22. Види робіт які виконуються при побудові математичноі моделі

Математична модель — заміна об'єкта-оригіналу чи явища (процесу) відпо­відним аналогом за допомогою математичних залежностей.

• побудова математичної моделі. Це дуже відповідальний етап, тому що не завжди в умові задачі міститься формула, придатна для застосування в програмі. Для цього створюється інформаційна математична модель об'єкта. В нашому випадку математичною моделлю нашої задачі буде:

• по-перше, розрахунок площі поверхні, що підлягає ремонту (для спрощення ми будемо тільки наклеювати шпалери);

• по-друге, розрахунок необхідних витратних матеріалів з урахуванням площі шпалер, що знаходяться в рулоні, та проценту додаткових шпалер для співпадання малюнків;

• по-третє, розрахунок вартості витратних матеріалів та виконаних робіт.

(Ничипорчук Людмила)

23. Розкрийте суть нормативних моделей

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовують, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

(Парій Ірина)

24. Які ви знаєте дескриптивні моделі розробки рішень.

Дескриптивні (описові) моделі грунтуються на емпіричних спостереженнях, вони містять невелику кількість елементів і пояснюють економічні співвідношення так, як вони існують в реальному світі, але в спрощеній формі. Дескриптивна модель описує реальний процес прийняття рішень у важких ситуаціях (Незапрограмовані рішення і ситуації невпевненості і невизначеності), коли менеджери, навіть якщо вони захочуть, не можуть прийняти економічно раціональне рішення.

Дескриптивна модель носить описовий характер, відображає реальний процес прийняття управлінських рішень у складних ситуаціях, а не диктує, як слід приймати їх відповідно з теоретичним ідеалом, в ній враховуються людські й інші впливають на раціональність вибору обмеження.

Дескриптивна модель прийняття рішень в чому грунтується на інтуїції менеджерів. При інтуїтивному прийнятті рішень використовуються особистий досвід і проникливість в більшою мірою, ніж послідовна логіка або чіткі умовиводи. Інтуїція не є довільною або ірраціональної, оскільки вона базується на багаторічній практиці і здоровому глузді, що зберігається в підсвідомості.

(Пилипчук Катерина)

25. У чому полягає суть американської технології прийняття рішень?

Розглянемо різні підходи в ПР. Американська школа прийняття управлінських рішень передбачає наступну технологію (рис. ):

Рис. Американська технологія прийняття рішень

У процесі раціонального рішення проблеми американські керівники думають не стільки про саме рішення, скільки про все, що пов’язано з ним і виходить з нього. При цьому кількість етапів у процесі прийняття рішення визначається самою проблемою.

Діагноз проблеми. Це перший етап на шляху її рішення, на якому встановлюють причини (симптоми) утруднень чи наявність можливостей. Встановлення симптомів допомагає визначити проблему в загальному вигляді. Для виявлення причин виникнення проблеми збирається та аналізується інформація (внутрішня та зовнішня). Для оптимізації робіт і засобів на цьому етапі керівники стараються не допускати надлишку інформації і збирають лише релевантну (яка відповідає стану проблеми).

Формування обмежень і критеріїв прийняття рішень. На цьому етапі визначають діапазон, інтервал, у межах якого в подальшому приймають управлінське рішення. Обмеження, пов’язані з наявністю ресурсів, конкуренцією та інші, варіюють альтернативи в залежності від ситуації та конкретних менеджерів. В додаток до ідентифікації обмежень визначають стандарти, що дозволяють оцінити альтернативні варіанти вибору (критеріїв).

Визначення альтернатив. Відбираються найкращі альтернативи вирішення проблеми.

Оцінка альтернатив. Визначаються переваги, недоліки і ймовірність реалізації кожної альтернативи.

Вибір альтернатив. Проводиться вибір раціональної.

Практика американських менеджерів показує, що прийняти оптимальне рішення при дефіциті часу досить важко. Тому керівник обмежується «задовільним» рішенням, а не «максимізуючим».

(Савицька Ірина)