- •Тема 1 Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві.
- •Тема 2 Екологічна паспортизація підприємств.
- •Тема 3 Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту.
- •Тема 4 Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту.
- •Визначення та сутність екологічної стандартизації і нормування
- •Поняття екологічного ліцензування.
- •2. Роль міжнародних стандартів та вимог в екологічному регулюванні
- •Тема 5 Екологічний ризик та управління ним.
- •1. Стандарти якості навколишнього середовища
- •2. Методи визначення екологічного ризику
- •3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
- •Тема 6 Екологічна оцінка господарських рішень.
- •1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики
- •Принципи екологічної оцінки
- •3. Відмінність екологічної оцінки від інших методів екологічного регулювання. Екологічна оцінка і сталий розвиток
- •4. Ухвалення рішення за підсумками екологічної оцінки
- •5. Виконавці
- •6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
- •7. Розгляд альтернатив
- •Тема 7 Екологічна експертиза проектів.
- •1. Мета і завдання екологічної експертизи
- •2. Об'єкти екологічної експертизи
- •3. Суб'єкти екологічної експертизи
- •4. Форми проведення екологічної експертизи
- •Тема 8 Екологічний аудит.
- •1. Основні поняття
- •2. Історія виникнення екологічного аудиту
- •3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту
- •4. Послуги, об'єкти і суб'скти екологічного аудиту
- •1) Замовники:
- •2) Виконавці:
- •5. Види екологічного аудиту
- •6. Умови проведення екологічного аудиту
- •Тема 9 Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту
- •1. Складання аудиторського висновку
- •2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
- •3. Сертифікація екоаудиторів
- •4. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •5. Екоаудит у сучасній економіці України
- •Тема 10 Екологічне страхування
- •1. Умови екологічного страхування
- •2. Світовий досвід екологічного страхування
- •3. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
- •4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
Тема 4 Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту.
План лекції: 1. Визначення та сутність екологічної стандартизації і нормування
2. Роль міжнародних стандартів та вимог в екологічному регулюванні
Визначення та сутність екологічної стандартизації і нормування
До державних відносяться ті методи регулювання, які примушують місцеву владу неухильно їх дотримуватися згідно з національним або міжнародним законодавством; до муніципальних - методи регулювання, які реалізуються місцевою владою самостійно, наприклад, планування землекористування, місцеві будівельні норми, заходи щодо управління транспортними потоками, місцеві стандарти з контролю над забрудненням навколишнього середовища, норми розміщення об'єктів або норми заготівель.
В Україні екологічна стандартизація та нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил та вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
Згідно зі ст. 32 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» державні стандарти в сфері охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими до виконання і визначають поняття і терміни, режим використання і охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги до запобігання шкідливому впливу внаслідок забруднення довкілля.
На відміну від стандартів, економіко-екологічне нормування - це встановлення меж, в яких допускаються масштаби розвитку виробництва і зміни природних властивостей природного середовища.
Аналізуючи сучасний стан стандартизації і нормування в Україні, потрібно зазначити, що він характеризується розпорошеністю і великою кількістю нормативних документів, їхньою відомчою орієнтацією. Деякі документи мають неконкретний, декларативний характер. Діючі на сьогодні санітарно-гігієнічні нормативи недосконалі, погано пов'язані між собою, а для багатьох шкідливих речовин вони ще не встановлені. В останній час фахівцями нормативний підхід все частіше ставиться під сумнів, оскільки норми гранично допустимих концентрацій не є ідеальними. До того ж їхня компонентна прив'язка по кожному інгредієнту абсолютно не враховує можливих наслідків взаємодії хімічних сполук і природних сфер.
Екологічні підходи до визначення допустимих навантажень суттєво відрізняються від санітарно-гігієнічних. Метою останніх є визначення рівня допустимого забруднення середовища або іншого навантаження, насамперед, на окремий людський організм, а також населення загалом. При екологічному нормуванні основним документом може стати паспорт, в якому встановлюються показники гранично допустимих викидів шкідливих речовин для кожного джерела і потенційно небезпечного підприємства. Також повинна бути вироблена система заздалегідь спланованих дій для того, щоб позбавити населення від негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
Згідно зі ст. 33 Закону «Про охорону природного навколишнього середовища», система екологічних нормативів включає:
а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в навколишньому природному середовищі: гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, граничний допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах споживання).
Нормативи ГДК і рівні шкідливого фізичного впливу єдині для всієї України.
б) граничнодопустимі викиди і скиди (ГДВ І ГДС) в навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних чинників.
Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством екології і природних ресурсів України.
Крім встановлення нормативів використання природних ресурсів, Законодавством України передбачено введення інших екологічних нормативів. В їхньому числі ліміти на використання природних ресурсів і ліцензування, що регламентує взаємовідносини між спеціально уповноваженими органами в сфері контролю, управління природними ресурсами і охорони природного середовища, з одного боку, і з природокористувачем, з іншої.