37. Кваліфікація діянь особи, яка не є членом злочинної організації, проте бере участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

участь у злочинах (одному чи кількох), вчинених злочинною організацією, охоплюється поняттям «співучасть». При такій участі особа вчинює злочин разом з іншими учасниками злочину, виконуючи будь-яку роль: організатора, виконавця (співвиконавця) злочину, підмовника, пособника (ст. 27), але така особа: 1) не повинна бути членом злочинної організації; 2) виконання всіх функцій співучасника пов'язано лише з участю у вчиненні конкретного злочину; 3) участь передбачає обов'язкове усвідомлення особою, що злочин вчинюється саме злочинною організацією. Згідно з ч. З ст. 27 КК України організатором визнається особа, яка організувала злочин або забезпечила фінансування злочинної діяльності. До такої категорії учасників злочину, що вчинюється злочинною організацією, треба віднести замовників злочину. Участь організатора — особи, що замовила злочин, який має вчинити злочинна організація, може полягати в різних діях, найтиповішими з яких є такі: а) визначення, який злочин повинна вчинити злочинна організація; б) сплата винагороди за вчинення злочину; в) можливо, визначення способу  вчинення злочину, який особа, що організувала злочин чи фінансує його, вважає найбільш для себе вигідним і таким, що забезпечує її непричетність до нього (наприклад, проникнення до приміщення, де зберігається зброя, через каналізаційний люк — при замовленні викрадення зброї; виготовлення наркотичного засобу за спеціально розробленою рецептурою — при замовленні виготовлення наркотичних засобів та ін.); г) можливо, обрання місця та часу здійснення злочинних намірів, а також, можливо, вказівка на необхідність вчинити інші дії. Участь організатора—замовника злочину може полягати, наприклад, у визначенні об'єкта нападу — конкретне указування будинку чи квартири, що має бути пограбована, переліку і опису предметів, які необхідно викрасти, та ін. Участь у злочині як виконавця або співвиконавця передбачає, що особа безпосередньо вчинює злочин. Наприклад, злочинна організація розробила план викрадення зброї з якого-небудь об'єкта, дістала схему розташування приміщень такого об'єкта, графік чергувань охорони, визначила групу прикриття, транспорт, приміщення для зберігання зброї та ін. Для безпосереднього вчинення викрадення зброї з об'єкта злочинна організація найняла виконавця, що працює на об'єкті охоронником і погодився за винагороду проникнути на склад зі зброєю, вивезти частину її з об'єкта своїм транспортом. При цьому виконавець злочину не є учасником злочинної організації. При співвиконавстві для кримінальної відповідальності не має значення, чи є інший (інші) співвиконавець (співвиконавці) злочину учасником злочинної організації чи ні. Участь особи у злочині може полягати у під-мовництві, пособництві, в тому числі переховуванні. Розглянемо кожний з таких видів діяльності. Участь у формі підмовництва може виявлятися у вчиненні особою активних дій по схилянню виконавця до вчинення злочину шляхом умовлянь, підкупу, погроз, примусу або в інший спосіб. Такі дії спрямовані на збудження рішучості у виконавця вчинити злочин. Таким чином, підмовництво, вчинюване не учасником злочинної організації, треба розглядати як участь у злочині, вчиненому злочинною організацією. Участь може полягати у сприянні особи у вчиненні злочину злочинною організацією. У чинному КК України законодавець передбачає відповідальність за сприяння злочинній організації в двох статтях — 255 та 256. Основною відмінністю сприяння злочинній організації, що дозволяє кваліфікувати вчинене особою за відповідною статтею, є така ознака: чи було наперед обіцяно особою вчинення таких дій чи ні. Особа підлягає відповідальності за ст. 256 КК у тих випадках, коли сприяння учасникам злочинної організації і укриття їх злочинної діяльності, а також вчинення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, заздалегідь не було обіцяно. Коли особа заздалегідь обіцяла злочинній організації своє сприяння у вчиненні нею злочину чи укриття, то даний факт свідчить про більшу міру організованості, взяття особою участі у підготовці до вчинення злочину, тому такі дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 255 КК України, а не за ст. 256. При участі особи у злочині, вчиненому злочинною організацією, ініціатива взяти таку участь може йти як від злочинної організації (її завдання, доручення, замовлення, можливо, укладення договору з нею), так і від самої такої особи, що одержала при цьому згоду злочинної організації на її участь у злочині чи злочинах. При цьому відповідальність за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією, не залежить від того, чи є вони тяжкими (особливо тяжкими) чи ні: із змісту ч. 1 ст. 255 КК випливає, що до кримінальної відповідальності притягається винний в участі будь-якого злочину, вчиненого злочинною організацією. Кримінальній відповідальності за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією, підлягає особа, яка усвідомлювала свою участь у злочині, вчинюваному саме злочинною організацією, а не будь-якою іншою групою. Закінченим злочином така участь визнається з моменту вчинення будь-яких дій, які тією чи іншою мірою забезпечують, полегшують діяльність злочинної організації по вчиненню конкретного злочину.