Вживання Subjonctif

Subjonctif уживається головніше у підрядних реченнях додаткових, означальних, обставинних. Його вживання у підрядних реченнях залежить від значення дієслова головного речення. Subjonctif вживається у підрядних додаткових реченнях дієслова, що виражають волю, прохання, вимогу, необхідність, заборону, сумнів, думку, заперечення.

Приклади дієслів, що виражають волю:

Vouloir – хотіти	Permettre – дозволяти
Désirer- бажати	Recommander- радити
Défendre – забороняти	Souhaiter – зичити
Demander – просити	Ordonner – наказувати
Insister – наполягати	Crier – крикнути, щоб

Je veux qu’il vienne demain.

Основні дієслова та дієслівні словосполучення, що виражають почуття:

avoir honte – соромитися	être mécontent – бути незадоволеним
avoir peur – боятися	être heureux- бути щасливим
craindre – боятися	s’étonner – дивуватися
être content- бути задоволеним	se fâcher – сердитися
être désolé- бути засмученим	se plaindre – скаржитися
être étonné – бути здивованим	se réjouir - радіти
être fâché – бути сердитим

Nous sommes contents qu’il vienne a l’audiance

Основні дієслова, що виражають сумнів, невпевненість, заперечення :

Contester - заперечувати; ignorer – не знати; douter – мати сумнів; nier - заперечувати;

Наступні дієслова, що вжиті в заперечній або питальній формі :

Affirmer - твердити ; être sûr – бути впевненим; croire - вважати; penser – думати.

Subjonctif уживається у підрядних додаткових реченнях після безособових зворотів:

il est étonnant – дивно	il est nécessaire - необхідно
іl est désirable – бажано	il est possible – можливо
il est douteux- сумнівно	il est temps – пора, час
il est fâcheux – досадно, прикро	il faut - потрібно
il est impossible - неможливо	c’est dommage - шкода

Subjonctif уживається у підрядних означальних реченнях для вираження особистої оцінки, де у головному реченні може бути прикметник у найвищому ступені або рівноцінний йому: le premier, le dernier, le seul, l’unique.

C’est le seul etudiant qui écrive mal.

Уживання Subjonctif у підрядних обставинних реченнях залежить від складного сполучника, який з’єднує головне та підрядне речення:

avant que – поки не, перш ніж	de manière que – так, що
jusqu’à ce que – до того часу, поки не	de sorte que– так, що
bien que, quoi que - хоч	de façon que– так, що
quoi que	à condition que – за умови, що
pour que, afin que – для того, щоб	pourvu que – тільки б; аби лише
	soit,… soit que – або,…або

У незаленжних реченнях Subjonctif уживається для вираження наказу або прохання до третьої особи в однині чи множині: Qu’il sortent de la salle! Qu’elle raconte son histoire!

Неозначена форма

INFINITIF

Називає дію, має дві форми : Infinitf présent (одночасність з дією дієслова в особовій формі) та Infinitif passé (передування).

Після дієслів, що означають почуття (voir; regarder; apercevoir; entendre ; écouter; sentir) може використовуватись інфінітивна фраза, яка перекладається додатковим підрядним реченням зі сполучниками як або що:

J’entends marcher dans la cellule voisine. – Я чую, що хтось ходить у сусідній камері.

Infinitf + sans перекладаються заперечною формою дієприкметника :

Sans parler – не розмовляючи

дієприкметник

PARTICIPE

Дієприкметник має три форми:

Participe présent – основа дієслова 1 особи у множині теперішнього часу + закінчення –ant

1група – parlant; 2 група - finissant; 3група – за таблицею.

За значенням відповідає дієприкметникам дійсного способу теперішнього часу та минулого часу недоконаного виду

Faisant – той ,хто робить або той, хто робив.

Participe passé – вжитий самостійно позначає ознаки, властивості: les livres lus-прочитані книжки. Participe passé вжитий із допоміжними дієсловами avoir або être утворює складні часові форми.

avoir

P articipe passé composé + participe passé відмінюваного дієслова: ayant

être

parlé, étant parti.

ДІЄПРИЙМЕННИК 

Gerondif

Gerondif —за формою ні в чому не відрізняється від participe présent.

Зовнішньою ознакою gerondif є частка ‑en, яка йому передує. Частка en може й випускатися. Gerоndif як і participe présent є формою незмінюваною. Він означає дію, що є одночасною дії підмета головного речення:

En sortant de l'institut j'aі Виходячи з інституту, я зустрів свого друга.

rencontré mon ami.

фраза

phrase

Порядок слів у простому поширеному реченні:

S – sujet (gS :groupe du sujet) - підмет

P – prédicat (gP :groupe du prédicat) - присудок

OD – complément d’objet direct – прямий додаток

OI - complément d’objet indirect – непрямий додаток

CC - complément circonstanciel – обставина

La police judiciaire / recherche et livre / à la justice / des maifaiteurs / sur tout le

gS gP OI OD CC

territoire.

Стандартна поширена фраза має завжди прямий порядок слів, тобто підмет завжди передує присудку:

S+P+OD+OI+CC …

Питальне речення

phrase interrogative

1.Est-ce que tu apprrends le droit?

Qu’est-ce que tu apprends?

2. Tu apprends le droit?- розмовний варіант

3. Apprends-tu le droit? – інверсія:

Tu |apprends | le droit ?

S P OD

Для інверсії потрібно: P + S + OD

Зверніть увагу!

Не можна робити інверсію у першій особі однини:

Je fais mes études à l’Institut. Тільки - Est-ce que je fais mes études à l’Institut?

Таблиця відмінювання деяких нестандартних дієслів (3 група)

	Présent	Futur	Passé composé	Imperatif
aller	Je vais; tu vas, il va, nous allons, ils vont	j’irai	je suis allé(e)	Va! Allons! Allez!
en IR
dormir	je dors, il dort, nous dormons, ils dorment	je dormirai	j'ai dormi	dors, dormons
ouvrir	j'ouvre, il ouvre, nous ouvrons, ils ouvrent	j'ouvrirai	j'ai ouvert	ouvre, ouvrons
tenir	je tiens, il tient, nous tenons, ils tiennent	je tiendrai	j'ai tenu	tiens, tenons
venir	je viens, il vient, nous venous, ils viennent	je viendrai	je suis venu(e)	viens, venons

	Présent	Futur	Passé composé	Imperatif
en OIR
apercevoir	j'aperçois, il aperçoit, nous apercevons, ils aperçoivent	j'apercevrai	j'ai aperçu	aperçois, apercevons
devoir	je dois, il doit, nous devons, ils doivent	je devrai	j'ai dû	dois, devons
falloir (impers.)	il faut	il faudra	il a fallu	-
pouvoir	je peux, il peut, nous pouvons, ils peuvent	je pourrai	j'ai pu	-
savoir	je sais, il sait, nous savons, ils savent	je saurai	j'ai su	sache, sachons
voir	je vois, il voit, nous voyons, ils voient	je verrai	j'ai vu	vois, voyons

	Présent	Futur	Passé composé	Imperatif
en RE
conduire	je conduis, il conduit, nous conduisons, ils conduisent	je conduirai	j'ai conduit	conduis, conduisons
connaître	je connais, il connait, nous connaissons, ils connaissent	je connaîtrai	j'ai connu	connais, connaissons
croire	je crois, il croit, nous croyons, ils croient	je croirai	j'ai cru	crois, croyons
dire	je dis, il dit, nous disons, ils disent	je dirai	j'ai dit	dis, disons, dites
écrire	j'ecris, il écrit, nous écrivons, ils écrivent	j'écrirai	j'ai écrit	écris, écrivons
lire	je lis, il lit, nous lisons, ils lisent	je lirai	j'ai lu	lis, lisons
naître	je nais, il nait, nous naissons, ils naissent	je naîtrai	je suis né(e)	nais, naissons
vivre	je vis, il vit, nous vivons, ils vivent	je vivrai	j'ai vécu	vis, vivons
avoir	j'ai, tu as, il a, nous avons, ils ont	j'aurai	j'ai eu	aie, ayons, ayez
être	je suis, tu es, il est, nous sommes, vous êtes, ils sont	je serai	j'ai été	sois, soyons, soyez
faire	je fais, tu fais, il fait, nous faison,vous faites, ils font	je ferai	j’ai fait	fais, faisons,faites