Фізичні величини скла, мм

Товщина	Довжина	Ширина
2-2,5	від 500 до 1600	від 400 до 800
3	від 600 до 1800	від 400 до 1200
4	від 600 до 2200	від 400 до 1300
5-6	від 600 до 2500	від 400 до 1600

Коефіцієнт направленого пропускання світла має бути не менше:

• 0,87 — для листів скла завтовшки 2-2,5 мм;

• 0,86 — для листів скла завтовшки 3 мм;

• 0,85 — для листів скла завтовшки 4 мм;

• 0,84 — для листів скла завтовшки 5-6 мм.

Довідковий коефіцієнт розсіяного пропускання світла має бути не менше:

• 0,84 — для листів скла завтовшки 2-2,5 мм;

• 0,82 — для листів скла завтовшки 3-4 мм;

• 0,80 — для листів скла завтовшки 5-6 мм.

Для визначення кольору виріб з безбарвного скла кладеться на гладкий білий папір. Переглядаючи його через потовщені частини (дно) відзначають колірні відтінки скла. Далі три аркуші віконного скла, накладають один на одного і переглядають їх на тлі білого аркуша паперу і порівнюють із зразком-еталоном.

Твердість скла визначають за допомогою мінералогічної шкали твердості. Для цього по гладкій поверхні виробу із скла проводиться межа гострим кутом мінералу (з середнім натиском). Якщо подряпина вийшла нечіткою, необхідно провести поруч лінію твердішим мінералом. Так слід робити до тих пір, поки не утвориться подряпина, яку не можна стерти пальцем. Твердість скла характеризується твердістю того мінералу, який залишив межу (подряпину).

Для визначення термічної стійкості виробів із скла доцільно закип'ятити чайник з водою, налити в стакан гарячу воду температурою не менше 95 °С. Дати воді остигнути до 65 °С і вилити воду із стакана. Швидко опустити стакан у воду з температурою 20 °С. Термічна стійкість виробів із скла визначається нагріванням її до 55 °С і швидким охолоджуванням до 15 °С.

Ідентифікація хімічного складу скла — це встановлення якісного і кількісного складу скла.

Хімічний склад широко поширених стекол приблизно можна виразити так званою нормальною формулою скла:

«R₂O · RO · 6SiO₂»

Скло складного хімічного складу не може бути виражене ні "нормальною формулою скла", ні іншими запропонованими формулами.

Існує декілька класифікацій скла, найбільш поширена з них — класифікація Китайгородського. По ній всі скломаси класифікуються по хімічному складу, а всі скловироби — по методах їх вироблення і обробки.

Таблиця 3.2

Орієнтовні хімічні склади скла, %

Оксиди	Віконне скло	Сортове видувне скло	Сортове пресоване скло	Лампове скло	Бутилоч­не темне скло
ао,	71,5	74-75,5	73-75	73-74	68-72
А1,Оя	1,6-1,8	0,5-0,6	0,8-1,0	1,0-1,5	4,5-7,0
Ге,Оя	0,2	До 0,03	0,1	0,3-0,4	2,0-3,0
СаО	8,5	7,0-9,0	6,0-7,0	12,5-13,0	11,0-13,0
МдО	3,5	—	2,0-3,0	—	0,8-1,5
N3,0	15,0	10-10,5	15,0-16,0	11,5-12,5	10,0-11,0
К,О	—	5,0-5,5	—	—	—

Склоутворюючі з'єднання, що зустрічаються в склі, поділяються на наступні групи:

1. скло підстави;

2. склооксиди (оксиди натрію, калію, кальцію, магнію, барію, свинцю і значна кількість фарбувальних оксидів);

3. амфотерні оксиди (оксиди алюмінію, хрому і заліза);

4. склосолі, які частково дисоціюють в склі на іони. Склосолі розчиняються в скломасі в дуже невеликих кількостях.

У натрієвапняному і калієвапняному склі міститься одновалентних оксидів 15-17%, двовалентних — 8,5-9,5% і кремнезему — 73-76%. Кришталеве скло містить: РЬО — 23-28% (буває до 38%); важкий кришталь містить РЬО від 50 до 58%, легкий — більше 59%. Для додання склу комплексу необхідних властивостей як склоутворювача (SiO₂) додають інші оксиди (модифікатори, оксиди титану і магнію).

Інформаційна ідентифікація скла — встановлення відповідності реквізитів маркування, товарно-супровідної документації вимогам стандартів.

Маркування скла повинно складатися з марки, довжини, висоти, товщини, наявності кольору (К) і армування (А), характеристики поверхні і позначення діючого стандарту. Скло має бути упаковане в транспортні пакети відповідно до технічних умов, затверджених в установленому порядку. Підприємство-виробник повинно супроводжувати кожну партію скла документом про якість встановленої форми, в якій вказують:

• найменування і адреса підприємства-виробника;

• найменування, колір і умовне позначення скла;

• кількість скла, м²;

• результати фізико-механічних випробувань;

• номер партії і дату виготовлення;

• найменування ущільнювачів і герметиків.

У кожен транспортний пакет має бути вкладений ярлик, в якому вказують:

• найменування або товарний знак підприємства-виробника;

• умовне позначення скла;

• кількість скла, м²;

• номер пакувальника і дату упаковки.