2. Цільова спрямованість на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Ця ознака передбачає, що максимізація прибутку є основною, але не єдиною метою діяльності підприємця. Підприємницька діяльність також спрямована на досягнення соціально-економічних результатів.

Серед економічних результатів найбільш принциповими є утворення конкурентного середовища, насичення ринку товарами і послугами, значна активізація міжнародних економічних стосунків тощо.

Тобто ця ознака дає змогу стверджувати, що, незважаючи на спрямованість підприємницької діяльності на отримання прибутку, сам по собі факт його неотримання не може служити підставою для виключення такої діяльності із числа підприємницької. Отже, визначальною є саме наявність мети одержання прибутку, а не її досягнення на будь-якому етапі цієї діяльності.

1.6. Обмеження та заборона підприємницької діяльності, їх правові підстави

Згідно зі ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Проте чинне законодавство має низку обмежень щодо здійснення підприємницької діяльності як за суб’єктами, так і за видами діяльності.

І) Обмеження права на підприємництво за суб’єктним складом

Згідно ст. 42 Конституції України, підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Це положення Конституції України деталізується:

• ст. 78 Конституції України, згідно з якою народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом;

• ст. 43 ГК, згідно з якою підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених ч. 2 ст. 64 Конституції України тощо.

Заборонено також займатися підприємницькою діяльністю:

• військовослужбовцям;

• посадовим особам органів прокуратури, міліції, Служби безпеки України, суду;

• особам, які мають непогашену судимість за корисливі злочини;

• особам, які обмежені в дієздатності за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства.

ІІ) Обмеження права на підприємництво за видами діяльності і організаційно-правовими формами господарювання:

Будь-яка підприємницька діяльність потребує проведення процедури державної реєстрації, яка регламентується Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

Здійснення певних видів підприємницької діяльності потребує отримання окремих дозволів, наприклад:

• ліцензій, процедуру отримання яких передбачено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та іншими нормативно-правовими актами;

• інших документів дозвільного характеру згідно з положеннями Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Чинне законодавство також передбачає можливість здійснювати певні види підприємницької діяльності лише при умові створення чітко визначених законом організаційно-правових форм, наприклад:

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про страхування», страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно зі ст. 6. Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.