Вибір головної магістралі мережі:

Критерієм для вибору магістрального напрямку візьмемо максимум суми добутку струмів на ділянках на довжину ділянок (Σ І_к*l_к) для вибраного напрямку:

(А*м)

(А*м)

(А*м) ГОЛОВНА МАГІСТРАЛЬ

(А*м)

Струми на ділянках магістралі:

(А)

(А)

(А)

(А)

(А)

(А)

Діапазон зміни напруги генератора 28,5 5%В (27,075 В – 29,925 В):

.

=29,925 – 27,075=2,85 (В)

Допустиме відхилення напруги на клемах користувачів 2710%В:

.

= 29,7 – 24,3 = 5,4 (В)

Допустимі втрати напруги в мережі

.

= 5,4 – 2,85 = 2,55 (В)

Визначення коефіцієнта _:

де - питома провідність, яка з урахуванням скрутки проводу береться = (52,7…54)м/Ом мм для міді і = 30 м/Ом мм для алюмінію.

Прийнявши, що у нас мідь ( = 53,5 м/Ом мм );

Визначення перетину ділянок магістралі

Вибираємо найближчі стандартні перетини ділянок магістралі 1;с.259,табл.11.1:

Визначаємо дійсну (фактичну) втрату напруги на ділянках магістралі від пункту живлення до точок прикладення зосереджених навантажень:

(В)

(В)

(В)

(В)

(В)

(В)

Визначається допустима втрата напруги на відгалуженнях відносно вибраної магістралі, В:

(В)

(В)

(В)

(В)

(В)

Визначення перетину ділянки відгалуження із зосередженим навантаженням;

Визначимо для ділянки DH

(мм²)

Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки 1; с.259, табл.11.1.

S_DH = 10 (мм²)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DH

(B)

Визначимо для ділянки DI

(мм²)

Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки 1; с.259, табл.11.1.

S_DI = 1,5 (мм²)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DI

(B)

Визначимо для ділянки DJ

(мм²)

Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки 1; с.259, табл.11.1.

S_DJ = 0,75 (мм²)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DJ

(B)

Визначимо для ділянки DQ

(мм²)

Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки 1; с.259, табл.11.1.

S_DQ = 2,0 (мм²)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DQ

(B)

Визначимо для ділянки FW

(мм²)

Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки 1; с.259, табл.11.1.

S_FW = 3.5 (мм²)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці FW

(B)

Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці FG

(B)

Визначення перетину ділянки відгалуження з декількома зосередженими навантаженнями

Якщо обчислюється ділянка відгалуження на мінімум провідникового матеріалу, то шукається постійний коефіцієнт С.

Визначимо перетин ділянки DQ

Перетини ділянок із зосередженими навантаженнями:

Вибираємо найближчі стандартні перетини ділянок магістралі 1;с.259,табл.11.1:

S’₅ = 2.5(мм²);

S’₆ = 2(мм²);

S’₇ = 1.4(мм²);

Визначаємо дійсні втрати напруги на ділянці DQ:

Проведемо перевірку умови, щоб при вибраних перетинах втрати напруги на всіх напрямках початкової мережі були не більше допустимих значень:

, 1,347 + 1,203 2,55 2,55 2,55

, 1,347 + 1,203 2,55 2,55 2,55

, 2,234 + 0,316 2,55 2,55 2,55

, 2,234 + 0,316 2,55 2,55 2,55