- •1. Прогнозування обстановки в осередках ураження техногенних надзвичайних ситуацій
- •2.1. Оцінка інженерної обстановки.
- •Ступені руйнування будинків, споруд, об’єктів господарської діяльності.
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •3.1.2. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки при аваріях на аес
- •3.1.3. Прогнозування та оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10 М, ступінь вертикальної стійкості повітря.
- •3.1.4. Прогнозування та оцінка наслідків можливих надзвичайних ситуацій на вибухо- та пожежонебезпечних об’єктах
- •3.2.3. Прогнозування ураганів і бурь
- •3.2.4. Прогнозування смерчів
- •3.2.5. Прогнозування епідемічних процесів
- •3.2.6. Прогнозування епізоотичного процесу
- •3.2.7. Прогнозування епіфітичного процесу
- •3.2.8. Прогнозування надзвичайних ситуацій екологічного характеру
Контрольна робота з навчальної дисципліни "Цивільний захист"
Тема: "Оцінка обстановки в найдзвичайних ситуаціях. Вихідні дані для оцінки обстановки та етапи її проведення. "
1. Прогнозування обстановки в осередках ураження техногенних надзвичайних ситуацій
Вихідними даними для прогнозування і оцінки можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об’єкті господарської діяльності в результаті дії факторів ураження надзвичайних ситуацій є:
- план (мапа, схема) визначеної території, міста, населеного пункту,
об’єкту господарської діяльності;
- характеристика селітебної, промислової, комунальної, побутової та
соціально-культурного призначення забудови міста, населеного пункту;
- кількість об’єктів господарської діяльності та їх характеристика за
ступенем техногенної небезпеки;
- характеристики і схеми об’єктів енерго-, газо-, тепло-,
водозабезпечення і каналізації;
- характеристики систем управління, оповіщення населення і зв’язку;
- характеристика маршрутів, що плануються для вводу сил ЦЗ та виводу
(вивозу) населення з осередків можливого ураження;
- метеорологічні умови та особливості визначеної території, міста,
населеного пункту та об’єктів господарської діяльності, які чинять вплив на організацію та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- довідкові, статистичні та інші додаткові дані і документи.
Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійснюється в три етапи:
Перший етап – попередня завчасна оцінка можливої надзвичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою прогнозування можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об’єкті господарської діяльності та виявлення слабких, вузьких ланок і місць, планування і проведення профілактичних і попереджувальних заходів, направлених на зниження можливих збитків і виключення (або пониження) втрат людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт у осередках ураження.
Визначення вірогідних об’ємів рятувальних і невідкладних робіт на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об’єкті господарської діяльності проводиться, виходячи з можливих ступенів ураження за спеціальними методиками, розрахунковими таблицями та довідниками.
Розрахунки проводяться з урахуванням факторів ураження прямої та побічної дії факторів ураження для найгіршого з можливих варіантів з
максимальним збитком. При цьому використовуються дані паспортизації міста, населеного пункту чи об’єкта господарської діяльності.
Другий етап – це прогнозування та оцінка ситуації після отримання органами управління ЦЗ даних про виникнення надзвичайної ситуації.
Оперативні розрахунки проводяться відразу після виникнення надзвичайної ситуації з метою прогнозування ситуації, що склалася; визначенні сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт та підготовки даних для прийняття рішення керівником відповідного органу управління, щодо проведення дій для локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Третій етап – остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, проводиться з урахуванням останніх даних розвідки осередку ураження.
Результати оцінки обстановки на цьому етапі дають найбільш достовірну картину, що склалася на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об’єкті господарської діяльності після виникнення надзвичайної ситуації та її наслідків.
Тривалість третього етапу і достовірність оцінки обстановки, що склалася, залежать від якості і повноти заздалегідь проведених розрахунків, урахування факторів прямої та побічної дії факторів ураження, від оперативності і ефективності розвідки осередків ураження.
