II. Діагностика грипу птиці

Грип птиці діагностують на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів патолого-анатомічного розтину та лабораторних досліджень.

Для дослідження направляють трупи птиці одразу після її загибелі або хвору птицю (не менше 5 голів з пташника, вигулу, вольєра, партії або населеного пункту), внутрішні органи (легені, селезінку, печінку, серце, нирки, трахею, кишечник) та головний мозок (у замороженому вигляді або в 50 % розчині гліцерину) та 20 проб сироваток крові від птиці кожного пташника (вигулу, вольєра, партії або населеного пункту) та мінімум 20 трахеальних та клоакальних мазків чи проб посліду (1 г) тощо (стандартний набір зразків). Проби свіжого посліду відбираються по діагоналі приміщення (1 г) з розрахунку по 1 г посліду з 60 точок пташника (вигулу, вольєра).

Якщо в господарстві утримується невелика кількість птиці (40‑60 голів), то проби для дослідження відбираються від усієї птиці.

Проби свіжого посліду можуть служити альтернативою клоакальним змивам, якщо вони не можуть бути відібрані від птиці (дрібна, екзотична птиця та птиця, яка не звикла до ветеринарних маніпулювань або дії з якою небезпечні для здоров'я людини).

Відібрані зразки повинні зберігатися за температури вище 1‑4 ^оС, асептично, для чого їх охолоджують на льоду чи на замерзлих пакетах гелю. Якщо транспортування біоматеріалу до лабораторії ветеринарної медицини триває довше 24 год. з часу відбирання, їх заморожують.

Зразки біоматеріалів від птиці можна зберігати до 2 діб за температури 4 ^оС або до 7 діб за температури (‑18‑2 ^оС), для тривалого зберігання їх заморожують за температури ‑70 ^оС.

Сироватка крові може зберігатись за температури 4 ^оС до 5 діб, після чого її заморожують до температури (‑18‑2 ^оС).

Трахеальні та клоакальні змиви доставляють до лабораторії з дотриманням холодового режиму: негайне охолодження після відбору проб з використанням пакетів льоду або холодоелементів з гелю та транспортування в межах 24 год. до державної лабораторії ветеринарної медицини.

Для проведення дослідження методом ПЛР допускається зберігання відібраного матеріалу від птиці упродовж 24 год. за температури 2‑8 ^оС або до 7 діб за температури (‑18‑2 ^оС).

Біоматеріал терміново транспортують у термосі (ємності) з льодом у герметично закритій тарі до лабораторії ветеринарної медицини.

Відбір біоматеріалу для дослідження на грип та транспортування його проводяться, як з інфікованим матеріалом.

До лабораторних досліджень на грип входять:

- серологічні тести, доступні для виявлення специфічних антитіл до вірусу грипу A: реакція дифузної преципітації (РДП), реакція затримки гемаглютинації, прямий та блокувальний ELISA (ІФА);

- виділення збудника на 9‑11‑добових курячих ембріонах з подальшою ідентифікацією збудника одним із таких методів: реакцією дифузної преципітації (РДП) з антисироватками, твердофазним ELISA (ІФА), реакцією затримки гемаглютинації, реакцією інгібіції нейрамінідази, РТ-ПЛР або РТ-ПЛР в реальному часі;

- визначення вірулентності виділеного штаму за індексом інтравенозної патогенності на 6-тижневих курчатах (який більш ніж 1,2 для штамів ВПГП) чи внутрішньовенним зараженням 4‑8‑тижневих курчат (ВПГП викликає загибель 75 % і більше).

Допускається виділення вірусу грипу в культурі клітин.

У випадку виявлення у птиці антитіл до вірусу грипу птиці проводять повторне епізоотологічне обстеження та лабораторні дослідження.

Наявність вірусу грипу птиці визнається, коли:

- високопатогенний вірус птиці був виділений та ідентифікований як такий або має характерну амінокислотну послідовність у місці розщеплення гемаглютиніну;

- низькопатогенний вірус птиці був виділений як такий або має характерну амінокислотну послідовність у місці розщеплення гемаглютиніну.

Виділений ізолят (вірус грипу) передається в референс-лабораторію для проведення відповідних досліджень та зберігання.

Діагноз грипу птиці вважається встановленим, якщо виявлений патогенний вірус, антиген або специфічний генетичний матеріал у зразках від птиці або інших тканинах птиці, органах, крові чи виділеннях, наявні клінічні ознаки захворювання, характерні патолого-анатомічні зміни та відповідні специфічні антитіла.

Офіційні дослідження зразків біоматеріалу птиці проводять уповноважені державні лабораторії ветеринарної медицини.