Тема: Адвокат в цивільному та господарському процесах План:

1. Особливості процесуального статусу адвоката при участі в цивільному та господарському процесах.

2. Зміст роботи адвоката та його повноваження в стадії підготовки матеріалів для порушення справи в цивільному та гасподарському процесах.

3. Представництво в суді інтересів фізичних та юридичних осіб.

4. Завдання, обов’язки і права адвоката при розгляді судом цивільної та господарської справи на окремих стадіях (судового, апеляційного та касаційного провадження).

1. Особливості процесуального статусу адвоката при участі в цивільному та господарському процесах.

А) Адвокат в цивільному процесі виконує представницькі функції. Представництво адвоката у цивільній справі – це договірні правовідносини, за якими адвокат в силу його юридичної компетентності бере на себе обов’язок щодо здійснення процесуальної діяльності, спрямованої на захист порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів особи в суді в межах наданих йому повноважень та в інтересах цієї особи.

Адвокат в цивільному процесі може діяти поряд з особою або заміщуючи її.

Заміна особи її представником не допускається у справах:

• про захист особистого немайнового права особи (розірвання шлюбу, визнання його недійсним тощо);

• про усиновлення дітей (обов’язковою є участь заявника-усиновителя та дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення);

Стаття 169 ЦПК зазначає, що суд може викликати позивача або відповідача для особистих пояснень і тоді, коли у справі беруть участь їх представники.

В цивільному процесі існують наступні види представництва:

а) за ступенем обов’язковості:

- законне (обов’язкове) – виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких юридичних фактів, як спорідненість, усиновлення, встановлення опіки та піклування;

- договірне (факультативне) – виникає на підставі договору (доручення або трудового договору у разі представництва адвокатами членами адвокатського об’єднання);

б) за способом виникнення:

- добровільне – у разі договірного представництва;

- необхідне – у разі законного представництва;

в) за суб’єктами:

- представництво фізичних осіб – на підставі укладеного з клієнтом договору про надання юридичної допомоги або договору доручення;

- представництво юридичних осіб – на підставі договору доручення, якщо адвокат працює індивідуально або на підставі ордера, виданого відповідним адвокатським об’єднанням, з яким юридична особа уклала договір про надання юридичної допомоги.

Субпредставництво – це передання законними представниками повноважень на ведення справи у суді іншим особам (наприклад, адвокатам).

В цивільному процесі адвокат може представляти:

- сторін: позивача і відповідача;

- третіх осіб;

- заявників та заїнтересованих осіб у справах окремого провадження (крім справ про усиновлення).

Адвокат може надавати одночасно правову допомогу декільком співпозивачам або співвідповідачам, якщо їхні інтереси не суперечать між собою. Такий договір укладається або з кожним із співучасників, або між адвокатом і особою, якій кореспондоване право представництва іншими співучасниками.

Повноваження адвоката представника в цивільному процесі можуть бути підтверджені:

• довіреністю, посвідченою в установленому законом порядку (нотаріусом, підприємством де працює довіритель, заклад, де він навчається, перебуває на службі, лікується чи перебуває за рішенням суду, або за місцем його проживання);

• ордером;

• договором про надання правової, юридичної допомоги або про надання адвокатських послуг (поняття тотожні).

Оригінали документів або копії з них, посвідчені суддєю, приєднюються судом до справи (ст. 42 ЦПК).

Довіреність на представництво в суді – це спеціальний документ, що надає і підтверджує право представника на ведення цивільної справи та здійснення процесуальних дій (певної процесуальної дії).

Ст. 44 цпк України зазначає, що довіритель у довіреності повинен зазначити можливі обмеження повноважень представиника (зміна предмету і підстав позову, укладання мирової угоди, відмова від позову тощо).

Адвокат не може бути представником у випадках:

- якщо він у даній спораві надає або раніш надавав юридичну допомогу особам, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулась до адвоката;

- якщо він брав участь у справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, свідок, перекладач, понятий;

- якщо у розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває у родинних відносинах.

В цивільному процесі адвокат може допускатись до здійснення представницьких функції і за усною заявою (клопотанням) довірителя про допуск його представника до участі у справі, яке здійснюється під час розгляду справи із занесенням до протоколу судового засідання.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої в судовому засіданні.

Правовідносини представництва виникають з моменту підписання угоди або підписання довіренності і прийняття адвокатом доручення на ведення справи. Адвокат може його прийняти безпосередньо від кліента або від його представника, уповноваженного на укладання договору з адвокатом або законного представника у разі субпредставництва, або органу (посадової особи).

Адвокат може відмовити особі у прийнятті доручення на ведення справи, якщо:

- вимоги або заперечення особи, яка звернулась за правовою допомогою не охороняються законом;

- правові підстави для вимог або заперечень не можуть бути підтверджені доказами, які допущені законом для певних правовідносин;

- виявлено відсутність фактів, необхідних для обґрунтування вимог або заперечень довірителя.

Гонорар адвоката в цивільному процесі сплачується сторонами (присуджується з сторони проти якої ухвалено судове рішення), крім випадків надання безоплатної правової допомоги (витрати компенсуються за рахунок держави). Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення та її представникові, сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту).

Адвокату заборонється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними.

Адвокатський запит – це право адвоката запитувати і отримувати документи або копії від підприємств, установ, організацій, а від громадян - за їх згодою, необхідних для захисту інтересів клієнта.

Важливим аспектом діяльності адвоката в цивільному процесі на всіх стадіях є те, що він повинен складати процесуальні документи.

Б) Адвокат в господарському процесі:

У господарському судочинстві представник не має самостійного процесуального статусу (не перерахований серед учасників господарського судочинства).

Адвокат діє на підставі довіреності від імені підприємства, організації, яка видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Під час перевірки повноважень адвоката на представництво суд може вимагати надання установчих документів з метою встановлення повноважень особи, яка підписала довіреність.

Адвокат за довіреністю має право вчиняти всі процесуальні дії, що вправі вчиняти особа, яку він представляє, якщо у довіреності не застережено обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

У господарському процесі можуть брати участь і громадяни – підприємці та їх представники, повноваження яких підтверджуються належним чином посвідченою довіреністю. Загальні обмеження діяльності адвоката встановлені Законом „Про адвокатуру”.