1‑Й учень
Любиш в походи ходити,
Вмій же природу любити.
Квітку не вирви задаром,
Дерево посади понад яром.
Збережи ти пташину у гаї,
Хай вона співає в рідному краї.
2‑Й учень
Ти не чіпай мурашку, не лякай синичку,
Навіть спів горобця в лісі знадобиться.
Бережи наряд Землі, роби його кращим,
Хай курличуть журавлі над річкою нашою.
3‑Й учень
У селі і в місті, де всі ми живем,
Дерева посадим, ліси розведем!
У школі чи вдома хоч би одну
Хай кожен посадить бузок чи сосну.
2‑й ведучий. Останнім часом багато уваги приділяється озелененню і благоустрою нашого НВК та рідного міста. Цього року на клумбах школи висаджено 20 саджанців сосни, 4 горішини, 10 берізок, кущі бузку, калини, троянд. За минулий і нинішній роки в парках та на вулицях міста висаджено 2,5 тис. дерев та 2 тис. кущів троянд. Серед нововисаджених: блакитні ялини, берези, горобина, липа, каштан. Щорічно на квітники в місті висаджується 50 тис. штук розсади квітів.
1‑А учениця
Юннати ми завзяті,
Нас знають в кожній хаті.
Ми квіти захищаєм,
Красу оберігаєм.
Інсценівка «Спокусливі квіти»
Дійові особи: Турист, Лісник, Підсніжник, Червона книга. Турист
Ну і що це за пригода?
Серед снігу, серед льоду.
Лютий ще не встиг піти —
А вони взялись цвісти!
Квітів я нарву в пакети,
Дома пороблю букети,
Віднесу їх на базар.
В свято жінки — це товар!
Принесуть ці квіточки
До кишені — гривночки!
Ой, розумний хлопець я,
Ой, хлопчина — молодець!
Ану, квіточко маленька,
Йди мені до рук швиденько,
Не вагайся, йди хутчіше,
У пакет мій швидше, швидше!
Лісник
Постривай, лишень чекай,
Жодну квітку не чіпай!
Як посмів, тебе питаю,
Рвати цвіт, що розквітає?
Турист
Квіти ці ж бо — польові,
Чому рвати ви забороняєте мені?
Лісник
Не для тебе тут у лісі
Квітнуть квіти ці взялися.
Та яке ж ти право маєш,
Що красу таку зриваєш?
Я ніжно першу квітку цю люблю,
І я ніяк не можу зрозуміти:
Як ото можуть люди без жалю
Чарівну цю красу губити? Хлопчик-турист тікає, входять Червона книга, Підсніжник.
Червона книга
О, Природо, ховай свої чари,
На прогулянку вийшли вандали.
Негідники рвуть підсніжники,
Тільки б швидше наповнити тару.
Лісник
Невже в майбутньому на світі,
Не буде квітнуть дивна квітка:
Така приваблива і ніжна,
Провісник березня — підсніжник?
Підсніжник
Складені про мене і легенди, і вірші,
Я квітка небаченої дивної краси.
Миліший всіх — простий підсніжник дикий:
Я скромна квітка ранньої весни.
Я з’являюсь найпершим, коли ще довкола лежить сніг. Своїм гострим, як спис, листям, я пробиваю землю, торішнє листя, сніг і гордо виношу свою голівку, але... Мене зривають, тільки-но я зацвітаю. Яке людям діло до мужності, до боротьби, яку я вів із зимою. Через те я потрапив до Червоної книги України.
Червона книга
Сміливим підсніжникам мороз не страшний,
В снігах розкошує привітна родина.
В них ворог один — здичавілий, страшний —
Байдужа, безлика і хитра людина.
Тож не рвіть ви квітів, друзі,
Подивіться, там, у лузі,
Кожної весни вам знову
Дарують настрій свій чудовий.
Вміймо природу любити,
Кожній рослині радіти.
Зупинімось — останній є шанс.
Ця планета не тільки для нас! Дійові особи покидають зал.
1‑а учениця
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
2‑а учениця
Я квітку лісову не стану рвати,
І додому я її не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу.
Звучить легка музика й у танці кружляють учні в костюмах Ромашки, Конвалії, Жоржини, Кульбаби, Чорнобривців.
1‑й учень
Зупинімось — останній є шанс,
Озирнімось — благаємо вас.
Все задумано мудро в природі:
Жити всім у мирі і згоді.
2‑й учень
Ми — атомні заложники прогресу,
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо — АЕС.
Входить дівчинка у протигазі й намагається заговорити до присутніх.
Дівчинка
Ой, скажіть ви мені, люди, чому так буває,
Що в повітрі усі дні якийсь сморід витає!
То кружля сірчаний газ, то феноли душать нас.
То дощі кислотні йдуть — жить комфортно не дають!
1‑й ведучий. Незабаром такий наряд для наших красунь стане суворою реальністю, а не жартом місцевих модельєрів. 3‑й учень
Колись в нашій Конці раків, риб ловили,
А тепер хіба лиш жабі води в ній лишили.
Різний хлам, сміття, гноївку у річку скидають.
Подивись: качки і гуси воду цю минають.
Прощай, наша річко, купання, прощай,
Хто в річку потрапить, тому буде край!
2‑й ведучий. А скільки таких річок по Україні! У нашому місті з причини незавершеного будівництва каналізаційного колектора із заводського мікрорайону в русло річки Конки неодноразово стікали неочищені води, що ставить під загрозу навколишнє середовище та здоров’я людей. Антропогенні зміни гідрологічного, гідротермічного і гідрохімічного режиму р. Конка призвели до того, що різноманітність фітопланктону значно зменшилася. А після відмирання водоростей і в процесі їх гниття в річці різко зменшується вміст розчиненого кисню, зростає забруднення біогенними речовинами.
З метою попередження забруднення річки вже розпочато реконструкцію міських очисних споруд та каналізаційного колектора. А з метою скорочення інтенсивності цвітіння води у річці, проводилося її зариблення рослиноїдними видами.
На мультимедійній дошці демонструються фотослайди з дня довкілля, який пройшов напередодні в Оріхівському НВК № 2 імені академіка В. А. Лазаряна.
Потім виходять члени екозагону «Екологічна варта» із зробленими власноруч умовними знаками і на фоні легкої музики виголошують такі гасла:
ü Збережи, не ламай!
ü Допоможи, не зривай!
ü Прибери, не пали!
ü Попередь, не сміти!
ü Сповісти, не вбивай!
ü Заборони, не кричи!
ü Пильнуй, не заплямуй!
1‑й ведучий. В усьому світі поступово зростає усвідомлення того, що, руйнуючи навколишнє середовище, суспільство нищить своє майбутнє. На захист довкілля піднімають свій голос тисячі людей: на різних континентах, різного віку, різної професійної підготовки.
2‑й ведучий. Ми прагнемо, щоб в Україні нова екологічна свідомість стала невід’ємною частиною свідомості громадян нашої держави, щоб усі відчували свою причетність до справи збереження довкілля. 1‑й учень
Хай нам сонце світить, райдуга вітає,
Хай сміється дощик і співа весна.