7.5. Аналіз рентабельності

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку прибутковості бізнесу стосовно суми використовуваного капіталу. Дана група показників формується в залежності від фокусу інтересу керівника. Виходячи із цілей аналізу, формуються відповідні компоненти показника: величина прибутку (чиста або операційна) і величина активу або капіталу, які породжують цей прибуток. Показники рентабельності мають сенс англійського терміна «Return on …», що буквально означає «віддача від ...», наприклад, «віддача від використання власного капіталу». У нашому варіанті це буде звучати як «рентабельність власного капіталу». Нижче наведені три показники, які, як правило, перебувають у сфері інтересу власника й керівника.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання тільки власних джерел фінансування підприємства. Даний показник має загальноприйняту абревіатуру ROE від англійського вираження Return on Equity. При розрахунку цього показника використовується чистий прибуток підприємства в сполученні з величиною власного капіталу підприємства. Розрахунок здійснюється за формулою:

.

Для підприємства «ЧИСТА» рентабельність власного капіталу має наступні значення:

15,40%	в XX року й
10,75%	в XY року.

Відзначається сильне зниження рентабельності власного капіталу, головною причиною якого є зниження прибутковості продажів. Інтерпретація наведеної вище динаміки рентабельності активів дозволяє керівництву підприємства зробити наступний висновок: якщо в XX року на кожну гривню власних засобів підприємство приносило в середньому 15,4 копійку прибутку, то в XY року тільки 10,75 копійок. І це є досить тривожним симптомом діяльності підприємства.

Рентабельність використовуваного капіталу (або рентабельність чистих активів) ROCE (Return on Capital Employed) розраховується шляхом зіставлення чистого прибутку підприємства, скорегованого на величину процентних платежів по довгострокових заборгованостях, із середньою величиною капіталу компанії протягом року. Зміст цього показника складається в аналізі ефективності використання капіталу компанії. Під капіталом тут розуміється зазначена в балансі сума власного капіталу й довгострокових зобов'язань. Те ж саме може бути отримане шляхом вирахування із суми активів величини короткострокових заборгованостей. Для розрахунку даного показника використовується формула:

,

де чисті активи - це різниця між сумарними активами й поточними зобов'язаннями. Чисті активи компанії в точності збігаються із сумою капіталу компанії (власного й позикового).

Пояснимо походження чисельника цієї формули. Справа в тому, що при формуванні активів використовуються два фінансових джерела - позиковий і власні засоби. Процентні платежі за використання позиковими засобами включаються в число валових витрат, у той час як дохід акціонерів (інвесторів) виплачується із прибутку у вигляді дивидендів або залишається на підприємстві, будучи реінвестований у додаткові активи. У той же час, при формуванні активів ми не розрізняємо, який долар прийшов у складі позикових засобів, а який - був внесений власником підприємства в момент покупки акцій. Суть показника рентабельності використовуваного капіталу заключається в характеристиці того, наскільки ефективно була використана кожна грошова одиниця. З цієї причини ми повинні виключити з розгляду доходи, які є винагородою власникам капіталу, як власного, так і позикового. Але винагорода власникам позикового капіталу вже була врахована при розрахунку чистого прибутку. Тому ми повинні виключити із чистого прибутку величину процентних платежів, виплачених до податку на прибуток. Цим і пояснюється поява додаткового члена в чисельнику формули для визначення рентабельності активів. Варто підкреслити, що зазначені в даній формулі процентні платежі мають відношення тільки до довгострокових зобов'язань.

Для компанії «ЧИСТА» розрахунок рентабельності використовуваного капіталу приводить до наступних значень:

18,51%	в XX року й
14,38%	в XY року.

Як і раніше, відзначається зменшення рентабельності використовуваного капіталу, що пояснюється в першу чергу зменшенням прибутковості продажів.

Рентабельність активів ROA від англійської назви «Return on Assets» оцінюється шляхом зіставлення чистого прибутку із загальною сумою активів компанії. Найчастіше його оцінюють за формулою:

.

Рентабельність активів пов'язана із прибутковістю продажів і оборотністю активів. Суть цього співвідношення має простий алгебраїчний зв'язок

Розрахунок прибутковості активів для компанії «ЧИСТА» (з поясненням його відповідності прибутковісті продажів і оборотності активів) здійснюється в такий спосіб.

Рік	Прибутковість продажів	×	Оборотність Активів	=	Рентабельність активів
XX	4,28%	×	2,83	=	12,11%
XY	3,20%	×	2,96	=	9,47%

Як видно з таблиці, рентабельність активів підприємства зменшилася, що з'явилося наслідком винятково зниження прибутковості продажів при практично незмінному значенні оборотності активів.

Існує інший спосіб оцінки показника ROA:

Виправданням такого співвідношення є бажання врахувати ефект включення процентних платежів до складу валових витрат так само, як це було зроблено при розрахунку показника ROCE. Багато експертів справедливо вважають, що віддача від активів у вигляді прибутку повинна виключати з розрахунків процентні платежі, тому що активи фінансуються як власним капіталом, так і позиковими засобами (довгостроковими й короткостроковими). Зрозуміло, що в останній формулі процентні платежі відповідають як довгостроковому, так і короткостроковому кредитуванню.

Для компанії «ЧИСТИЙ» розрахунок рентабельності активів приводить до наступних значень:

14,86%	в XX року й
11,60%	в XY року.

Як і раніше, відзначається зменшення рентабельності активів, що пояснюється в першу чергу зменшенням прибутковості продажів, тому що ріст суми активів незначний.

Важливою характеристикою ефективності діяльності підприємства є зіставлення характеристик рентабельності його активів і власного капіталу.

Приведемо ці значення для компанії «ЧИСТА» у лаконічному виді в одній таблиці.

Показник	XX рік	XY рік
Рентабельність активів	14,86%	11,60%
Рентабельність власного капіталу	15,40%	10,75%

Про що говорить дане зіставлення? Зрозуміло, що підприємство знизило свою рентабельність, як у частині використання сумарних активів, так і частини використання власного капіталу. В XX році рентабельність власного капіталу вище рентабельності активів. Інакше кажучи, одна гривня власних засобів підприємства приносила власникам 15,4 копійок, а одна “середня” гривня, залучена у компанію, “заробляла” усього 14,68 копійок. Інакше кажучи, залучаючи позиковий капітал, менеджмент компанії підвищує ефективність використання власних засобів власників компанії.

Відзначений у компанії «ЧИСТА» феномен є наслідком:

а) ефекту податкової економії позикового капіталу (віднесення процентних платежів на собівартість продукції);

б) відносно низкої ціни (процентної ставки) позикових засобів.

І якщо перший фактор є об'єктивним і є присутнім завжди, то другий залежить від майстерності фінансового директора або менеджера компанії при його роботі з потенційними джерелами позикових фінансових ресурсів. Описаний вище ефект зветься «ефектом фінансового важеля». Ефект фінансового важеля має місце тільки в тому випадку, коли компанія залучає позикові фінансові ресурси. Цей ефект є позитивним, тобто відображає інтереси власників компанії, якщо рентабельність власного капіталу вище рентабельності активів. У противному випадку цей ефект є негативним, і це є наслідком зниження частки позикового капіталу й/або підвищенням ціни позикових фінансових ресурсів, які залучені компанією. Так і трапилося з компанією «ЧИСТА». В XY-ому році рентабельність власного капіталу стала нижче рентабельності активів, що кваліфікується як негативний фінансовий важіль.