5. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

З розширенням можливостей місцевих органів влади об'єднувати кошти підприємств і місцевих бюджетів на розвиток соціальної інфраструктури актуальною є проблема об'єднання цих коштів. Одним з можливих шляхів концентрації коштів підприємств на фінансування загальнорегіональних заходів виявилося утворення цільових фондів місцевого самоврядування. Ці фонди можуть утворюватися за рахунок таких джерел:

• добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, об'єднань, організацій та установ;

• доходів від продажу об'єктів міської, районної комунальної власності, від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності;

• доходів від цінних паперів, що придбані за рахунок міських і районних позабюджетних фондів;

• доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей;

• штрафів, які можуть встановлюватися місцевими радами для фізичних і юридичних осіб;

• доходів від реалізації безхазяйного і конфіскованого майна;

• платежів і штрафів за забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, затверджених місцевими радами;

• плати за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;

• орендної плати за землю;

• коштів соціального розвитку підприємств, об'єднань, організацій та установ, що виділяються на соціальний розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників;

• інших зборів, платежів і штрафів, що вводяться і призначаються міською та районними радами.

Фонди місцевого призначення створюються на основі рішень місцевих органів влади. Кошти фондів акумулюються на соціальних рахунках, які відкриваються в установах банків, і вилученню не підлягають.

Мобілізовані кошти можуть бути передані на будівництво об'єктів соціально-побутового призначення; благоустрій міст; фінансування планових витрат, якщо не виконаний плановий розмір доходів; витрати пов'язані з перевитратами встановленого кошторису і нормативів.

Кошти, отримані за рахунок внесків підприємств, повинні бути використані на створення й утримання об'єктів місцевого призначення.

6. Значення соціальних фондів для фінансової системи в ринкових умовах.

У фінансовій системі України спеціальні фонди займають важливе місце. Ці фонди концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів держави. Кошти цих фондів витрачаються, як правило, на соціальні потреби, вони дають змогу насамперед підтримувати життєвий рівень значної частини населення, які вже не працюють за віком, у зв'язку з втратою працездатності або безробіттям. Ці фонди сприяють локалізації негативних соціальних виявів у суспільстві, допомагають певним громадянам перекваліфікуватися тощо.

Спеціальні фонди, як правило, мають цільовий характер. Так, Фонд соціального страхування використовується для виплати пенсій, кредитні фонди - для надання кредитів підприємцям, інноваційний фонд фінансує нові проекти, створення нових виробництв і технологій. Тому актуальним є питання наукового обґрунтування обсягу, призначення й цільового використання фондів, а також контролю за цим процесом.

Досвід розвинутих країн свідчить, що у фінансовій системі важливу роль відіграють спеціальні фонди, які виконують насамперед економічні й соціальні функції. Використовуючи кошти цих фондів, держава може втручатися в процеси виробництва, надавати субсидії і кредити підприємствам, а також зовнішні позики, забезпечувати населення соціальними послугами.

Залежно від цілей використання спеціальні фонди поділяються на економічні, науково-дослідні, кредитні, соціальні, страхування, міждержавні.

Економічні фонди мають своїм призначенням регулювання господарського життя, наприклад, інвестиційні, кон'юнктурні. Кошти таких фондів використовуються на фінансування приватних компаній і малорентабельних державних підприємств, особливо в періоди циклічних криз. Допомога надається у вигляді субсидій і пільгових кредитів.

У США функціонує фонд перебудови й розвитку економіки, який формується за рахунок коштів федерального бюджету. Головне його завдання - страхування банківських операцій в інтересах приватних промислових компаній. Цей фонд стимулює приватний бізнес, особливо в період спаду виробництва. Велике значення тут мають регіональні фонди, які надають допомогу підприємцям штатів. Кожний штат має спеціальний фонд агентства економічного розвитку, метою якого є фінансова підтримка підприємств, як правило у прямій формі.

Найважливішим серед економічних фондів Японії є інвестиційний бюджет, або програма державних інвестицій і позик. Найбільший фонд - це інвестиційний бюджет, що являє собою кошторис субсидій і кредитів держави суспільним корпораціям. Його обсяг сягає половини державного бюджету. Він формується з коштів ощадного, страхових, пенсійних та інших державних фондів і використовуються для фінансування державного сектора у формі субсидій і пільгових кредитів. Державні корпорації створюють умови для функціонування приватного капіталу за допомогою політики низьких цін і тарифів. Таким чином, інвестиційний бюджет, обслуговуючи ці корпорації, підтримує через них широку сітку приватних компаній.

Розвиток НТР зумовлює необхідність створення науково-дослідних фондів для фінансування наукових досліджень у промисловості, будівництві, а також для утримання державних наукових центрів, що ведуть фундаментальні дослідження. У США діє два великих фонди: національний науковий фонд (ННФ) і науковий фонд бюро стандартів (НФБС).

Кошти ННФ формуються за рахунок надходжень із федерального бюджету, відрахувань з прибутків промислових підприємств, а також внесків університетів і коледжів. Витрачаються на фінансування програм у галузі фундаментальних досліджень, на премії вченим за наукові дослідження, на будівництво наукових центрів, підготовку кадрів.

НФБС фінансує компанії, які проводять експерименти і доводять наукові дослідження до їх практичного використання.

Кредитні фонди - це ресурси, що знаходяться в розпорядженні державних банків, ощадних кас, інших кредитних закладів, надаються на умовах повернення й сплати процентів. Переважне право користуванням такими фондами мають юридичні особи, що виконують державні замовлення або працюють у відповідності з державними програмами розвитку країни. Кредитні фонди мають велике значення у Франції, до них належать фонди Банку країни, Банку зовнішньої торгівлі.

Соціальні фонди створюються з метою надання соціальних послуг населенню. Зростання чисельності найманих працівників внаслідок розвитку виробництва, збільшення розриву в інтересах різних соціальних груп суспільства, зумовленого НТР, загальне старіння населення країн об'єктивно привели до необхідності збільшення фондів соціального страхування. В останні десятиріччя обсяг соціальних фондів промислово розвинутих країн збільшився у п'ять-шість разів. Це дало можливість підвищити соціальні виплати. Соціальні фонди утворюються за рахунок трьох джерел: страхових внесків застрахованих, підприємців і субсидій держави.

Так, у США існує велика кількість соціальних фондів різного адміністративного підпорядкування для здійснення соціальних програм. Найбільшими є три загальнонаціональні фонди: Фонд страхування по старості, інвалідності і на випадок втрати годувальника; Фонд страхування державних службовців; Фонд допомоги тим, хто її потребує.

Фонди соціального страхування в Німеччині налічують велику кількість автономних фондів, які охоплюють окремі види страхування, - Фонд пенсійного страхування робітників і службовців, Фонд страхування на випадок хвороби, Фонд страхування на випадок безробіття. У Великій Британії функціонує два основних соціальних фонди: Фонд національного страхування і Пенсійні фонди державних підприємств. У Японії налічується чотири великих фонди: Фонд страхування здоров'я, Фонд національних пенсій, Фонд страхування від виробничого травматизму, Фонд страхування від безробіття.