Охолодні рідини

Охолодні рідини необхідні для відводу тепла від циліндрів двигуна автомобіля і передачі цього тепла в навколишнє середови­ще. Охолодні рідини повинні активно поглинати тепло і проводити це тепло через свою масу, тобто забезпечувати гарну теплопередачу.

Крім того, охолоджувальна рідина повинна:

– бути малов’язкою у широкому діапазоні температур і добре прокачуватись в системі охолодження;

– мати низьку температуру замерзання;

– мати високу температуру кипіння і малі втрати на випаровування;

– не утворювати накипу і не викликати корозії системи.

Для охолодження двигунів автомобілів використовується вода й охолодні рідини на основі етиленгліколю.

Вода, безперечно, краща з охолодних рідин, але в ній занадто багато недоліків: замерзає при 0°С і при цьому ще збільшується в об’ємі, розриваючи радіатор; кипить при 100°С, утворює накип на деталях охолоджувальної системи, затрудняючи її роботу.

Етиленгліколь СН₂ОН-СН₂ОН – це двоатомний спирт у вигляді прозорої грузлої рідини без кольору і запаху. Кипить етиленгліколь при +197°С, а застигає при -11,5°С.

На відміну від води, етиленгліколеві рідини при замерзанні незначно розширюються в об’ємі, утворюють не лід, а якусь кашу, яка не спроможна розірвати порожнину системи охолодження.

Оскільки водно-етиленгліколеві суміші корозійно-активні, до складу охолоджувальних рідин (антифризів) додають проти корозій­ну присадку – фосфорнокислу сіль натрію (динатрійфосфат) і декстрони (вуглець отриманий розщепленням крохмалю).

Антифризи на базі етиленгліколю відомі за назвою тосолів: Тосол-А, Тосол А-40 і Тосол А-65. Тосол-А – це концентрований етиленгліколь з присадками; при розведенні його дистильованою водою температура застигання суміші дорівнює -35 °С.

Якщо в позначенні Тосола є буква М (наприклад, Тосол А-40М), до його складу входить, крім звичайних присадок, молібдено­вокислий натрій, що покращує їхні антикорозійні властивості.

Найбільш поширений Тосол А-40, який складається з 44 % води і 56 % етиленгліколю, замерзає при -40 °С, має голубий колір. Антифриз марки 65 має 66% етиленгліколю і 34% води, його застосовують при нижчих температурах. Враховуючи досить високий коефіцієнт розширення антифризу, систему охолодження слід заправляти лише на 93...95% місткості. У процесі експлуатації треба стежити за рівнем антифризу в системі і доливати воду, оскільки вона випаровується швидше від етиленгліколю.

Основа антифризу має вищу температуру кипіння, ніж вода. У зв’язку з цим у процесі нормальної експлуатації з системи охолодження, заправленої антифризом, відбувається природна втрата води внаслідок випаровування. Співвідношення в рідині основи і води визначає температуру її застигання, яка входить у позначення антифризу як цифровий матеріал.

Питання для контролю та самоконтролю

1. Для чого призначається система охолодження двигуна?

2. Які системи охолодження застосовуються в автомобільних двигунах?

3. Яка будова рідинної системи охолодження?

4. Який принцип дії рідинної системи охолодження?

5. Який принцип дії повітряної системи охолодження?

6. Для чого призначається та як побудований радіатор?

7. Як працює рідинний насос?

8. Для чого потрібен термостат?

9. Які наповнювачі використовуються в термостатах?

10. Як відбувається потік рідини при малому колі охолодження?

11. Як відбувається потік рідини при великому колі охолодження?

12. Які клапани має пробка радіатора?

13. Який принцип дії пробки радіатора?

14. Які рідини застосовуються для охолодження двигуна?

15. Які вимоги ставляться до охолоджувальних рідин?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

СИСТЕМА МАЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ І ТРАКТОРНИХ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ

МЕТА: Ознайомитись з призначенням, будовою та роботою системи мащення. Вивчити будову і роботу деталей та пристроїв системи мащення та умови їх роботи.

Обладнання робочого місця: двигун ГАЗ-53А; демонстраційний стенд "Система мащення"; деталі та пристрої системи (масляний насос, масляні фільтри, масляний радіатор, двигун УАЗ-452); схеми і плакати системи мащення.

Завдання до роботи

1. Ознайомитись з призначенням та принципом дії системи мащення.

2. Вивчити типи систем мащення різних ДВЗ.

3. Вивчити способи мащення деталей ДВЗ.

4. Вивчити призначення і будову кожного елементу системи.

5. Ознайомитись з маркуванням та фізико-хімічними властивостями моторних мастил.

Порядок виконання роботи

1. Записати тему, мету роботи, зміст її виконання.

2. Ознайомитись зі змістом інформаційного блоку.

3. Оформити письмовий звіт в робочому зошиті за наступними питаннями:

   1. записати призначення системи мащення;

   2. замалювати схему системи мащення ДВЗ;

   3. записати призначення пристроїв системи мащення;

   4. зобразити масляний шестеренний насос та записати його будову і призначення;

   5. зобразити схематично, записати будову та пояснити роботу дії оливного фільтра та фільтра відцентрової очистки оливи;

   6. види мастил двигунів, їх маркування та властивості.

4. Дати усні відповіді на контрольні запитання.

5. Зробити висновки по роботі.

6. Виконати індивідуальне завдання за вказівкою викладача.

7. Захистити виконану лабораторну роботу.

Рекомендована література:[1, 4, 5, 6, 7, 8, 10].