- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до викладача-консультанта з цивільного захисту
- •3. Вимоги до оформлення розділу "цивільний захист"
- •4. Теоретичні питання для розділу «цивільний захист»
- •Організація і функціонування цивільного захисту в Україні та на об’єктах господарювання
- •4.2. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Проведення рятівних та невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •4.4. Стійкість роботи об’єктів економіки
- •5. Індивідуальні розрахункові завдання
- •5.І. Оцінювання стійкості роботи елементів об’єкта народного господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •Характеристика ступенів руйнувань споруд
- •Оцінювання радіаційної обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •5.2.1. Визначення доз опромінення людей на зараженій місцевості
- •5.2.2. Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженій місцевості
- •5.3. Оцінювання хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) об’єктів, що містять сильнодіючі отруйні речовини
- •5.3.1. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •5.3.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта
- •5.3.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •5.3.4. Визначення можливих втрат людей у вогнищі хімічного ураження
- •61002. Харків, вул.Фрунзе, 21.
4.3. Проведення рятівних та невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
4.3.1. Основи проведення рятівних та інших невідкладних робіт (РІНР) у надзвичайних ситуаціях.
4.3.2. Надзвичайні ситуації природного характеру в Україні. Дії сил цивільної оборони з ліквідації наслідків стихійних лих.
4.3.3. Дії сил цивільної оборони (ЦЗ) при ліквідації наслідків стихійних лих.
4.3.4. Дії сил цивільної оборони (ЦЗ) при ліквідації наслідків стихійних метеорологічних явищ.
4.3.5. Стихійні явища екзогенного походження. Гідрологічні надзвичайні ситуації в Україні.
4.3.6. Надзвичайні ситуації техногенного характеру в Україні. Дії сил цивільної оборони з ліквідації наслідків аварій та катастроф.
4.3.7. Ліквідація наслідків техногенних аварій.
4.3.8. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Транспортні аварії, вимоги до будівництва та експлуатації підприємств транспорту.
4.3.9. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: об’єкти комунального господарства та гідродинамічні аварії.
4.3.10. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
4.3.11. Ліквідація наслідків пожеж. Дії населення при пожежах.
4.3.12. Сили та засоби, які залучаються для проведення рятівних та інших невідкладних робіт (РІНР) при гасінні пожеж та порятунку людей з завалів та палаючих будинків.
4.3.13. Особливості проведення рятівних робіт при ліквідації наслідків виробничих аварій та катастроф.
4.3.14. Засоби та сили, що залучаються для проведення рятівних та інших невідкладних робіт (РІНР) при хімічному, бактеріологічному та комбінованому ураженні.
4.3.15. Рятівні та невідкладні роботи в осередках ураження: керування та зв’язок.
4.3.16. Проведення рятівних робіт в осередку хімічного ураження.
4.3.17. Ліквідація наслідків аварій та катастроф в осередку хімічного ураження.
4.3.18. Аварії та катастрофи на небезпечних радіаційних об’єктах.
4.3.19. Проведення рятівних робіт при аваріях на АЕС.
4.3.20. Рятівні та невідкладні роботи в осередках ядерного ураження.
4.3.21. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.
4.3.22. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
4.4. Стійкість роботи об’єктів економіки
4.4.1. Основні шляхи підвищення стійкості функціонування об’єктів в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.
4.4.2. Напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях.
4.4.3. Дослідження стійкості роботи об’єкта господарювання (ОГ).
4.4.4. Оцінка стійкості роботи об’єкта в умовах радіаційного зараження.
4.4.5. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання (ОГ).
4.4.6. Фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів економіки.
5. Індивідуальні розрахункові завдання
5.І. Оцінювання стійкості роботи елементів об’єкта народного господарювання у надзвичайних ситуаціях
Оцінювання стійкості роботи об’єкта народного господарювання (ОНГ) у НС може бути виконане за допомогою моделювання ураження (характер руйнувань, пожежі, ураження робітників та службовців об’єкта) у разі впливу уражаючих факторів за допомогою використання розрахункових даних.
ОНГ складається із будинків, споруд, агрегатів, комунікацій та інших елементів, які у сукупності являють собою інженерно-технічний комплекс. Елементи об’єкта не є однаковими за міцністю, тому їх опірність впливу уражаючих факторів різна: одні руйнуються сильніше, інші – менше, або зовсім залишаються незруйнованими. Тому стійкість об’єкта у цілому визна-чається стійкістю кожного елемента окремо. Аналіз уразливості об’єкта пе-редбачає обов’язкове оцінення ролі та значення кожного елемента, від якого в тій чи іншій мірі залежить функціонування підприємства в умовах НС.
Захист від ударної хвилі, як правило, приймається визначеним. Ударна хвиля уражає людей, руйнує або ушкоджує споруди, будівлі, обладнання,техніку та майно. Визначають чотири зони руйнування. Ступінь руйнування будинку, споруди чи обладнання у разі впливу ударної хвилі визначається, головним чином, максимальним надлишковим тиском у фронті ударної хвилі, кПа.