- •2.1 Методичні поради до вивчення теми……………………………...…………………..15
- •3.1 Методичні поради до вивчення теми………………………………….........................35
- •4.1 Методичні поради до вивчення теми………………………………….........................61
- •Програма з дисципліни «Поведінка споживачів»
- •Навчально-методичне забезпечення за темами дисципліни
- •1.1 Методичні поради до вивчення теми
- •1.2 Термінологічний словник
- •1.3 Практичні заняття
- •Ситуація для аналізу на тему: споживчі ринки й купівельна поведінка День Святого Валентина для домашніх вихованців від Sheba
- •1.4 Тести
- •1.5 Контрольні питання
- •Методичні поради до вивчення теми
- •2.2 Термінологічний словник
- •2.3 Практичні заняття
- •Методика визначення максимально прийнятних цін на товари для споживачів
- •1. Застосовність товару:
- •2. Нецінові достоїнства товару xyz:
- •3. Нецінові витрати покупця:
- •Ситуація для аналізу на тему: процес прийняття рішення про покупку, ролі в процесі прийняття рішення про покупку Bic проти Gillete "одноразові" війни
- •Ситуація для аналізу на тему: взаємини зі споживачами: споживча цінність, рівень задоволення, якості й обслуговування споживачів
- •Питання
- •Питання для обговорення
- •2.4 Тести
- •2.5 Контрольні питання
- •3. 1 Методичні поради до вивчення розділу
- •1.2 Термінологічний словник
- •3.3 Практичні заняття
- •Ситуація для аналізу Історія співробітництва компаній jfp й aeg
- •Ситуація для аналізу Brown & Williamson Tobacco, Свідома підтримка курящих
- •Ситуація для аналізу Nestle: Обвинувачується знову й знову
- •Питання
- •3.4 Тести
- •3.5 Контрольні питання
- •4.1 Методичні поради до вивчення тими
- •4.2 Термінологічний словник
- •4.3 Практичні заняття
- •Завдання 3. Рішення багатокритеріального завдання про вибір будинку методом аналізу ієрархій. Приклад використання Методу Аналізу Ієрархій (маі) для рішення завдання багатокритеріального вибору
- •4.4 Тести
- •4.5 Контрольні питання
2.4 Тести
Глобалізація ринків характеризується тим, що:
а) споживачі вибирають із продуктів зроблених у багатьох країнах;
б) споживачі вибирають із продуктів створених у багатьох країнах і вибір
опирається на ідеї й рекламу людей різних культур і націй:
в) воля експорту й імпорту продукції.
Що не є особливістю культури?
а) культура усвідомлювана;
б) культура має бути придбана;
в) культура адаптивна.
Соціальні орієнтири поводження, що воліються або кінцеві цілі існування суспільства - це:
а) звичаї;
б) норми;
в) цінності.
Що не є рухомою силою глобалізації?
а) розвиток електронних коштів ЗМІ (комп'ютерні мережі, Інтернет);
б) підвищення мобільності населення;
в) етнічна диференціація.
Споживча соціалізація починається:
а) з народження;
б) з 3-4 років;
в) з віку, коли індивід самостійно починає ухвалювати рішення щодо покупки.
До невербальних комунікацій ставиться:
а) репліка;
б) емоції;
в) монолог.
Особливістю поводження людей поліхромної культури є:
а) робити багато речей одночасно;
б) концентруватися на роботі;
в) робити одну річ, строки якої сприймаються серйозно.
Основна проблема невербальних крос-культурних комунікацій полягає в тому, що:
а) реципієнт не може до кінця добре вивчити чужу культуру;
б) реципієнт сприймає чужу культуру як ворожу;
в) реципієнт інтерпретує повідомлення, використовуючи «словник» власної
культури, що здається йому природним.
Реакція індивіда, що знаходиться в чужому суспільстві та відчуває незліченні труднощі у спілкуванні, споживанні й відчутті себе дезорієнтованим, називається:
а) культурний шок;
б) асиміляція;
в) геттоізація.
Що не ставиться до факторів сфер крос-культурних проблем у роботі зі споживачем:
а) етикет;
б) час, простір;
в) історія.
Вплив яких факторів піддається прагненню купувати, з огляду на глобалізацію ринку?
а) демографічних, соціальних, мотиваційних;
б) культурних, етнічних, мотиваційних;
в) соціальних.
Стратегічна орієнтація бізнесу в епоху глобалізації припускає:
а) знання глобальної структури й світових тенденцій;
б) знання світових тенденцій;
в) знання глобальної структури.
На яку інформацію повинен опиратися аналіз географічних ринків?
а) політичну;
б) демографічну;
в) економічну.
Група країн, відповідно до демографічної сегментації міжнародних ринків, в яких імпорт використовується як статус, однак зберігається етнічна гордість:
а) висхідні;
б) залежні;
в) шукачі.
Групи країн демографічної сегментації міжнародних ринків:
а) залежні, висхідні, шукачі;
б) крісла-гойдалки, розкіш і дозвілля;
в) всі варіанти вірні.
Культурні цінності - це:
а) цінності, що впливають на споживача;
б) реакція на маркетингові стимули залежно від географічного розташування;
в) значимий фактор реакції споживачів на маркетингові стимули.
Цінності «орієнтовані на іншого» відображають:
а) погляди суспільства на відносини в групі;
б) погляди суспільства на доречні відносини індивідуумів і груп у суспільстві;
в) погляд суспільства на відносини індивідуумів.
Орієнтовані на середовище цінності – це цінності, що:
а) пропонують відношення суспільства до економічного, технічного й фізичного
середовища;
б) пропонують відношення до демографічного середовища;
в) пропонують відношення суспільства до соціального й технічного середовища.
Соціальна стратифікація – це:
а) розподілення населення за суспільним становищем;
б) розподілення покупців товару за рівнем лояльності;
в) розподілення населення за рівнем освіти.
Соціальна стратифікація дозволяє більш детально провести:
а) SWOT- аналіз;
б) планування емісії цінних паперів підприємства;
в) позиціонування та сегментування.
До соціально-економічних факторів відносять:
а) заняття, освіту, власність, дохід;
б) переваги, покупки, споживання;
в) особисті якості: темперамент, світогляд та ін.
Приналежність до суспільного класу визначається:
а) за результатами звітності податкової інспекції;
б) за ступенем володіння соціоекономічним характеристикам, що розглядаються суспільством як бажані та вагомі для високого статусу;
в) завдяки чуткам.
До характеристик унікальної поведінки відносять:
а) переваги, покупки;
б) споживання, комунікації;
в) всі відповіді вірні.
Соціальне положення в значному ступені визначає:
а) темперамент індивіду;
б) життєвий стиль індивіду;
в) соціальну активність індивіду (участь в різних культурно-розважальних заходах).
В сучасному західному світі ранжування соціального класу проводять за:
а) системою сословій;
б) кастовою системою;
в) класами сім’ї.
Відносини в родині характеризуються:
а) ступенем активності матері або батька;
б) загальним типом житла, доходом, життєвими цінностями;
в) кількістю дітей віком до 16 років.
Хто зі вчених у 1982 р. виділив дев’ять змінних, що визначають соціальний статус?
а) Бернет та Моіарті;
б) Гілберт та Кел;
в) Котлер та Пферч.
До економічних змінних, що визначають соціальний статус, відносять:
а) заняття, доход, володіння;
б) рівень інфляції та забезпеченості держави золотовалютним резервом;
в) щорічний ВНП та обсяги експорту.
До змінних взаємодії, що визначають соціальний статус, відносять:
а) персональний престиж, асоціацію, соціалізацію;
б) імідж, міміку, манеру поводження;
в) частоту контактів з колегами, знайомими, друзями.
До політичних змінних, що визначають соціальний статус, відносять:
а) розмір виборчої аудиторії та кількість учасників виборів;
б) владу, класову свідомість, мобільність;
в) рейтинг популярності політичної партії та кількість мандатів, що їй належить.
Виділяють наступні методи вимірювання соціального статусу:
а) об’єктивний, суб’єктивний, інтерпретаційний;
б) експертний та фокус-груп;
в) аналітичний та описовий.
Цінність суб’єктивних методів вимірювання соціального статусу обмежує той факт, що:
а) респонденти схильні завищувати власні класові позиції;
б)респонденти уникають оцінювання контекстуальних критеріїв вищого та нижчого класів;
в) всі відповіді вірні.
Два або більше індивідуумів, що поділяють загальні норми, цінності та вірування та чия поведінка взаємозалежна в силу формальних або неформальних зв'язків між ними – це:
а) сім’я;
б) партнери за бізнесом;
в) соціальна група.
До груп ситуаційного впливу на споживачів відносять:
а) колег, сім’ю, сусідів, групи проведення дозвілля;
б) «неформальний лідер», «таємний радник», «формальний лідер»;
в) державні органи контролю за безпекою.
Первинні та вторинні групи виділяють за:
а) часом їх виникнення;
б) частотою міжособистісних контактів;
в) ступенем їх впливу в політичних колах.
Бажання індивідууму належати до соціальної групи визначається за:
а) соціальними нормами;
б) привабливістю групи;
в) ступенем конфліктності індивідууму.
Референтна група – це група:
а) чия припустима позиція або цінності використовуються індивідуумом як основа для нинішньої поведінки;
б) чиї цінності та позиції сприймаються як небажані для поведінки індивідуума;
в) чиї цінності та позиції нав’язуються індивідууму без його згоди.
Дисоціативна група – це група:
а) що характеризується частими міжособистісними конфліктами її членів;
б) членства в якій індивідуум мотивовано уникає;
в) членство в якій індивідуум отримує не мотивовано, а в силу обставин.
До типів впливу референтних груп не відноситься:
а) інформаційний;
б) ціннісно-експресивний;
в) гіпнотичний.
Очікування та прийняті правила поведінки – це:
а) персональні цінності;
б) соціальні норми;
в) життєві цілі.
Продуктні новини, надання поради та особистий досвід – це три аспекти:
а) маркетингової комунікації;
б) міжособистісної комунікації;
в) всі відповіді вірні.
Ситуація, коли нижчі класи за можливістю намагаються копіювати поведінку вищих класів населення – це модель:
а) просочування донизу;
б) просочування догори;
в) двокрокового потоку.
Учасниками моделі мультистадійної взаємодії є:
а) ЗМІ, впливачі, шукачі інформації;
б) ЗМІ, впливачі, пасивні шукачі;
в) середній, нижчий, вищий класи.
Діяльність або продукт, що сприймається як новий індивідуумом або групою – це:
а) тенденція;
б) апробація;
в) інновація.
Швидкість поширення інформації (дифузного процесу) визначається:
а) простотою сприйняття інновації;
б) демографічним типом групи;
в) інтенсивністю маркетингових зусиль.
При ухваленні рішення про покупку домогосподарством маркетологу необхідно знати:
а) де купуються продукти;
б) коли купуються продукти;
в) як, де і ким купуються продукти, як і коли продукти будуть використовуватися.
Домогосподарство – це:
а) один мешканець родини;
б) всі мешканці одиниць житла, що ведуть спільне господарство;
в) всі мешканці одиниць житла.
Нуклеарна родина – це група, що складається з:
а) батька, матері, дитини та інших родичів;
б) матері та дітей;
в) батька, матері, дитини, що живуть разом.
Розширена родина – це група, що складається з:
а) нуклеарної родини та інших родичів;
б) бабусі й дідуся;
в) батька, матері та їх дітей.
До несімейних домогосподарств ставляться люди:
а) що живуть одні;
б) що не зв’язані родинними відносинами або шлюбом;
в) всі відповіді вірні.
Стадії життєвого циклу домогосподарства розрізняють в залежності від наявності:
а) шлюбного статусу;
б) дітей в домі;
в) шлюбного статусу та дітей в домі.
На якій стадії ЖЦД поява дитини несе багато змін у життєвий стиль і споживання молодої пари?
а) молоді самотні;
б) повне гніздо 1;
в) повне гніздо 2.
Стадія ЖЦД, на якій відчуваються специфічні потреби в області медичних послуг, житла, харчування й відпочинку:
а) повне гніздо 2;
б) порожнє гніздо 2;
в) порожнє гніздо 1.
Стадія ЖЦД, яка характеризує групу, що веде активне соціальне життя:
а) молоді самотні;
б) повне гніздо 1;
в) порожнє гніздо 1.
Роль, при якій людина зацікавлена у продукті та активно збирає необхідну інформацію:
а) ініціатор;
б) покупець;
в) користувач.
Особа, що приймає рішення при покупці, виконує роль:
а) ініціатора;
б) вирішувача;
в) користувача.
Людина, яка дійсно купує продукт:
а) ініціатор;
б) покупець;
в) користувач.
До автономних рішень при покупці ставляться:
а) покупка жіночої біжутерії, книг і газет індивідуального інтересу;
б) покупки складних технічних приладів, інструментів для підтримки технічних систем;
в) покупки продуктів харчування, предметів побуту, меблів, дитячого одягу.
До спільних рішень при покупці частіше ставляться:
а) покупки складних технічних приладів, інструментів для підтримки технічних систем;
б) покупки продуктів харчування, предметів побуту, меблів, дитячого одягу;
в) варіанти дозвілля, проведення відпустки, покупка холодильника й телевізора.
Споживча соціалізація відбувається як передача цінностей:
а) від однієї родини до іншої;
б) від одного покоління до іншого в нуклеарній або розширеній родині;
в) від батьків до дітей в одній родині.
Методами споживчої соціалізації є:
а) інструментальний тренінг;
б) посередництво, моделювання;
в) всі відповіді вірні.
За критерієм ступеня самостійності споживчого поводження виділяються такі методи:
а) моделювання;
б) спостереження;
в) посередництво.
Метод споживчої соціалізації в процесі спільних походів за покупками батьків і дітей – це метод:
а) спостереження;
б) прямого досвіду;
в) спільного шопінгу.
Метод навчання дітей на їх власному досвіді як самостійних покупців – це метод:
а) спостереження;
б) прямого досвіду;
в) спільного шопінгу.
Процес споживчої соціалізації проходить такі стадії:
а) операційна, післяопераційна;
б) передопераційна, операційна, післяопераційна;
в) передопераційна, конкретно-операційна, формально-операційна.
