Принцип дії повітряної системи охолодження

Для повітряних систем охолодження (рис. 5.1,б) характерна безпосередня передача теплоти в атмосферу. Потрібна інтенсивність охолодження досягається за допомогою охолодних ребер 10, вентилятора 2 та рефлектора 9. Витрата охолодного повітря може регулюватися. Система проста за будовою та в експлуатації, забезпе­чує швидке прогрівання двигуна після запуску, має невелику масу.

Недоліки системи повітряного охолодження: велика потуж­ність, що витрачається на привод вентилятора; шумність роботи; нерівномірність відведення теплоти по висоті циліндра.

Рис. 5.3. Система охолодження двигуна Д-37М:

1 – масляний радіатор; 2 – напрямний кожух; 3 – задній дефлектор; 4 – циліндр; 5 – охолоджувальні ребра;6 – середній дефлектор; 7 – передній дефлектор; 8 – лопатки вентилятора; 9 – лопатки напрямного апарата; 10 – каркас захисної сітки

Система охолодження двигуна Д-37М (рис. 5.3) повітряна примусова. До системи охолодження належить вентилятор 8, напрямний кожух 2, дефлектори 3, 6 і 7 та пристрій для регулювання теплового режиму двигуна.

Вентилятор приводиться в дію клинопасовою передачею від шківа колінчастого вала двигуна Для інтенсивнішого відведення тепла головки циліндрів виготовлені з алюмінієвого сплаву і їхні зовнішні поверхні, а також поверхні циліндрів мають спеціальне оребрення. Для захисту ребристих поверхонь від засмічення є сітка, встановлена на вході повітря у вентилятор.

Рівномірне охолодження циліндрів двигуна досягається боковим обдуванням їх і змінним перерізом напрямного кожуха 2, завдяки чому тиск повітря у всіх перерізах напрямного кожуха майже однаковий. Під час роботи двигуна вентилятор засмоктує повітря і нагнітає його під напрямний кожух 2. Проходячи під кожухом, повітря спочатку обдуває масляний радіатор 1, потім проходить між ребрами головок циліндрів і охолоджує їх. Передній 7, середній 6 і задній 3 дефлектори спрямовують потік повітря на оребрені поверхні, що сприяє поліпшенню охолодження головок, циліндрів і масляного радіатора.

Принцип дії рідинної системи охолодження

Відцентровий насос, який дістає обертання за допомогою паса від шківа колінчастого вала, засмоктує охолодну рідину з нижньої частини радіатора через патрубок і нагнітає її в сорочку охолодження циліндрів. Охолодна рідина обмиває насамперед найбільш нагріті деталі двигуна, відбирає частину теплоти, а потім через верхній патрубок подається у верхній бачок радіатора. Проходячи крізь серцевину радіатора в нижній бачок, нагріта рідина охолоджується й знову спрямовується до відцентрового насоса. Водночас частина нагрітої рідини надходить у сорочку впускного трубопроводу для підігрівання пальної суміші, а також у разі потреби відводиться через спеціальний кран в опалювач салону кузова.

Рідинна система охолодження автомобільних двигунів набула широкого поширення, не дивлячись на наступні недоліки: замерзання води при низькій температурі, що може вивести двигун з ладу; утворення на внутрішніх стінках системи накипу, що зменшує теплообмін і викликає перегрів двигуна; збільшення маси і розмірів двигуна із-за наявності подвійних стінок.

Рис. 5.4. Схема системи охолодження двигуна автомобілів "Москвич":

1, 5 – зливальні краники; 2 – гільза циліндра; 3 – випускний трубопровід; 4 – відвідний шланг до опалювача; 6 – вентилятор; 7 – жалюзі радіатора; 8 – радіатор; 9 – кришка заливної горловини; 10 – розширювальний бачок; 11 – термостат; 12 – датчик покажчика температури охолодної рідини; 13 – відцентровий насос; 14 – відвідний шланг камери підігрівання впускного трубопроводу; 15 – камера підігрівання впускного трубопроводу; 16 – впускний трубопровід; 17 – кран відбирання рідини в опалювач; 18 – покажчик температури охолодної рідини; 19 – сорочка головки блока циліндрів; 20 – сорочка блока циліндрів