- •3. Основи теорій прийняття рішень
- •3.1 Загальна схема процесу прийняття рішень
- •3.2 Класифікація задач прийняття рішень
- •3.3 Опис переваг особи, яка приймає рішення
- •3.3.1 Виявлення переваг опр
- •3.3.2 Види показників ефективності
- •3.3.2.1 Метод узагальненого показника
- •3.3.2.2 Метод „затрати/ефект”
- •3.3.2.3 Метод цільового програмування
- •3.3.2.4. Метод головного показника
- •3.4 Одноетапні процедури прийняття рішень в умовах невизначеності
- •3.4.1 Мінімаксний критерій
- •3.4.2 Критерій Байєса – Лапласа
- •3.4.3 Критерій Севіджа
- •3.4.4 Застосування класичних критеріїв
- •3.5. Похідні критерії прийняття рішень
- •3.5.1 Критерій Гурвіца
- •3.5.2 Критерій Ходжа – Лемана
- •3.5.3 Критерій Гермейєра
- •3.5.4. Критерій добутків
- •3.5.5 Прийняття рішення за похідними критеріями
- •3.6 Задачі прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності
- •Одноетапні процедури прийняття рішень в умовах ризику
- •3.7 Використання експериментальних даних для прийняття рішень в умовах ризику
- •Багатоетапні процедури прийняття рішень в умовах ризику
- •Запитання і завдання для самоконтролю
3.5.5 Прийняття рішення за похідними критеріями
Для побудови оптимальних варіантів рішення згідно похідними критеріями знову розглянемо матрицю рішень про проведення перевірок (табл. 3.3). Табл. 3.6. показує застосування HW-критерія при с = 0,5.
Табл. 3.6
Побудова оптимального рішення для матриці про перевірки за HW-критерієм при с = 0,5 (данні у 103)
|
|
|
|
|
|
|
-20,0 |
-22,0 |
-25,0 |
-12,5 |
-10,0 |
-22,5 |
|
-14,0 |
-23,0 |
-31,0 |
-15,5 |
-7 |
-22,5 |
|
0 |
-24,0 |
-40,0 |
-20,0 |
0 |
-20,0 |
-20,0 |
У прикладі, що розглядається, є поворотна точка відносно вагового множника с. Впритул до с = 0,57 у якості оптимального вибирається варіант Е3, а при великих значеннях – Е1.
Для
застосування HL-критерія
спочатку з табл. 5.3 переносяться стовпчики
та
.
Табл.
5.7
містить
результати розрахунків для υ = 1/2
і q1
= q2
= q3
= 1/3.
У цьому випадку HL-критерій рекомендує варіант Е1 (повну перевірку) – аналогічно ММ-критерію.
Зміна варіанта, що рекомендується зчиняється тільки при υ = 0,94. Тому рівномірний розподіл станів устаткування повинно розкриватися з досить високою ймовірністю з тим, щоб його можна було вибрати по великому математичному очікуванню. При цьому число реалізацій завжди залишається довільним.
Табл. 3.7
Побудова оптимального рішення для матриці рішень про перевірки за HL-критерієм при qj = 0,33 і υ = 0,5 (данні в 103)
|
|
|
(1-υ) |
еir |
|
-22,33 |
-25,0 |
-11,17 |
-12,5 |
-23,67 |
-23,67 |
-22,67 |
-31,0 |
-11,34 |
-15,5 |
-23,84 |
|
-21,33 |
-40,0 |
-10,67 |
-20,0 |
-30,76 |
|
Табл. 3.7 ілюструє вибір оптимального варіанта згідно з G –критерієм при q1 = q2 = q3 = 1/3.
Оптимальним вибирається варіант Е1. Порівняння варіантів за допомогою eir показує, що спосіб дії G-критерія є більш гнучким ніж ММ-критерія.
Табл. 3.8
Побудова оптимального рішення для матриці рішень про перевірки за G-критерієм при qj = 0,33 (данні в 103 )
|
|
|
|
|
|
|
|
-20,0 |
-22,0 |
-25,0 |
-6,67 |
-7,33 |
-8,33 |
-8,33 |
-8,33 |
-14,0 |
-23,0 |
-31,0 |
4,67 |
-7,67 |
-10,33 |
-10,33 |
|
0 |
-24 |
-40 |
0 |
-8,0 |
-13,33 |
-13,33 |
|
Вибір
рішення згідно Р-критерія ілюструє
табл. 3.8 умова
>0
для даної матриці не виконане. Тому до
елементів матриці додається (довільно)
спочатку а=41
103,
а потім а = 200
103.
Подальше подане у табл. 3.9. Для а=41
103
оптимальним є варіант Е1,
а для а = 200
103
– варіант t3,
тут знову показана залежність оптимального
варіанта від а.
Табл. 3.9
Побудова оптимального рішення для матриці рішень про перевірки за Р-критерієм при а = 41 103 та а = 200 103 (данні в 103)
|
|
|
|
|
|
а = 41 |
+ 21 |
+ 16 |
+ 16 |
6384 |
6384 |
+ 27 |
+ 18 |
+ 10 |
4860 |
|
|
+ 41 |
+ 17 |
+ 1 |
697 |
|
|
а = 200 |
+ 180 |
+ 178 |
+ 175 |
5607 |
|
+ 186 |
+ 177 |
+169 |
5563 |
|
|
+ 200 |
+ 176 |
+ 160 |
5632 |
5632 |
В табл. 3.10 зведені усі рекомендації усіх критеріїв. Видно, що застосування похідних критеріїв підвищує надійність рішення. Варіант Е,виявляється вигідним з різних точок зору. Якщо число реалізацій нашого рішення не дуже велике, то необхідно вибрати Е1, хоча класичні критерії не висловлюються одноголосно на користь будь-якого з варіантів.
Табл. 3.10
Отримані варіанти для задачі про перевірки, що отримані за допомогою різних критеріїв і різних значень характеристичних параметрів
|
ММ-критерій |
ВL-критерій |
S-критерій |
HW-критерій |
HL-критерій |
G-критерій |
Р-критерій |
Е1 |
+ |
|
+ |
c ≥ 0,57 |
υ ≤ 0,94 |
qj = 0,33 |
a = 41 103 |
Е2 |
|
|
|
|
|
|
|
Е3 |
|
qj = 0,33 |
|
c < 0,57 |
υ > 0,94 |
|
a = 200 103 |
