Тема 1. Управління вхідними гп.

1. Зміст, задачі та склад вхідних гп.

Зміст управління вхідними потоками:

1. визначення складу вхідних потоків;

2. визначення обсягу та періодичності формування кожного потоку;

3. аналіз факторів, які впливають на формування вхідних потоків в абсолютному обсязі та в часі;

4. виявлення впливу потоків на поточний фінансовий стан та кінцеві результати роботи підприємства;

5. контроль за формуванням потоків та прийняття рішень по їх оперативному управлінню.

Загальні задачі управління вхідними потоками:

1. підвищення кількості, розширення переліку коштів, знаходження їх оптимальної структури;

2. збільшення абсолютної суми ГП;

3. прискорення в часі надходження потоків від інших суб’єктів господарювання;

4. зменшення витрат підприємства, пов’язаних з надходженням потоків;

5. забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, підвищення ефективності роботи, ріст прибутковості та рентабельності.

Складові вхідного ГП.

1. Надходження виручки від реалізації:

- продукції, товарів, робіт, послуг;

- від іншої реалізації (ОФ, нематеріальних активів, ЦП, брокерських місць).

2. Надходження позикових коштів:

- банківські кредити;

- фінансова допомога, яка повертається.

3. Надходження коштів від фінансових інвестицій:

- реалізація корпоративних прав (% від акцій, доходи від вкладених коштів в статутний фонд інших підприємств);

- доходи від облігацій та інших державних і недержавних ЦП;

- % нараховані по рахунках підприємств в банках.

4. Цільові надходження коштів:

- від інших суб’єктів господарювання (на фінансування спільних проектів, капітального вкладення, наукові дослідження, перепідготовка кадрів);

- одержання фінансової допомоги, що не повертається;

- із державних централізованих фондів.

5. Інші надходження коштів:

- орендна плата;

- штрафи за порушення господарських договорів.

2. Управління гп „Виручка від реалізації”.

Виручка від реалізації формується по чотирьох напрямках:

1. виробництво продукції (промисловість, с/г);

2. реалізація товарів (торгівля і посередницька діяльність);

3. виконання робіт (будівництво, науково-дослідницька діяльність);

4. надання послуг (банківська діяльність, страхування, побутові та комерційні послуги).

Розпорядження окремими елементами виручки може бути:

- повним (амортизаційні відрахування, фонд оплати праці, чистий прибуток);

- тимчасовим (ПДВ, акциз, відрахування в цільові державні фонди, прибуток, накопичуваний для сплати податків).

Фактори, що впливають на абсолютну суму виручки від реалізації.

1. Виробничі:

а) залишки нереалізованої продукції на початок і кінець року;

б) обсяг виробленої продукції;

в) собівартість;

г) ПДВ, акциз;

д) дебіторська заборгованість;

е) залишки продукції на комісії та консигнації.

2. Цінові:

а) ціна придбання;

б) балансова і залишкова, відновлена вартість;

в) ціна реалізації;

г) оптова, фіксована, ринкова, договірна, регульована, дисконтна.

3. Організаційні:

а) прискорення розрахунків між підприємствами, підприємством і банком;

б) вибір нових форм розрахунків;

в) забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт.

Шляхи одержання коштів:

1. Повна або часткова попередня оплата.

2. Відкриття акредитиву.

3. Здача товарів на комісію та консигнацію.

4. Виставки, ярмарки, реклама, знижки, презентації, дегустації, акції, подарунки.

5. Застава основних фондів клієнта при відсутності у нього грошей.

6. Грамотно складений договір зі штрафними санкціями.

Девіз фінансового менеджеру: „Краще дебіторська заборгованість, ніж залишки готової продукції на складі”.