1. Привітання

Мета: налаштування групи на роботу і атмосферу «тут і тепер».

Зміст: підлітки розповідають про те, що відбувалось з ними за остання дні, що було хорошого, а що поганого і чому.

Примітки для ведучого: ця вправа розвиває у підлітків здатність до аналізу і власної поведінки і поведінки своїх друзів. Тому на питання «чому» слід вимагати обов’язкової відповіді, відмовки не приймаються

2. Вправа «Маршрутка»

Мета: моделювання ситуації виникнення конфлікту.

Зміст: стільці розкладаються, імітуючи сидіння в маршрутці. Частина підлітків займають сидіння, а частина їде стоячи. «Маршрутка» робить повороти, підплигує на нерівностях, а «пасажири» штовхають один одного, падають на сидячих, висловлюють своє незадоволення.

Розштовхуючи пасажирів, по салону маршрутки пробирається кондуктор і вимагає плату за проїзд. Учасникам потрібно відтворити реальну поїздку і конфлікти, які виникають серед пасажирів.

По закінченню слід обговорити з підлітками: як вони себе почували, коли їх втягували в сварку? Чи хотілось їм брати участь в ній чи ні ?

Примітки для ведучого: необхідно попередити підлітків, що це гра і тому ображатись по справжньому не слід. Підкреслюється, що не можна робити боляче навмисно.

3. Інформаційне повідомлення «Конфлікти і шляхи їх вирішення».

Мета: знайомство зі способами вирішення конфліктів.

Зміст: ведучий пояснює підліткам, що в попередній вправі вони брали участь у конфліктах.

Конфлікт – це протистояння двох або кількох сторін. В протистояння можуть вступати двоє людей, групи, держави. В конфліктних ситуаціях присутні опоненти (учасники) і предмет конфлікту (через що виник конфлікт). Конфлікти можуть бути конструктивні і деструктивні. В конструктивних конфліктах виникають нові зв’язки, взаємодії, в деструктивних – руйнуються відносини.

Конфліктні ситуації викликають у людей певні негативні почуття. Підліткам пропонується згадати конфлікти, учасниками яких вони були, і які почуття відчували. Які дії слідували за почуттями? Якими були наслідки цих дій? Важливо прийти в результаті обговорення до такого висновку: для того щоб конфлікти не приносили негативних наслідків, їх потрібно вміти вирішувати.

Далі пояснюються методи вирішення конфлікту, а підлітки приводять приклади зі свого життя.

Відхід: ухиляння від конфлікту, прагнення вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її. Почуття які виникають: прихований гнів, депресія; кривдника ігнорують, знущаються за спиною, відмовляються від подальших відносин.

Пристосування: зміна своєї позиції, згладжування протиріч, відмова від своїх інтересів. При цьому людина подавляє свої негативні емоції, робить вигляд, що все в порядку, що нічого не сталось, картає себе за свою роздратованість, виношує план помсти.

Конкуренція: суперництво, відкрита боротьба за свої інтереси, відстоювання своєї позиції, намагання довести, що інший не правий, спроби перекричати його, застосувати фізичне насильство, вимога беззаперечної покори, спроби перехитрити, покликати на допомогу союзників, шантаж розривом відносин. Зазвичай людина проявляє агресію, озлобленість, невдоволення собою і опонентом, почуття помсти і інші негативні почуття.

Компроміс: врегулювання розбіжностей через взаємні поступки, підтримуються дружні відносини, предмет суперечок ділиться порівну. Люди при такому вирішенні ситуації можуть відчувати деяке розчарування, так як вони досягли того, чого хотіли, не в повній мірі.

Співпраця (пошук нових рішень): у виході з конфлікту всі сторони задовольняються цілком через знаходження заміни предмету суперечки на рівнозначні або на більш цінні.

Коли люди обговорюють конфлікт, його вже нема, про нього тільки говорять.

Примітки для ведучого: слід пояснити підліткам, що коли люди виясняють причини виниклого конфлікту, шукають шляхи його вирішення, вони готові на те, щоб усвідомити і зрозуміти те, що вони хочуть отримати з даної ситуації, і прийняти сторону суперника. А коли вони відвертаються один від одного, тримають образу, конфлікт не тільки не вирішується, а ще й посилюється, що може призвести до повного розриву відносин.