6. Основні типи клітин нейроглії. Їх функціональне призначення.

Одним з головних типів гліальних клітин є:

1) Астроцит. Він має безліч відростків, які розходяться від тіла клітини у всіх напрямках, клітина нагадує зірку. Містяться як у сірій, так і у білій речовині і виконують такі функції: 1) служать опором для нервових клітин; 2) забезпечують репарацію нервів після пошкодження; 3) ізолюють і об’єднують нервові волокна і закінчення; 4) приймають участь в метаболічних процесах, опосередковано регулюючи активність нервових клітин і їх синапсів. Тепер відкинуті припущення, що астроцити утворюють частину гематвенцефалічного бар’єру, а також, що вони приймають участь у транспорті поживних речовин від кровоносних судин до нейронів.

2) Олігодендроцити. Мають менше гілок, вони тонші. Вони утворюють мієлін довкола аксонів в ЦНС. Припускається, що олігодендроцити симбіотично пов’язані з деякими нейронами і здійснюють складний метаболічний обмін з ними.

3) Клітини мікроглії. Розсіяні по всій нервовій системі. Ці клітини рухаються до вогнища пошкодження і перетворюються у крупні макрофаги. Вони видаляють і фагоцитують продукти розпаду.

7. Мембранний потенціал нейрона. Рівняння Нернста.

8. Потенціал дії нейрона. Його основні фази.

9. Іонний механізм виникнення потенціалу дії. Явище регенеративної деполяризації.

10. Властивості потенціалу дії.

11. Оболонки нерва. Особливості проведення збудження у мієлінових нервах. Закони проведення збудження у нервах.

12. Явище парабіозу.

13. Міжнейрональна взаємодія: основні види.

14. Хімічні синапси, їх будова і властивості.

Є найпоширенішим і найскладнішим сполученням нейронів. Від інших форм зближення мембран відрізняється тим, що в ньому контактуючі пл. мембрани чітко орієнтовані в напрямку від нейрона до нейрону. Ця орієнтація або поляризація визначається такими ознаками:

- неоднаковою ущільненістю двох мембран;

- наявністю групи невеликих везикул у пресинаптичний частині;

За сучасними уявленнями хімічні синапси поділяють на прості і спеціалізовані. Прості синапси характеризуються порівняно невеликими площами контакту між нейронами. Поширені у головному мозку. Завдяки цьому імпульсація з одного нейрону розподіляється на багато синапсів інших нейронів, і навпаки, НП одному нейроні сходяться синапси (імпульсація) з багатьох джерел. Цей фактор сприяє складним процесам переробки інформації в мозку. Спеціалізовані синапси є більш складними за структурою і представлені нервово м’язовими сполученнями, рецепторні нейрони сітківки тощо.

Типи синаптичних контактів: аксо-соматичний, аксо-дендритний, аксо-аксонний, дендро-дендритний.

В головному мозку рідко зустрічаються ізольовані одиночні синапси. Звичайно декілька синапсів разом складаються в той чи інший тип групового синоптичного зв’язку. Найпростіший тип – коли два або декілька синапсів розміщені один біля одного і орієнтовані в одному напрямку, усі вони бувають аксо-дендритними