- •Питання на екзамен зі с/к «теорія кримінально-правової кваліфікації»
- •1. Поняття та ознаки кримінально-правової кваліфікації. Зміст та об’єм цього поняття.
- •2. Об’єкт, суб’єкт і зміст кримінально-правової кваліфікації.
- •3. Стадії, етапи кримінально-правової кваліфікації та її результат.
- •4. Юридичне закріплення кримінально-правової кваліфікації.
- •5. Вимоги до формули кваліфікації. Посилання у формулі кримінально-правовій кваліфікації на статті Загальної частини кк України.
- •6. Види кримінально-правової кваліфікації.
- •7. Поняття та види підстав кримінально-правової кваліфікації, їх зміст.
- •8. Випадки, коли санкція враховується у кримінально-правовій кваліфікації
- •9. Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації. Види складів злочину та їх значення для кваліфікації.
- •10. Поняття та види принципів кримінально-правової кваліфікації.
- •11. Принцип законності
- •12. Принцип офіційності
- •13. Принцип індивідуальності
- •14. Принцип недопустимості подвійного інкримінування
- •15. Принцип повноти
- •16. Значення стадій
- •18. Готування до злочину
- •19. Замах на злочин.
- •20. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •21. Кваліфікація повністю невдалої та частково невдалої добровільної відмови.
- •22. Кваліфікація добровільної відмови за сукупності злочинів.
- •23. Добровільна відмова від злочину, який вчинюється у співучасті.
- •24. Загальні положення кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті. (чесно,трохи не розумію суті цього питання,але по книжці виходить так):
- •25. Злочини, при вчиненні яких співучасть неможлива (випадки, коли вчинення злочину кількома особами не є співучастю).
- •26. Співучасть особливого роду, врахування її у кваліфікації злочинів.
- •27. Випадки, кол посягання співучасників кваліфікуються за різними статтями оч кримінального закону.
- •28. Поняття та ознаки виконавця та співвиконавця злочину. Кваліфікація посягання виконавця та співвиконавця злочину.
- •29. Кваліфікація дій організатора, підбурювача, пособника злочину. Кваліфікація посереднього підбурювання. Кваліфікація необхідної співучасті.
- •30. Зв’язок між кваліфікацією дій виконавця злочину та кваліфікацією дій інших співучасників. Врахування у кваліфікації ознак, що обтяжують або пом’якшують відповідальність певного співучасника.
- •32. Кваліфікація при залученні до участі у вчиненні злочин осіб, які не притягаються до кримінальної відповідальності.
- •33. Врахування форми співучасті у кваліфікації злочину.
- •Група за попередньою змовою організована група
- •34. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб. Кваліфікація злочинів, вчинених в складу групи осіб, яка діє за попередньою змовою.
- •35. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.
- •36. Кваліфікація злочинів, вчинених у складі злочинної організації.
- •37. Кваліфікація діянь особи, яка не є членом злочинної організації, проте бере участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.
- •38. Кваліфікація діянь співучасників при ексцесі співучасника.
- •39. Кваліфікація невдалої співучасті та співучасті у незакінченому злочині.
- •(Ч. 1 ст.14) - ч. ... Ст.27 - стаття Особливої частини; (ч. 2 ст.15) - ч. ... Ст.27 - стаття Особливої частини; (ч. 3 ст.15) - ч. ... Ст.27 - стаття Особливої частини;
- •Відмінність між співучастю у злочині та причетністю до злочину
- •41. Поняття і види одиничних злочинів. Відмінність між окремими видами множинності та одиничними злочинами.
- •42. Кваліфікація сукупності злочинів. Відмінність між сукупністю злочинів та конкуренцією кримінально-правових норм.
- •43. Злочини, які не можуть утворювати ідеальну сукупність.
- •44. Правила кваліфікації повторності злочинів.
- •45. Правила кваліфікації спеціального та пенітенціарного рецидиву.
- •46. Поняття та ознаки конкуренції кримінально-правових норм.
- •48. Види конкуренції кримінально-правових норм та способи її подолання.
- •49. Кваліфікація при конкуренції загальної і спеціальної норм.
- •50. Кваліфікація при конкуренції кількох спеціальних норм.
- •50. Кваліфікація при конкуренції кількох спеціальних норм.
- •51. Кваліфікація злочинів при конкуренції частини і цілого.
- •52. Правила кваліфікації злочинів, відповідальність за які диференційована.
- •57. Кваліфікація за наявності обставин, які виключають злочинність діяння.Див.Пит.61
- •58. Відмежування злочинів від адміністративних правопорушень
- •59. Відмежування злочинів від цивільно-правових деліктів.
- •60. Види колізій у кримінальному праві та їх подолання.
- •Між статтями кк України та підзаконних нормативно-правових актів;
- •61. Кваліфікація діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність
8. Випадки, коли санкція враховується у кримінально-правовій кваліфікації
Прийнято вважати, що при кваліфікації використовується лише диспозиція статті Особливої частини. Ознаки окремих злочинів встановлюються законодавцем, як правило, лише в диспозиціях кримінально-правових норм. Оскільки санкції не призначені для розміщення таких ознак, то вони й не повинні впливати на кваліфікацію діяння.
Таким чином, оскільки ознаки злочину передбачені диспозицією норми, то саме ця частина норми за загальним правилом виступає підставою кваліфікації.
Однак в ряді випадків при кваліфікації доводиться звертатися і до санкції кримінально-правової норми. Це має місце, коли:
1) в санкції вказані ознаки злочину;
2) вид покарання дозволяє визначити зміст ознак, названих у диспозиції статті;
3) порівняння розмірів та видів покарання дає можливість визначити чи потрібна кваліфікація скоєного за сукупністю;
4) коли санкція використовується при розмежуванні злочинів.
9. Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації. Види складів злочину та їх значення для кваліфікації.
Склад зло́чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.
У складі злочину знаходять прояв кваліфікаційна, кримінально-процесуальна, кримінологічна, криміналістична функції (Бажанов М.І.) Кваліфікаційна функція складу злочину реалізується завдяки тому, що він використовується в ході співставлення фактичних ознак вчиненого діяння і ознак, передбачених законом.
Вказані у кримінально-правовій нормі ознаки, сукупність яких необхідна і достатня для того, щоб визнати вчинене діяння злочином, прийнято називати юридичним складом. Необхідними ці ознаки є тому, що відсутність хоча б однієї із них свідчить про відсутність складу злочину в цілому. Достатніми - бо для кваліфікації скоєного як певного злочину не потрібно встановлювати наявність якихось додаткових ознак.
Класифікація складів злочинів має безпосереднє значення для вирішення питань кримінально-правової кваліфікації. Насамперед, з врахуванням виду складу злочину визначається, які ознаки є обов'язковими для певного складу. Вид складу злочину враховується при встановленні моменту закінчення відповідного посягання. Нарешті в залежності від виду складу злочину визначається, охоплюється все скоєне однією кримінально - правовою нормою, чи має місце сукупність злочинів, і, відповідно, потрібно вміняти особі дві чи більше статті Особливої частини.
Окремі склади злочинів відрізняються між собою за кількістю ознак, які їх утворюють. Тому за цим критерієм склади злочину можуть бути поділені на так звані прості і складні. Для простих складів злочину характерним є наявність лише однієї ознаки кожного виду - одного безпосереднього об'єкта, одного виду предмета чи потерпілого, одного діяння чи наслідку тощо. Складним ж складам злочину притаманна наявність кількох таких "однойменних" ознак кожного виду, або ж кількох різновидних ознак, які можуть замінити одна одну. Причому вони можуть бути вказані в законі як обов'язкові, так і альтернативні.
Про те, що склад злочину включає кілька альтернативних або обов'язкових ознак свідчать граматичні конструкції, які використані законодавцем при побудові диспозиції статті Особливої частини.
Можливе й поєднання в одному складі злочину і альтернативних, і обов'язкових ознак.
Таким чином, встановлення кількості і ролі ознак складу злочину, названих в диспозиції статті Особливої частини, має безпосереднє значення для кваліфікації. Відсутність хоча б однієї із обов'язкових "однойменних" ознак свідчить про те, що відсутній склад даного злочину в цілому. Наявність же хоча б однієї із кількох таких ознак може вказувати на те, що має місце інший склад злочину.
Вчинення злочину при наявності кількох альтернативних ознак не означає, що має місце сукупність злочинів. Навіть поєднання кількох альтернативних ознак не перетворює один злочин в кілька. Сама ж по собі наявність багатьох альтернативних ознак свідчить про підвищену суспільну небезпеку посягання, що повинно враховуватися не при кваліфікації, а лише при призначення покарання в межах санкції статті Особливої частини чи вирішенні інших кримінально-правових питань.