32. Як народ здійснює владу в демократичному суспільстві?

Стаття 1 Конституції України проголошує Україну демократичною державою.

З погляду теорії, начебто все зрозуміло. Демократія – політична організація влади народу, коли забезпечуються:

– рівна участь усіх і кожного в управлінні державними й суспільними справами;

– виборність основних органів держави й законність у функціонуванні всіх суб’єктів політичної системи суспільства;

– права і свободи людини й меншості відповідно до міжнародних стандартів.

Тобто насправді демократія є формою (різновидом) держави.

Демократія державницького характеру має такі основні ознаки:

а) народ делегує свої повноваження державним органам, бере участь в управлінні справами в суспільстві й державі як безпосередньо (самоврядування), так і через представницькі органи. Він не може здійснювати сам належну йому владу і делегує державним органам частину своїх повноважень;

б) виборність органів держави, тобто демократична процедура організації органів державної влади в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів;

в) спроможність державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами.

Серед основних принципів демократії виборність органів державної  влади і місцевого самоврядування шляхом народного волевиявлення, подальше забезпечення їх змінюваності, підконтрольність і взаємоконтроль, рівна можливість кожного реалізувати свої виборчі права. У демократичній державі ті самі люди не повинні тривалий час безперервно обіймати посади в органах влади: це викликає недовіру громадян, призводить до втрати легітимності цими органами.

Варіант-В

21. Основні функції політології: теоретико-пізнавальна; методологічна; світоглядна; прикладна; прогностична

22. Головним елементом політичної системи є політична влада. Структура політичної системи: політична влада; політична організація; політичні відносини; політична свідомість; політична культура; політична еліта.

23. Різниця між політичною партією і суспільною організацією. Різниця між політичними партіями та громадськими організаціями насамперед у тому, що завдання партії отримати владу і власне представництво у радах різного рівня, а завдання громадської організації забезпечення інтересів своїх членів чи своєї цільової аудиторії. Громадські організації досягають суспільних змін, не прагнучи при цьому стати владою, а навпаки, повсякчасно намагаючись з нею співпрацювати.

24. Основні передумови формування багатопартійності в Україні. Основними передумовами формування багатопартійності в Україні були: - історичний досвід багатопартійності в Україні; - розширення демократизації суспільного життя, гласність; - виникнення і розвиток в Україні дисидентства; - нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила.

25. Критерії типології політичних партій В основу типології покладено широке коло ознак:

1. Соціальна база;( пролетарські, буржуазні, селянські, мілко буржуазні тощо) 2. Політична ідеологія;( комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні, націоналістичні, фашистські.) 3. Політична програма;( революційні, консервативні, реформістські і т.д.) 4. Форма участі у діяльності парламенту;( парламентські, опозиційні та альтернативні) 5. Організаційні засади. ( на кадрові, масові, нелегального стану, закритого типу та інші.)

26. Політи́чна свідо́мість (від лат. con — разом, спільно та scentia — знання) — це система знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери суб'єктами — індивідами, групами, націями тощо. Політична свідомість, є системою ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин; це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається усвідомлення сфери політики суб'єктами, що виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Вона є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому.