Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опис_психокорекцйно_роботи__з_девантними2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
445.44 Кб
Скачать

3. Вправа «Мовчи і говори»

Мета: розвиток навичок слухання в ситуації, коли говорять інші, вміння тримати паузу.

Зміст: вправа виконується в парах.

Правила гри: спочатку партнерам на протязі двох хвилин необхідно мовчати і дивитись один одному в очі, можливо спілкуватись очима. Важливо утримати увагу без розмов і дотримуватись дистанції. Наступні дві хвилини – говорити про, що завгодно, обговорювати щось, не замовкати (можна використовувати скоромовки, вірші, афоризми, все, що можна сказати не образивши партнера)

Під час обговорення слід задати наступні питання: як ти себе почував в ситуації мовчання і як, коли тебе не слухали, а говорили? Що тобі сподобалось більше, а що здалось важким?

Примітки для ведучого: важливо попередити підлітків, що людям іноді важко витримати пильний погляд іншого, тому не потрібно намагатись передивитись партнера, а навпаки, дивитись, ніби ви доброзичливо спостерігаєте за чимось знайомим і не дуже важливим, ви не роздивляєтесь через мікроскоп недоліки партнера, а просто дивитись на нього.

Зазвичай підлітки висловлюються, що важко було мовчати обом: основний напрямок їхньої психологічної діяльності передбачає спілкування, вони можуть слухати, коли говорить інший, або говорити самі. Мовчання вдвох – досить важке випробування. Але його необхідно витримати, потрібно навчитись тримати паузу.

Під час розділення пар необхідно застосувати метод випадкового вибору.

4. Вправа «Хто цікавіший?»

Мета: психологізація роботи по розпізнаванню характерів по зовнішньому вигляду; встановлення контакту і взаєморозуміння в соцгрупах.

Зміст: учасники розбиваються на підгрупи. їм пропонуються фотографії різних людей. На них портрети художників, музикантів, письменників. Завдання дається таке: вдивитись в обличчя, звернути увагу на позу, одяг; визначити його характер, настрій, вид діяльності, стиль життя, придумати біографію цієї людини.

Підгрупи грають ролі «фотографій» в готелі, куди приїхало багато цікавих людей. Пропонується вибрати любого з них – хто цікавіший для вас – зуміти війти в емоційний контакт, домовитись про спільний творчий вечір, за допомогою характерних жестів, міміки передати емоційний стан людей.

Примітки для ведучого: входження в гру забезпечує відповідний реквізит, характерний цій категорії людей.

Під час гри виникають комічні ситуації. Завдяки їм складається атмосфера емоційної розкутості. Творча взаємодія сприяє згуртуванню, взаєморозумінню.

5. Вправа «Мій острів»

Мета: визначення особистої відстані в іграх і вправах

Зміст: ведучий пояснює, що у кожної людини існує індивідуальний безпечна відстань, на якій він відчуває себе під час розмови з іншими людьми найбільш комфортно. Зазвичай вона вибирається несвідомо, і при цьому визначними являються особисті взаємовідносини з партнером по спілкуванню. В тундрі і пустелі люди можуть спілкуватись на відстані багатьох метрів, в той час як в місті, де людей багато, особистий простір зменшується.

По черзі кожен учасник стає в центрі кола. До нього по черзі підходять всі члени групи. Кожен рухається до тих пір, поки стоячий в центрі не скаже «стоп», тобто коли він почне відчувати дискомфорт. Всі учасники повинні запам’ятати , на яку відстань до кого можна наближатись.

До початку вправи ведучому потрібно звернути увагу підлітків на те, що не слід ображатись, якщо хтось не підпускає їх на близьку відстань, - просто людині зручно спілкуватись саме так. Можна провести пробу: викликаються два добровольці, один стоїть мовчки, а інший говорить, все що приходить на розум, «нажимає» на нього, намагається війти в тісний контакт. Учасники діляться враженнями: що відчуває той, хто тисне, і той, чий особистий простір порушується.

Примітки для ведучого: зазвичай вигнанці і діти, над якими вчинялось насильство, не дозволяють підходити близько. Це очікувана реакція з їхнього боку. У вправі слід оберігати цих підлітків від близьких контактів і в ігрові вправи з тілесними контактами вводити з особливою обережністю. А підліткам пояснювати, що відторгнення близької відстані з партнером – це структура їхньої психіки, людина несвідомо не хоче, щоб до нього близько підходили, і потрібно поважати його бажання.