Конспекти лекцій Тема: Історія розвитку адвокатури. Предмет, система та нормативні джерела навчальної дисципліни «Адвокатура України»

1. Поняття права людини та юридичний механізм їх забезпечення.

2. Предмет метод і система науки про адвокатуру.

3. Адовокатура як навчальна дисципліна.

4. Законодавство про адвокатуру.

5. Виникнення, становлення і розвиток адвокатури у світі.

1. Поняття права людини та юридичний механізм їх забезпечення.

Основні права людини – це ті її можливості, які необхідні для її існування та розвитку. Забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів осіб є однією з основних завдань держави.

Державні засоби захисту прав і свобод утворюють юридичний механізм забезпечення прав людини – це система юридичних засобів реалізації, охорони і захисту прав людини. До його складу входять:

1. Національне законодавство

2. Юридичні засоби (процедури) реалізації прав людини

3. Юридичні засоби охорони прав людини

4. Юридичні засоби захисту прав людини

Адвокатура як основний правозахисний інститут.

Ст. 59 Конституції України визначає, що кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішення справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно. Кожна особа має право вільно обирати собі захисника.

Ст. 29 КУ закріплює положення про те, що кожному заарештованому чи затриманому з моменту затримання має бути надана можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Право на правову допомогу – це закріплене в КУ та в інших законодавчих актах право кожної особи на одержання послуг юридичного характеру з метою забезпечення реалізації своїх прав, свобод та інтересів.

Про роль і значення адвокатури як професійного правозахистного інституту свідчать «Основні положення про роль адвокатів» прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинаму серпні 1990 року.

2. Предмет метод і система науки про адвокатуру.

Предмет науки про адвокатуру – це правові, соціальні і державні явища, які закладені в адвокатурі, закономірності їх виникнення, функціонування та перспективи розвитку.

Предмет науки про адвокатуру можно умовно поділити на дві частини: - традиційно-класичну і новітню.

Наука про адвокатуру – це галузь загальної науки про право, яка вивчає закономірності виникнення, становлення, функціонування та подпльшого розвитку адвокатури з метою сприяння захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Система науки про адвокатуру – становить весь комплекс інформації, думок, поглядів щодо принципів і понять науки про адвокатуру, систематизованих у законодавстві, наукових дослідженнях, підручниках та навчальних посібниках.

До основних завдань науки про адвокатуру належить:

• вироблення загальних положень організації і дільності адвокатури;

• вдосконалення полнятійного апарату даної галузі знань;

• чітка регламентація відносин між адвокатом і іншими органами і особами (клієнт, суд, державні органи, міжнародні організації тощо).

Методологія науки про адвокатуру – це сукупність методів, прийомів і засобів пізнання понять та явищ адвокатури, які сприяють їх дослідженню, аналізу і виробленню прогнозів спрямованих на вдосконалення та подальший розвиток адвокатури.

Виділяють наступні методи вивчення адвокатури:

• емпіричний;

• раціональний;

• логічний підхід;

• соціологічний ;

• порівняльно-правовий;

• формально-логічний;

• синтезу та аналізу