- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до викладача-консультанта з цивільного захисту
- •3. Вимоги до оформлення розділу "цивільний захист"
- •4. Теоретичні питання для розділу «цивільний захист»
- •Організація і функціонування цивільного захисту в Україні та на об’єктах господарювання
- •4.2. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •5.І. Оцінювання стійкості роботи елементів об’єкта народного господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Проведення рятівних та невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •4.4. Стійкість роботи об’єктів економіки
- •5. Індивідуальні розрахункові завдання
- •Характеристика ступенів руйнувань споруд
- •Оцінювання радіаційної обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •5.2.1. Визначення доз опромінення людей на зараженій місцевості
- •5.2.2. Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженій місцевості
- •5.3. Оцінювання хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) об’єктів, що містять сильнодіючі отруйні речовини
- •5.3.1. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •5.3.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта
- •5.3.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •5.3.4. Визначення можливих втрат людей у вогнищі хімічного ураження
- •61002. Харків, вул.Фрунзе, 21.
5.3.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта
Час підходу хмари t визначається діленням відстані R від місця розливу СДОР до даного об'єкта, м, на середню швидкість переносу хмари повітряним потоком W, м/с.
t = R / W . 60. (5.3.2)
Середня швидкість переносу хмари визначається за табл. 5.3.3.
Таблиця 5.3.3 – Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, W м/с
Швидкість вітру V1,м/с |
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція |
|||
R<10 км |
R>10 км |
R<10 км |
R>10 км |
R<10 км |
R>10 км |
|
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
2 |
1,5 |
1,8 |
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
4 |
- |
- |
6 |
8 |
- |
- |
5 |
- |
- |
7,5 |
10 |
- |
- |
6 |
- |
- |
9 |
12 |
- |
- |
Завдання 5.3.2. У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 9 км від населеного пункту, зруйновані комунікації зі зрідженим аміаком масою 10 т. Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру 5 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.
Розв’язання
1.Знаходимо середню швидкість переносу хмари зараженого повітря W з табл. 5.3.3 для ізотермії і швидкості вітру V = 5 м/c :
W = 7,5 м/c.
2. Тоді час підходу хмари зараженого повітря буде за формулою (5.3.2):
t = R / W . 60 = 9000 / 7,5 . 60 = 20 хв.
5.3.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
Час вражаючої дії СДОР tвр у вогнищі хімічного ураження визначається часом випару СДОР з поверхні його викиду (розливу). Час випару рідини tвип (хв), визначається як частка від розподілу маси рідини в резервуарі G на швидкість випару Свип
tвр = tвип = G / Свип .
Швидкість випару рідини (швидкість рідини, що випарувалася, у хвилину) розраховують за формулою
Свип = 12,5 . S . Ps . (5,38 + 4,1 . V) . М . 10-8,
де
Свип – швидкість випару рідини, т/хв;
S – площа розливу, м2;
Ps – тиск насиченої пари, кПа;
М – молекулярна маса рідини *;
V – швидкість вітру, м /с.
________________________________________________________________
молекулярна маса рідин: хлор – 70,91; аміак – 17,03; фосген – 98,92; сірчистий ангідрид – 64,07.
Тиск насиченої пари Рs визначають за рис. 5.3.3.
Рисунок 5.3.3 – Графік залежності тиску насичених парів отруйних речовин від температури:
1 – синильна кислота; 2 – хлорціан; 3 – фосген; 4 – сірчистий ангідрид; 5 – хлор; 6 – аміак
Площа розливу при обвалуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. При відсутності обвалування для наближених розрахунків можна прийняти, що рідина, що розлилася, покриє поверхню шаром у 0,05 м. У цьому випадку площа розливу S (м2) визначається як частка від розподілу обсягу рідини, що розлилася, на товщину шару 0,05 м :
S = B / 0,05,
де B – обсяг рідини в сховищі, м3 .
Час вражаючої дії СДОР у вогнищі хімічного ураження можна також визначати за допомогою таблиць.
Завдання 5.3.3. На об’єкті в результаті аварії зруйнована необвалована ємність з 10 т аміаку. Швидкість вітру 3 м/с. Визначити час вражаючої дії аміаку, що розлився.
Розв’язання
1. З табл. 5.3.4 знаходимо, що час вражаючої дії аміаку (час випару) при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 1,2 год.
Таблиця 5.3.4 – Час випару деяких СДОР, год (швидкість вітру V = 1 м/с)
Сильнодіючі отруйні речовини |
Вид сховища |
|
необваловане |
обваловане |
|
Хлор |
1,3 |
22 |
Фосген |
1,4 |
23 |
Аміак |
1,2 |
20 |
Сірчистий ангідрид |
1,3 |
20 |
Сірководень |
1 |
19 |
2. З табл. 5.3.5 знаходимо поправковий коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с; він дорівнює 0,55.
Таблиця 5.3.5 – Поправковий коефіцієнт для швидкостей вітру більше ніж V = 1 м/с
Швидкість вітру V, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Поправковий коефіцієнт |
1 |
0,7 |
0,55 |
0,43 |
0,37 |
0,32 |
3. Час вражаючої дії аміаку складе, tч:
tч = 1,2 . 0,55 = ~ 50 хв.
