Тема Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках

1. Про банки і банківську діяльність: закон України від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.

2. Про бухгалтерський облік та звітність в Україні: закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV

3. Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах України: положення, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566.

4. Про організацію операційної діяльності в банках України: інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 254.

5. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280.

Відповідно до законодавства України методологію бухгалтерського обліку в банках регулює Національний банк України.

Національний банк України розробляє нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку з орієнтацією на законодавство України, вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також з урахуванням практики діяльності підвідомчих установ.

МСФЗ є орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі, вони передбачають, що в разі дотримання їм у всіх важливих аспектах, звітність будь якого суб’єкта буде доступна для розуміння не лише внутрішнім а й зовнішнім користувачам такої інформації.

Використання МСФЗ забезпечує: зменшення ризику для кредиторів і інвесторів; поглиблення міжнародної кооперації в галузі бухгалтерського обліку; однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників у всьому світі.

Принципи обліку – це загальні, концептуальні основи, на яких будується бухгалтерський облік і на базі яких складається бухгалтерська звітність.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:

1. Повне висвітлення –

2. Превалювання сутності над формою –

3. Автономність –

4. Обачність –

.5. Безперервність –

6. Нарахування та відповідність доходів і витрат –

7. Послідовність –

8. Історична (фактична) собівартість –

9. Принцип єдиного грошового вимірника –

10. Принцип періодичності –

Чинниками, що впливають на розвиток законодавчої бази з питань бухгалтерського обліку в банках на даний час є:

• зміни у законодавстві України;

• внесення змін до МСФЗ;

• розвиток економічної ситуації в країні, наслідком чого є виникнення і впровадження в практику банківництва нових напрямів роботи з клієнтами, нових банківських продуктів, необхідність урахування нових обставин і чинників під час надання послуг і визначення їх ціни.

Фінансовий, управлінський та податковий облік: зміст та призначення

Бухгалтерський облік у банках - це система обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про господарську діяльність банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В "Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", яке затверджено постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 р., визначено, що:

Фінансовий облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про фінансовий стан, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.

Податковий облік складається з правил ведення бухгалтерського обліку, яких вимагають дотримуватися урядові органи, що наділені повноваженнями збору податків.

Облікова політика банку

Зміст облікової політики банку формується з бухгалтерських стандартів, рекомендацій, тлумачень, правил і положень, що використовуються при складанні фінансової звітності.

Основне призначення облікової політики полягає в:

• упорядкуванні облікового процесу в установі;

• забезпеченні методологічного та методичного відображення майна банку, фінансово-господарських операцій та результатів його діяльності;

• наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

• забезпеченні ефективності обліку.

Кожен банк самостійно розробляє облікову політику.

Положення про облікову політику банку затверджується наказом до початку нового календарного року.

Національний банк України зобов’язав банки:

• визначити свою облікову політику шляхом опису обліку всіх операцій банку, з визначенням методів оцінки своїх активів;

• розробити та затвердити форми регістрів обліку;

• визначити процедури перевірки тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку;

• визначити порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів.

Основні принципи облікової політики, методи оцінки, професійні судження, що були використані в процесі складання фінансової звітності бак має стисло викласти в примітці до фінансової звітності.

Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

-нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

-нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.