При вивчені даної теми студентам необхідно зрозуміти сутність поняття зобов’язальне право, його структуру, а також загальне поняття про зобов’язання і з яких елементів зобов’язання складається. Необхідно звернути увагу, що в кожній із сторін зобов’язання (кредитор чи боржник) може бути декілька осіб, а також що об’єктом зобов’язання є певна поведінка боржника, і об’єкт потрібно відрізняти від предмета зобов’язання. Предмет зобов’язання це ті речі або майно, нематеріальні блага, стосовно яких існує інтерес учасників цього правовідношення. При вивчені видів зобов’язання слід пам’ятати, що їх класифікація може бути проведена за різними критеріями. Необхідно знати, чому права та обов’язки сторін у зобов’язанні є важливою умовою укладання договору.

Також студент повинен зрозуміти поняття і засади виконання зобов’язань. Студент повинен знати, що місце виконання зобов’язання передбачається законом, договором або виходить з самого зобов’язання. Необхідно також з’ясувати, що відноситься до строків виконання зобов’язань. Треба також розкрити сутність підстав, за яких зобов’язання припиняються, пам’ятаючи, що закон не містить вичерпного переліку підстав припинення зобов’язань.

Студентам також необхідно показати значення способів забезпечення виконання зобов’язань і розкрити поняття неустойки (штрафу, пені), застави, поруки. При розгляданні сутності поняття про поруку треба зупинитися на правах та відповідальності поручителя. Студент має розуміти, що таке гарантія, притримання та завдаток, і знати відмінності між завдатком і авансом.

Цивільно-правовий договір.

При вивчені даної теми треба пам’ятати, що за своєю природою цивільно-правовий договір є правочином і одним із видів зобов’язання, тому положення про двосторонні правочини і договірні зобов’язання поширюються на цивільно-правовий договір. Студент повинен уяснити сутність поняття цивільно-правового договору та його значення у цивільно-правових відносинах, розуміти сутність і зміст видів договорів. Також треба знати різницю між істотними, звичайними і випадковими умовами договору, знати етапи укладення договору, підстави для зміни та розірвання договору, правові наслідки зміни і розірвання договору. Від розірвання(зміни)договору треба відрізняти повну або часткову відмову від договору, яка можлива лише у випадках, прямо передбачених договором чи законом.

Зобов’язання щодо передачі майна у власність чи інше речове право.

При вивчені цієї теми студентам слід звернути увагу на те, що є два види зобов’язань по передачі майна: по першому виду майно передається у власність, а по другому - у користування. До першого виду відносяться договір купівлі-продажу і його різновиди, договір дарування, договір ренти і договір довічного утримання(догляду). До другого виду відносяться договір найму (оренди) і його різновиди, договір прокату, договір лізингу і договір позички. При вивченні різних видів договорів ( і не лише по даній темі, а і в наступних чотирьох) треба звертати увагу на юридичні ознаки договору (односторонній чи взаємний, консенсуальний чи реальний, оплатний чи безоплатний), сторони договору, їх права та обов’язки, предмет договору, істотні умови, форму договору, відповідальність сторін за неналежне виконання договору та інші особливості договору.

Зобов’язання щодо виконання робіт.

Вивчаючи тему, студентам необхідно передусім усвідомити сутність поняття договору підряду та підстави для укладення договору підряду. Відносини, які регулюються договорами підряду, поділяються на дві групи. Перша з них охоплює відносини, пов’язані із забезпеченням різноманітних потреб (наприклад, договір на переробку сировини, договір на капітальний ремонт будівель та споруд, обладнання тощо); друга – відносини, пов’язані із задоволенням потреб громадян, де особливої уваги потребує договір побутового підряду.

Будівельний підряд – окремий різновид підрядного договору. В силу своїх особливостей цей договір є самостійним видом договору підрядного значення, і його правове регулювання має свою специфіку. Характеризуючи будівельний підряд, слід з’ясувати особливості формування договірних (контрактних) відносин, структуру цих відносин і зв’язків між контрагентами, права та обов’язки сторін, особливості майнової відповідальності учасників договірних відносин будівельного підряду.

Зобов’язання підрядного типу регулюють економічні відносини з надання послуг. Розповідаючи про виконання договору підряду, треба розкрити поняття ризику підрядчика, а також висвітлити відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) договору.

Зобов’язання щодо надання послуг.

Вивчаючи дану тему слід пам’ятати, що головною особливістю договорів про надання послуг є те, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка надає послуги. Насамперед, потрібно з’ясувати, що являє собою послуга як правова категорія, сутність зобов’язань з надання послуг.

Так звані транспортні договори поділяються за різними критеріями: за об’єктом перевезення (на договори перевезення вантажу, пасажирів, багажу і пошти), за видом транспорту перевізника (договори перевезення залізничним транспортом, морським і внутрішнім водним, повітряним, автомобільним транспортом), та ін. Треба також звернути увагу на те, що Цивільним Кодексом України визначаються лише загальні умови перевезення, а більш детально іншими законами, транспортними Кодексами та Статутами, підзаконними актами. Особливо ретельно треба розглянути зміст, порядок укладення та оформлення договорів перевезення, з’ясувати особливості відповідальності сторін за невиконання своїх обов’язків, підстави і межу відповідальності за втрату, нестачу або псування вантажу. Необхідно показати зв’язок транспортних договорів з договором транспортного експедирування.

Слід пам’ятати, що права, обов’язки, межі відповідальності сторін за договором зберігання відрізняються залежно від того, чи є організація професійним зберігачем. Також треба уяснити сутність поняття товарного складу, особливості зберігання на ньому, розглянути спеціальні види зберігання.

При вивченні теми страхування необхідно звернути увагу на те, що цей правовий інститут займає особливе місце в системі зобов’язального права. Страхування проводиться з метою захисту особистих та майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, тому підлягає особливому контролю з боку держави як галузь підприємницької діяльності, що має важливе суспільне значення. Студентам слід розуміти сутність та мету страхування, метод страхування, зміст загальних понять страхового права (страховий ризик, страховий випадок, страхова виплата та страхова винагорода).

Вивчаючи правове значення договору страхування, необхідно розкрити його юридичну природу та ознаки як самостійного інституту цивільного права. Особливу увагу потрібно зосередити на правах та обов’язках учасників страхових правовідносин, підставах для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), а також на припиненні дії договору страхування. Треба детально уяснити поняття та ознаки страхового зобов’язання, особливості його правової природи. Страхове зобов’язання може виникати на підставі укладеного договору страхування або на підставі безпосередньо норми закону. В залежності від підстав виникнення страхового зобов’язання страхування поділяється на добровільне та обов’язкове. Необхідно розглянути відмінності між цими двома формами страхування.

Студентам також слід зосередити увагу на таких питаннях: поняття розрахункових і кредитних відносин, основні принципи розрахункових і кредитних відносин, форми розрахунків, види кредитів, які видаються фізичним та юридичним особам. Треба розуміти сутність і зміст договору позики, поняття, сторони в договорі, відповідальність за договором позики. Головною метою при вивченні даної теми є необхідність визначити, що зобов’язання зробити розрахунки за цивільно-правовим договором є елементом складного цивільно-правового зобов’язання у всіх випадках, але не трансформується в розрахункові правовідносини, в результаті посередницької діяльності банку або будь-якої іншої особи.

Студентам необхідно знати правову природу договору банківського рахунку. У зв'язку з масовими затримками перерахування коштів, втрати документів проблема відповідальності сторін за договором банківського рахунку набуває не тільки теоретичного, але й практичного значення. За порушення правил виконання розрахункових операцій банк несе відповідальність у формі відшкодування збитків та виплати неустойки.

Необхідно також знати види банківського кредитування, при цьому зупинитися на правовій природі міжбанківських кредитів, на питанні про сторони, зміст та форму кредитного договору, дослідити проблему відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

Зобов’язання щодо придбання та використання прав інтелектуальної власності і зобов’язання щодо спільної діяльності.

Вивчаючи ці теми слід звернути увагу на те, що творець не може передавати особисті немайнові права не пов’язані с майновими, а може передавати лише майнові права будь-якій іншій особі повістю або частково. Студенту слід пам’ятати, що передача майнових прав автора оформляється авторським договором, який буває двох видів: авторського договору про передачу виключного права на використання твору і авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. Також є авторський договір замовлення в якому автор зобов’язується створити в майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові.

Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм (суміжні права) можуть передаватися іншим особам на підставі договору про передачу суміжних прав.

Студентам слід звернути увагу, що договори у сфері створення і використання досягнень науки і техніки мають специфічні ознаки і також декілька видів. Основними видами договорів розпорядження майновими правами інтелектуальної власності є ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності і договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Треба мати на увазі, що метою договору концесії є створення широкої мережі однорідних підприємств, котрі мають знак для товарів і послуг, що об’єднує багатьох підприємців, які дотримуються однакових умов стилю, методів та форм продажу товарів і надання послуг, а в деяких випадках і виробництва товарів.

Також слід звернути увагу на те, що цивільне законодавство передбачає, що спільна діяльність без створення юридичної особи може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів.

Відповідальність у цивільному праві.

Розглядаючи цю тему слід звернути перш за все увагу на існування двох видів відповідальності в цивільному праві на договірну і недоговірну або як ще її називають деліктну, тобто відповідальність внаслідок спричинення шкоди. В той же час договірна відповідальність теж існує двох видів: за невиконання і за неналежне виконання договірних зобов’язань, в зв’язку з чим існують і різні наслідки. Студент вивчаючи цю тему повинен знати підстави (умови) цивільно- правової відповідальності, склад цивільного правопорушення, особливості цього складу, вміти розрізняти поняття “шкода” “збитки”, знати що таке реальні збитки і упущена вигода, в чому полягає моральна шкода. Студенту слід пам’ятати, що стягнення збитків можливе без спеціальної згадки в договорі. Студент повинен відрізняти часткову, солідарну і субсидіарну відповідальність, знати в яких випадках способи забезпечення зобов’язань (неустойка, завдаток, поручительство) стають способами відповідальності, а також випадки коли настає обмежена відповідальність, а також відповідальність за дії тpeтix oci6 і відповідальність незалежно від вини. Також студент повинен знати підстави звільнення від відповідальності (непереборна сила, випадок., вина кредитора).

Зобов’язання, щодо відшкодування шкоди.

При розгляді цієї теми особливої уваги потребують такі питання: поняття зобов’язання, щодо відшкодування шкоди, умови виникнення таких зобов’язань, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність за шкоду завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, відшкодування шкоди завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою, підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди.

Підготовку цього питання варто розпочати з аналізу загальних умов виникнення зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяної шкоди, поняття можливості відшкодування моральної шкоди, причинний зв’язок між протиправною поведінкою того, хто завдав шкоду, і заподіяною шкодою, розуміти сутність вини людини, що завдала шкоду. Необхідно з’ясувати, коли застосовується ст. 1166 ЦК України, а коли відповідальність за заподіяння шкоди настає за спеціальними нормами права.

Інші недоговірні зобов’язання.

Вивчаючи тему, слід уяснити в чому різниця між публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу і публічною обіцянкою нагороди за результатами конкурсу, звернувши увагу на умови цих зобов’язань. Зміст зобов’язань по вчиненню дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення полягає в тому, що особа яка діє в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від останньої відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

При вивчені зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи треба пам’ятати, що шкода, завдана особі при рятуванні здоров'я і життя фізичної особи повністю відшкодовується державою, а для зобов'язань, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи передбачені окремі правила.

Студент також повинен знати які права має фізична чи юридична особа у разі неусунення загрози їх майну чи життю, здоров'ю фізичної особи, а також в яких випадках виникають зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави і які наслідки наступають по цих зобов’язаннях.

Житлове право.

При вивченні теми студентам слід ознайомитися з конституційним правом громадян України на житло, його змістом та гарантіями, необхідно знати сутність і зміст житлових відносин як предмета правового регулювання, житлового законодавства, житлового фонду та його складових частин, призначення житлових будинків та жилих приміщень, виключення з житлового фонду житлових будинків та жилих приміщень.

Слід звернути увагу на такі питання: управління громадянами жилими приміщеннями, облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, норми житлової площі та її юридичне значення, право на додаткову житлову площу, ордер на жиле приміщення та його юридичне значення, особливості надання службових жилих приміщень та місць у гуртожитках, договір найму жилого приміщення в будинках різних фондів, укладення договору найму жилого приміщення, форми договору та його термін, сторони договору найму жилого приміщення.

Особливу увагу слід приділити питанням про предмет договору найму жилого приміщення, права та обов’язки сторін, право наймача на вселення родичів та інших осіб на правах членів сім’ї, плату за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги, безплатне користування жилим приміщенням, збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, обмін жилих приміщень, зміну договору найму жилого приміщення, виселення з жилих приміщень у будинках державного та комунального житлового фонду, особливості виселення із службових жилих приміщень та гуртожитків, користування жилими приміщеннями у будинках приватного житлового фонду. Розкриваючи сутність питання про виселення з жилих приміщень, необхідно знати, яким нормам повинно відповідати одержане при виселенні жиле приміщення та сам процес виселення з жилих приміщень з наданням іншого житлового приміщення.

Спадкове право.

При підготовці до цього заняття студентам необхідно звернути увагу на питання про поняття та підстави спадкування, час та місце відкриття спадщини, а також питання про об’єкти та суб’єкти спадкових відносин. Потрібно розглянути коло спадкоємців за законом і визначити чергу закликання їх до спадкування. Також слід з’ясувати, як здійснюється успадкування за законом. Слід детально зупинитися на питанні про час прийняття спадщини, про перехід права на прийняття спадщини, знати, яке місце у спадковому праві займає відмова від спадщини.

Також студентам необхідно звернути увагу на поняття заповіту та на права заповідача, а також на форму заповіту, на осіб, які мають право посвідчувати заповіт і на умови при яких можуть посвідчувати заповіт різні особи. Необхідно звернути увагу на те, що заповідач має право на скасування та зміну заповіту. При вивчені теми необхідно уяснити поняття обов’язкової частки у спадщині і заповідального відказу і в чому різниця цих понять. Також необхідно звернути увагу на складання різних видів заповіту (подружжя, з умовою, секретного) і спадкового договору, і знати різницю між заповітом і спадковим договором.

Загальні положення сімейного права України.

Вивчаючи дану тему, слід насамперед засвоїти поняття сімейного права як самостійної галузі права і знати історію його розвитку, розкрити сутність природного процесу утворення сім’ї на підставі роботи Ф.Енгельса “Походження сім'ї, приватної власності і держави”.

Шлюбно-сімейні відносини виникають із спорідненості, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих. Ці правовідносини пов’язують не сторонніх, а близьких осіб – родичів, подружжя. Слід пам’ятати, що сімейні права та сімейні обов’язки не можна відчужувати, передавати, купувати та дарувати. Студент повинен знати, що елементами сімейних правовідносин є суб’єкт, об’єкт, та суб’єктивні сімейні права і суб’єктивні сімейні обов’язки, які мають свої особливості в порівнянні з цивільними правовідносинами. Для сімейного права характерно те, що сімейні правовідносини регулюються не тільки правовими нормами, але й нормами моралі.

Порядок та умови укладання і припинення шлюбу.

У процесі розглядання питання про шлюб треба розкрити поняття шлюбу в сімейному праві, порядок реєстрації шлюбу та її юридичне значення, знати умови вступу до шлюбу, перешкоди до вступу у шлюб, порядок припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення одного з подружжя померлим, порядок припинення шлюбу шляхом його розірвання. Студентам слід вміти вирішувати питання шлюбно-розлучного процесу, знати правові наслідки припинення шлюбу, підстави визнання шлюбу недійсним.

Правовідносини подружжя.

При вивченні даної теми слід звернути увагу на такі питання: правове значення фактичних шлюбних відносин, немайнові права та обов’язки подружжя (їхній зміст та особливості захисту), рівність особистих прав і обов’язків подружжя, прізвище подружжя, місце проживання подружжя, вибір занять і професій, рівність прав і обов’язків у вихованні дітей та інші особисті права і обов’язки. Треба визначити, в чому полягає принцип спільності майна подружжя, чи поширюється він на майно, придбане до шлюбу або після його розірвання. Важливо також розкрити сутність права подружжя на укладення шлюбного договору. Слід звернути увагу і на аліментні зобов’язання подружжя. Студентам необхідно навчитися вирішувати суперечки між подружжям з питань виховання дітей.

Правовідносини батьків і дітей.

Студентам слід уяснити, які підстави існують для встановлення батьківства, звертаючи увагу на те, що встановлення батьківства здійснюється у судовому порядку. При встановленні батьківства суд бере до уваги деякі обставини. Треба розкрити зміст цих обставин, та підкреслити, що право на судове встановлення батьківства строком позовної давності не обмежується.

Студентам необхідно звернути увагу на питання про відповідальність батьків за виховання дітей, про позбавлення і поновлення батьківських прав, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Розглядаючи майнові відносини, треба звернути увагу на питання про роздільність майна батьків і дітей, обов’язки батьків, розмір аліментів. Студентам слід знати види заробітної плати (прибутку), які підлягають обліку при утриманні аліментів, порядок і підстави зниження розміру частки заробітної плати (прибутку), стягнутої на утримання неповнолітніх дітей, порядок звільнення батьків від оплати аліментів, порядок визначення розміру аліментів у випадках присудження їх за кількома рішеннями суду або постановою судді. При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання: участь батьків у додаткових витратах на дітей, утримання дітей, влаштованих у дитячі заклади, обов’язки батьків щодо утримання непрацездатних повнолітніх дітей, обов’язки дітей стосовно батьків, звільнення дітей від обов’язків утримання батьків.

Усиновлення.

Насамперед треба зрозуміти поняття усиновлення. Згідно з діючим законодавством правові наслідки усиновлення наступають з моменту винесення рішення суду про усиновлення. Студенту треба розкрити зміст цих наслідків, прав та обов’язків, які виникають при усиновлені. Студенту слід знати, які особи не можуть бути усиновлені і усиновлювачами, хто має переважне право на усиновлення, які особливості для усиновлення іноземцями, умови усиновлення та порядок його здійснення, а також в яких випадках усиновлення признається недійсним і коли може бути скасованим і в чому різниця.

Опіка та піклування над дітьми.

Вивчаючи цю тему слід звернути увагу, що органи опіки і піклування створені державою перш за все для вирішення питань, пов’язаних з утриманням і вихованням дітей, які опинились у несприятливих умовах. Студент повинен знати порядок встановлення опіки і піклування, права і обов’язки опікунів і піклувальників, осіб які не можуть бути опікунами і піклувальниками, порядок припинення опіки і піклування. Також студент повинен вміти розрізняти опіку і піклування від патронату. Слід пам’ятати , що договір про патронат над дітьми не відноситься до цивільно-правових договорів, тому що предметом цього договору є діяльність пов’язана з вихованням та утриманням дітей (сфера регулювання сімейного права), за невиконання умов договору не встановлена відповідальність у вигляді відшкодування збитків і інших майнових санкцій, і права та обов’язки патронатного вихователя встановлені не умовами договору, а нормами сімейного і адміністративного права.