Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
адм1н1стрування (tema_1_2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
186.37 Кб
Скачать

2.3. Правові засади системи надання адміністративних послуг органами дфс

Послуги, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, становлять сферу публічних послуг. Залежно від суб'єкта, що надає публічні послуги, розрізняють державні та муніципальні послуги.

Державні послуги надаються органами державної влади (в основному виконавчої) та державними підприємствами, установами, організаціями, а також органами місцевого самоврядування в порядку виконання делегованих державою повноважень за рахунок коштів державного бюджету.

Муніципальні послуги надаються органами місцевого самоврядування, а також органами виконавчої влади та підприємствами, установами, організаціями в порядку виконання делегованих органами місцевого самоврядування повноважень за рахунок коштів місцевого бюджету.

Важливою складовою як державних, так і муніципальних послуг є адміністративні послуги, які надає уповноважений орган.

Уповноважений суб’єкт – орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, установа, організація, що на виконання закону надає адміністративну послугу (далі – адміністративний орган).

Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб'єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Контрольна діяльність адміністративного органу (перевірки, ревізії, інспектування тощо) не є адміністративною послугою. Спеціально утворені для проведення контролю органи не можуть надавати платних послуг, пов’язаних із виконанням ними контрольних функцій.

Розвиток системи надання адміністративних послуг в Україні здійснюється з урахуванням основних принципів:

– доступність послуг для всіх фізичних та юридичних осіб;

– дотримання стандартів надання послуг;

– відповідність розміру плати за послуги економічно обґрунтованим витратам, пов’язаним з їх наданням;

– відкритість.

Надання адміністративних послуг здійснюється як на платній, так і безоплатній основі. Переліки адміністративних послуг, а також розмір плати за адміністративні послуги (у фіксованому розмірі на рівні середньої собівартості надання даного виду послуг) визначаються виключно законами.

Нормативно-правовою базою з питань надання адміністративних послуг є:

– Закон України від 6.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги»;

– Постанова КМ України від 30.01.2013 р. № 44 «Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги»;

– Постанова КМ України від 3.01.2013 р. № 13 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг»;

– Постанова КМ України від 30.01.2013 р. № 57 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру адміністративних послуг»

-Розпорядження КМ України від 14.09.11 р. № 870-р «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною податковою службою»;

– Розпорядження КМ України від 28.09.2011 р. № 913-р «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною митною службою».

Податкова міліція: функції, права, обов'язки

Податкова міліція - це спеціалізований підрозділ міліції, що входить до складу органів Державної податкової служби і займається боротьбою з податковими правопорушеннями та є органом дізнання зі справ про ухилення від сплати податків та зборів, про нарахування валютної виручки.

Правові основи діяльності податкової міліції визначені у Законі України "Про Державну податкову службу України".

Начальник податкової міліції є Першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України. Начальники управлінь податкової міліції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі одночасно вважаються першими заступниками відповідних державних податкових адміністрацій.

Податкова міліція України має у своєму складі такі підрозділи за рівнями підпорядкування:

  1. Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління у боротьбі з корупцією в органах Державної податкової адміністрації України;

  2. управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи у боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

  3. відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних і об'єднаних державних податкових інспекцій. Наприклад, у штатному розписі районного відділу податкової міліції передбачені посади начальника відділу, оперуповноважених, державних податкових ревізорів - інспекторів, працівників сектору з роботи із платниками податків і сектору правового забезпечення кадрів та специфіка роботи. Працівники спеціальних підрозділів з боротьби із податковими правопорушеннями проводять перевірки дотримання податкового законодавства, забезпечують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну і охоронну діяльність.

У зв'язку з тим, що в Україні існують значні обсяги незаконного обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, податкова міліція має у своєму складі спеціальний підрозділ з боротьби із незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Цей підрозділ займається збиранням оперативної інформації і розшуком місць виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних й тютюнових виробів; підприємливих ділків, що проводять операції з такими виробами, і здійснюють щодо них слідчі дії; фірм, що виготовляють підроблені упаковки, етикетки, акцизні марки; розкриттям злочинних схем і притягненням до відповідальності їх розробників, замовників та виконавців; вилученням, зберіганням і знищенням "фальсифікату"; вилученням грошових коштів, дорогоцінностей, здобутих під час незаконної діяльності тощо.

Сферу діяльності української податкової міліції у перспективі варто було б розширити за рахунок надання їй відповідних повноважень контролю за доходами і витратами фізичних осіб з метою боротьби із незаконним збагаченням. У країнах Заходу, зокрема в Італії, фінансова поліція щорічно формує банк даних про офіційні доходи та через касові апарати торговельної мережі адресно фіксує дорогі покупки вартістю 500 та більше умовних одиниць. В кінці року фінансова поліція співставляє доходи і витрати фізичних осіб для встановлення осіб, витрати яких перевищили їх доходи, та проведення щодо них певних слідчих дій.

На жаль, за нинішніх умов, коли Україна входить у першу п'ятірку країн світу з найвищим рівнем корупції, контроль за доходами й витратами фізичних осіб не дасть бажаного результату. Спеціальний підрозділ податкової міліції з контролю за доходами й витратами фізичних осіб доцільно було б укомплектувати високоосвіченою та інтелектуальною молоддю, що не працювала досі ні в органах державної податкової служби, ні в органах внутрішніх справ України. Це резонно зробити з метою запобігання корупції у новому підрозділі. Цей підрозділ має підпорядковуватись лише Президенту України, який повинен бути найбільш зацікавленим у детінізації економіки і подоланні корупційних схем у всіх її галузях, формуванні чесного українського суспільства.

Згідно з чинними Законами України "Про Державну податкову службу України" і "Про міліцію" співробітники податкової міліції проводять контроль за дотриманням податкового законодавства, здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну й охоронну функції.

Співробітникам податкової міліції надані такі права:

  1. проводити в юридичних та фізичних осіб перевірки грошових документів, книг обліку, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронно-касових апаратів і комп'ютерних схем руху готівки та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;

  2. виявляти наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;

  3. одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

  4. перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що засвідчують особу в момент проведення податкових перевірок;

  5. викликати посадових осіб, громадян з метою отримання інформації про джерела доходів, методику обчислення і терміни сплати податків, інших платежів;

  6. здійснювати перевірку достовірності інформації, отриманої від посадових осіб та громадян з питань оподаткування;

  7. запрошувати громадян за письмовим повідомленням до податкової міліції для одержання важливої інформації про злочини або у зв'язку з матеріалами, що знаходяться у провадженні слідчих податкової міліції;

  8. одержувати безоплатно від юридичних осіб (включаючи НБУ та його філії (територіальні управління, комерційні банки та інші фінансово-кредитні заклади з дотриманням вимог законодавства про розкриття банківської таємниці), від громадян-підприємців довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки; про поточні та вкладні (депозитні) рахунки і рух коштів на них, у тому числі про порушення термінів надходження валютної виручки, та іншу інформацію, пов'язану з податками і платежами;

  9. входити в будь-які інформаційні системи (в тому числі комп'ютеризовані) з метою визначення об'єкта оподаткування;

  10. обстежувати усі виробничі, складські, торговельні та інші приміщення юридичних осіб і житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єктів підприємницької діяльності й для отримання доходів;

  11. визначати оподатковуваний дохід (прибуток) підприємств, закладів, організацій та громадян на основі документів, які засвідчують про отримані ними доходи (прибутки). Це визначення проводиться у випадку відмови керівників підприємств, організацій, закладів і громадян допустити податківців для обстеження зазначених вище приміщень, обладнання, а також в разі неподання органам ДПС України документів про одержані доходи й здійснені витрати;

  12. вилучати (із залишенням копій) у юридичних осіб документи, що засвідчують про приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів;

  13. забирати у громадян-підприємців, які порушили порядок здійснення підприємницької діяльності, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (патенти, ліцензії і т.ін.) із наступним передаванням матеріалів про виявленні податківцями порушення службам, що видали дані документи.

Крім того, співробітники податкової міліції мають право безперешкодно заходити у будь-який час доби на територію і до приміщень юридичних осіб (в тому числі митниць) й оглядати їх. На такі дії вони можуть іти з метою припинення злочину чи в процесі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, в період стихійного лиха або інших надзвичайних подій.

На податкову міліцію покладено такі обов'язки:

  1. приймати й реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення з питань оподаткування; проводити їх перевірку і приймати щодо них рішення;

  2. здійснювати оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою; проводити дізнання і досудове (попереднє) слідство; вживати заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

  3. встановлювати причини та умови, що спонукали до вчинення злочинів й інших правопорушень у сфері оподаткування, вживати заходів з їх подолання;

  4. гарантувати безпеку працівників органів державної податкової служби і їх захист від протиправних посягань під час виконання ними посадових обов'язків;

  5. попереджувати корупційні симптоми та інші службові порушення серед працівників державної податкової служби;

  6. збирати, аналізувати і узагальнювати інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.