- •Програмний матеріал
- •Тема 1. Економічний базис охорони здоров'я
- •Особливості економіки галузі охорони здоров'я та перспективи становлення ринкових відносин
- •1.1. Предмет, базові питання та інструменти економіки охорони здоров'я
- •2. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров'я
- •3. Здоров'я, медична допомога та медична діяльність: економічні засади
- •4. Економічні проблеми охорони здоров'я
- •6. Економічна сутність страхування та неспроможність ринку приватного страхування здоров'я
Програмний матеріал
вивчення дисципліни
«ЕКОНОМІКА ТА ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я»
Модуль 1
МЕНЕДЖМЕНТ ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Тема 1. Економічний базис охорони здоров'я
Особливості економіки галузі охорони здоров'я та перспективи становлення ринкових відносин
Елементи економічної структури на ринку охорони здоров'я.
Здоров'я і охорона здоров'я як товари.
Економічні проблеми охорони здоров'я.
Розподіл ресурсів охорони здоров'я: теоретичний підхід.
Медичне страхування та перепони запровадження: добровільне, приватне страхування здоров'я.
Особливості економіки галузі охорони здоров'я та перспективи становлення ринкових відносин
Економіка охорони здоров'я - це галузева економічна наука, що вивчає дію економічних законів у конкретних умовах виробництва і споживання медичних послуг, а також умови і фактори, що забезпечують найбільш повне задоволення потреб суспільства в охороні здоров'я та медичному обслуговуванні за наявного рівня ресурсів.
Всесвітня організація охорони здоров"я (ВООЗ) визначає такі цілі економіки охорони здоров'я: розмежування організації та фінансування охорони здоров'я; підвищення ефективності розподілу й використання ресурсів; аналіз впливу профілактичної, лікувальної і реабілітаційної діяльності системи охорони здоров'я на індивідуальну та суспільну продуктивність.
Для усвідомлення значення економіки охорони здоров"я в умовах перебудови галузі варто звернути увагу на економічні особливості цієї галузі. По-перше, стан фізичного та психічного громадського здоров'я населення, як і рівень освіти, можна вважати однією з необхідних умов сталого економічного зростання суспільства. По-друге, потреба в ресурсах, як і раніше, залишається основою медичної практики, очевидно, не тільки економічної. З погляду пріоритетів суспільних потреб види виробничої діяльності, пов'язані зі здоров'ям (профілактика, діагностика, лікування тощо), навіть не враховуючи тих її промислових видів, без яких неможливо отримати необхідні для охорони здоров'я товари (фармацевтична, біомедичиа промисловість тощо), є такими самими економічними видами діяльності в тому розумінні, що для створення благ і послуг, необхідних для споживача, вони потребують економічних, людських і фінансових ресурсів. По-третє, медичне забезпечення не може залежати від платоспроможності пацієнта. Звичайно, зусилля лікаря не завжди відповідають бажаному результату, але в контексті фінансування, яке базується не на приватних коштах окремих осіб (їх, як правило, недостатньо, щоб покрити витрати, зумовлені серйозним захворюванням), виникають питання компенсації суспільного арбітражу, що стосується обсягу ресурсів, спрямованих на охорону здоров'я, і створення необхідних служб для забезпечення її діяльності.
Якщо вказані три економічні аспекти охорони здоров'я можна розглядати незалежно один від одного, то їх поєднання може бути зведеним до такого критерію: який рівень і яка структура витрат на охорону здоров'я створять оптимальну ситуацію, коли стане можливим як споживання окремими громадянами тих видів медичних послуг, яким вони віддають перевагу, так і те, щоб бажане було узгоджене з наявними можливостями і відповідало досить високому рівню економічного розвитку.
Отже, питання щодо суспільного арбітражу і відповідності витрат на охорону здоров'я економічним і соціальним вимогам є основними, на які економіка охорони здоров'я як наукова дисципліна і намагається дати відповідь протягом тривалого часу. В такій специфічній сфері, як охорона здоров'я, відповіді на них досить складні, а нерідко й суперечливі, адже, крім преференцій споживачів, у ній визначальними є етичні категорії, а саме життя й смерті людини. Економічний аналіз може применшувати соціальні реалії чи індивідуальні потреби, але, забезпечуючи точне формулювання можливих проблем, оцінюючи розміщення ресурсів, суспільних сил і рішень, він вносить необхідну ясність в суперечки, для яких дуже часто характерна суб'єктивність.
Таким чином, внесок економіки охорони здоров'я у вибір, який стосується індивідуального та суспільного здоров'я, видається обґрунтованим і, врешті-решт, неминучим, а проблема водночас залишається складною через необхідність сприйняття її всіма особами, яких вона так чи інакше стосується.
Економіка охорони здоров'я набуває особливого значення в умовах суспільних трансформацій та перебудови галузі у зв'язку із зростанням витрат на медичне забезпечення та необхідністю ефективного розподілу обмежених ресурсів. Цьому також сприяє розвиток ринкових відносин та процесів комерціалізації в галузі охорони здоров'я. Умовою і водночас наслідком розвитку ринкових відносин є поява багатоукладності в охороні здоров'я, коли реальним стало функціонування медичних закладів різних форм власності. Розвивається система медичного страхування, змінюються організаційно-правові засади закладів охорони здоров'я, що приводить до зміни характеру всіх економічних зв'язків і відносин, які встановлюються в процесі їх практичної діяльності: вони все більше набувають рис підприємств, що виробляють послуги, і функціонують на засадах самоокупності. Цим та іншим питанням і присвячений навчальний посібник, що має на меті ознайомити читача з найважливішими економічними аспектами охорони здоров'я.
